Ухвала суду № 88234018, 17.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 березня 2020 року Справа 160/2973/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., перевіривши матеріали заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2020 року о 10 год. 30 