Рішення № 88234075, 03.03.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 р. Справа№200/12423/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А.,

При секретарі - Оганянц О.В.,

за участю:

представника відповідача – Яковлєвої А.С.,

розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-61653-45 від 14.06.2019 року на суму 31 700,18 грн, № Ф-61653-45 від 12.07.2019 року на суму 30 782,12 грн, а також рішення № 0002844512 від 14.01.2019 року на суму 33 539,32 грн, -

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-61653-45 від 14.06.2019 року на суму 31 700,18 грн, № Ф-61653-45 від 12.07.2019 року на суму 30 782,12 грн, а також рішення № 0002844512 від 14.01.2019 року на суму 33 539,32 грн (з урахуванням уточнення позовних вимог).

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви позивачка зазначила, що є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка перебуває на обліку в органі доходів і зборів, що розташований на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція, а тому згідно з п. 4 ст. 11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, яким внесені зміни до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, на час проведення антитерористичної операції до її закінчення звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов`язків платника єдиного внеску у вказаний період до нього не застосовуються. Водночас, в порушення вказаних норм відповідач надіслав їй вимоги про сплату боргу (недоїмки) спочатку від 14.06.2019 року № Ф-61653-45, а згодом № Ф-61653-45 від 12.07.2019 року, в яких зазначено про наявність у позивача боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 31 700,18 грн та відповідно в сумі 30 782,12 грн.

Разом з тим ОСОБА_1 зауважує, що сума боргу, вказана у вимогах, складається із несплаченої в повному обсязі пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до рішення від 14.01.2019 року № 0002844512. Однак, згідно з приписами чинного законодавства, на час проведення АТО платники єдиного внеску звільненні від відповідальності за порушення термінів сплати єдиного внеску.

Вважаючи рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 14.01.2019 року № 0002844512 на суму 33 539,32 грн, а також вимоги про сплату боргу протиправними, позивачка звернулась до суду з даним позовом. У своїх позовних вимогах фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить суд скасувати вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2019 року № Ф-61653-45, № Ф-61653-45 від 12.07.2019 року, а також рішення від 14.01.2019 року № 0002844512.

В обґрунтування незгоди з позовними вимогами представник відповідача зазначає, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно сплачувати внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Несвоєчасно не сплачена сума є недоїмкою та стягується з застосуванням штрафних санкцій (штрафу та пені). Обставини несвоєчасної сплати єдиного внеску позивачем не заперечуються, тому відповідачем правомірно були винесені спірні вимоги. Згідно облікових даних, наданих відповідачем, заборгованість позивача станом на 31 травня 2019 року становила 31 700, 00 грн., станом 30 червня 2019 року становила 30 782, 18 грн, тому ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимоги на вказані суми боргу. Зауважує, що до складу загального боргу позивачки входить заборгованість зі сплати пені, яка нарахована за несвоєчасну сплату єдиного внеску до початку проведення АТО, тобто до 14.04.2014 року. Також представник Головного управління ДФС у Донецькій області вважає недоцільним посилання позивачки на пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, оскільки згідно пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 року № 911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, зміни внесені Законом України № 1669-VII від 02.09.2014 року “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” втратили чинність. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 10-53-р діяло з 05.11.2014 року по 18.12.2015 року, тобто, у цьому періоді не було переліку населених пунктів, де проводилася АТО. Крім того, представник відповідача зазначив, що на даний час АТО на території України завершено. З зазначених причин представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 28.10.2019 року Донецький окружний адміністративний суд клопотання позивачки про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнив. Визнав поважними причини пропуску позивачкою строку звернення до адміністративного суду та поновив пропущений строк. Суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-61653-45 від 14.06.2019 року на суму 31 700, 18 грн, № 61653-45 від 12.07.2019 року на суму 30 782, 12 грн, а також рішення № 0002844512 від 14.01.2019 року на суму 33 539, 32 грн та відкрив провадження по справі № 200/12423/19-а. Розгляд адміністративної справи № 200/12423/19-а суд вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання по справі на 13.11.2019 року о 16 год. 10 хв.

13.11.2019 року суд ухвалою витребував у Головного управління ДФС у Донецькій області розрахунок спірних податкових вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-61653-45 від 14.06.2019 року на суму 31 700, 18 грн, № 61653-45 від 12.07.2019 року на суму 30 782, 12 грн із зазначенням сум, що підлягали сплаті до 14.04.2014 року, а також розрахунок штрафних санкцій до рішення № 0002844512 від 14.01.2019 року, які нараховані саме до 14.04.2014 року. Також суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 12 год 00 хв 18.12.2019 року.

Суд ухвалою суд 18.12.2019 року продовжив строк підготовчого провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-61653-45 від 14.06.2019 року на суму 31 700, 18 грн, № 61653-45 від 12.07.2019 року на суму 30 782, 12 грн, а також рішення № 0002844512 від 14.01.2019 року на суму 33 539, 32 грн - на тридцять днів з ініціативи суду. Відкладено підготовче засідання до 11 год 00 хв 28.01.2020 року.

Проведення підготовчого засідання було перенесено з 28.01.2020 року на 11 год 30 хв 03.02.2020 року у зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному.

Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 03.02.2020 року закрив підготовче провадження у цій справі та призначив судовий розгляд по суті на 12 год 15 хв 19.02.2020 року.

У судовому засіданні 19.02.2020 року оголошена перерва до 10 год 30 хв 03.03.2020 року.

На судове засідання, призначене на 03.03.2020 року, позивачка не з`явилась, про місце, дату та час проведення судового розгляду повідомлялась судом належним чином.

На судовому засіданні представниця відповідача, надала суду пояснення, за змістом аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. У задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі. Не заперечувала проти розгляду справи без участі позивача.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, беручи до уваги належне повідомлення позивачки про дату, час і місце цього засідання та наявне в матеріалах справи клопотання позивачки про розгляд справи без її участі, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності позивачки.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачка - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до відомостей паспорта громадянки України серії НОМЕР_2 (а.с.24-25).

ОСОБА_1 у період з 25.09.2007 року по 05.02.2015 року та з 09.10.2018 року по теперішній час зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця, що відображено у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 26-31).

Позивачка перебуває на обліку в Покровській ДПІ Покровсько-Добропільського управління Головного управління ДФС у Донецькій області як платник податків та платник єдиного внеску, про що також вказано у витязі (а.с. 27).

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об`єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Так, згідно відомостей, що наявні в матеріалах справи, станом на 01.10.2013 року у позивачки існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 11 310,78 грн.

Суд зазначає, що з 01.01.2012 року по 01.03.2015 року ОСОБА_1 за період здійснення підприємницької діяльності податковим органом було нараховано грошові зобов`язання зі сплати єдиного внеску у загальному розмірі 8329,80 грн.

Разом з тим, 07.03.2014 року позивачкою сплачено до Державного бюджету 2 000, 00 грн, 18.10.2018 року сплачено 11 310, 78 грн та 24.10.2018 року – 6 330, 00 грн.

Вказане підтверджено листом відповідача від 19.07.2019 року № 57566/10/05-99-13-06-24 (а.с.40-42).

Після погашення боргу з єдиного внеску контролюючим органом до ФОП ОСОБА_1 були застосовані штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску, згідно рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 14.01.2019 року № 0002844512 на суму 33 539,32 грн.

Суд звертає увагу, що згідно вказаного рішення до позивачки застосовано штраф у розмірі 10 % за період 23.04.2013 року по 21.10.2014 року у сумі 1 718, 75 грн, штраф 20% за період з 21.01.2015 року по 24.10.2018 року у сумі 422, 65 грн та пеня у сумі 31 397, 92 грн. При цьому пеня ФОП ОСОБА_1 нарахована за період з 23.04.2013 року по 24.10.2018 року (а.с.43-44).

14.06.2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-61653-45 щодо сплати позивачкою недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 2 754, 18 грн (за перший квартал 2019 року), а також залишку пені по рішенню № 0002844512 від 14.01.2019 року у розмірі 28 946, 00 грн. В спірній вимозі зазначено, що сформована вона станом на 31.05.2019 року (а.с. 37).

Також 12.07.2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-61653-45 щодо сплати позивачкою недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 2 754, 18 грн., а також залишку пені по рішенню № 0002844512 від 14.01.2019 року у розмірі 28 027, 94 грн. В спірній вимозі зазначено, що сформована вона станом на 30.06.2019 року (а.с. 47).

В свою чергу, різниця між сумами пені у розмірі 918, 06 грн була сплачена самостійно ОСОБА_1 13.06.2019 року та зарахована в рахунок погашення пені.

Про вказане свідчить лист Головного управління ДПС у Донецькій області від 02.09.2019 року № 279/10/05-99-10-03-07 (а.с.50-51).

При цьому, суд звертає увагу, що вказані нарахування належним чином відображені в інтегрованій картці платника податків - ФОП ОСОБА_1 (а.с.85-95, 99).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

В першу чергу, суд вважає за доцільне дослідити правомірність винесення рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 14.01.2019 року № 0002844512 на суму 33 539,32 грн.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі- Закон № 2464-VI).

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:

«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, суд виходить з того, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.

Місто Покровськ Донецької області, на території якого розташована Покровська ДПІ Покровсько-Добропільського управління Головного управління ДФС у Донецькій області і, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебуває позивач, та місто Маріуполь Донецької області, де знаходиться Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області, яке прийняло спірне рішення, входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, позивачка звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населенного пункту, де проводилася така операція.

Суд вважає безпідставними посилання податкового органу на неподання позивачкою у порядку Закону № 2464-VІ заяви про звільнення від обов`язків, передбачених цим Законом, з огляду на те, що антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, триває, спірне рішення прийняте в період проведення цієї операції. Крім того, відповідальність урегульована окремою нормою цього пункту. Вимоги щодо заяви платника єдиного внеску як підстави для звільнення від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, не можна виривати з контексту норми, яка вимагає системного аналізу положень у сукупності статей 6, 25 та пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Можливість подання такої заяви має місце виключно після закінчення антитерористичної операції. Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює «незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій» та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

Також, суд вважає помилковим посилання відповідача на завершення (закінчення) антитерористичної операції.

Так, указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях" (додається, для службового користування).

Відповідно до Наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України “Про початок операції Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей” розпочато операцію Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об`єднаних сил.

Операцію Об`єднаних сил на даний час не припинено.

За статтею 1 Закону № 1669 визначено датою закінчення антитерористичної операції є датою набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України».

Указ Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України», на даний час не приймався.

Посилання відповідача на розміщене на офіційному сайті Президента України повідомлення про завершення АТО, суд не приймає та вважає помилковим, оскільки, зазначене повідомлення не є рішенням про завершення АТО у розумінні вимог законодавства. Крім того, загальновідомими обставинами є те, що на теперішній час бойові дії на території Донецької та Луганської області тривають.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 805/2856/17-а.

Суд звертає увагу відповідача на те, що в силу вимог частини п`ятої статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Згідно з нормами частини шостої зазначеної статті висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення податкового органу прийняте 14.01.2019 року відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VІ, яка передбачає накладення штрафу, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

У межах спірних відносин накладення штрафу та нарахування пені відбулося за період з 23.04.2013 року по 24.10.2018 року, тобто включаючи період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивачки як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.

З розрахунку, який додано до спірного рішення № 0002844512 від 14.01.2019 року неможливо з`ясувати, яка саме сума штрафних санкцій та пені застосована за період з 23.04.2013 року по 14.04.2014 року.

З метою отримання більш повного та детального розрахунку, судом двічі витребувано у відповідача розрахунок штрафних санкцій до рішення № 0002844512 від 14.01.2019 року, які нараховані саме до 14.04.2014 року (ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 року та від 18.12.2019 року).

Однак, відповідачем не було надано більш детальний розрахунок до рішення № 0002844512 від 14.01.2019 року, що унеможливлює його часткове визнання протиправним та відповідно часткове скасування.

Суд зазначає, що нарахування пені та штрафів відноситься до компетенції податкового органу, а не суду, оскільки судовий орган не наділений повноваженнями та не може підміняти податковий орган, зокрема, в частині визначення розміру відповідних штрафних санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів визначення штрафних санкцій за період з 23.04.2013 року по 14.04.2014 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на те, що контролюючий орган не надав відповідного розрахунку та у зв`язку із встановленням факту протиправності застосування податковим органом штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 14.04.2014 року по 28.10.2018 року позовна вимога ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 14.01.2019 року № 0002844512 на суму 33 539,32 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо правомірності винесених вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-61653-45 від 14.06.2019 року на суму 31 700,18 грн, № Ф-61653-45 від 12.07.2019 року на суму 30 782,12 грн, суд зазначає наступне.

Так, в основі вказаних вимог лежить несплата позивачкою пені за рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 14.01.2019 року № 0002844512.

Разом з тим, вказане рішення суд вважає протиправним та таким що підлягає скасуванню, а тому вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області від 14.06.2019 року № Ф-61653-45 та № Ф-61653-45 від 12.07.2019 року щодо сплати позивачкою залишку пені по вищевказаному рішенню у розмірі 28946,00 грн та 28027,94 грн відповідно є також протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо іншої частини грошових зобов`язань, які покладені у спірні вимоги, а саме недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 2754,18 грн за перший квартал 2019 року, суд звертає увагу на наступне.

Так, вказані вимоги органом доходів і зборів прийнято з посиланням на статтю 25 Закону № 2464-VI, абзацом другим частини першої якої визначено, що положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Оскільки, як вже було вказано вище, позивачка з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року включно внаслідок проведення антитерористичної операції була звільнена від обов`язків платника єдиного внеску, орган доходів і зборів був позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника за період його звільнення від виконання обов`язків, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI.

Наявність заборони у застосуванні до позивачки заходів впливу та стягнення, визначених статтею 25 Закону № 2464-VI, за невиконання обов`язків платника єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції, унеможливлює й формування та направлення ФОП ОСОБА_1 вимог про сплату боргу за цей період.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-61653-45 від 14.06.2019 року на суму 31 700,18 грн, № Ф-61653-45 від 12.07.2019 року на суму 30 782,12 грн, а також рішення № 0002844512 від 14.01.2019 року на суму 33 539,32 грн належить задовольнити повністю.

З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачці за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області понесені нею документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 960,21 грн, що становить 1 % від ціни позову (31 700,18 грн+ 30 782,12 грн+ 33 539,32 грн).

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-61653-45 від 14.06.2019 року на суму 31 700,18 грн, № Ф-61653-45 від 12.07.2019 року на суму 30 782,12 грн, а також рішення № 0002844512 від 14.01.2019 року на суму 33 539,32 грн, – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 14.01.2019 року № 0002844512 на суму 33 539, 32 грн (тридцять три тисячі п`ятсот тридцять дев`ять гривень тридцять дві копійки), яке винесено відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Донецькій області від 14.06.2019 року № Ф-61653-45, яка винесена фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , зі сплати єдиного внеску (недоїмки, пені) у розмірі 31 700, 18 гривень (тридцять одна тисяча сімсот гривень вісімнадцять копійок).

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.07.2019 року № Ф-61653-45, яка винесена фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , зі сплати єдиного внеску (недоїмки, пені) у розмірі 30 782, 12 грн (тридцять тисяч сімсот вісімдесят дві гривні дванадцять копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 960, 21 грн (дев`ятсот шістдесят гривень двадцять одна копійка).

Повний текст рішення складено 13.03.2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб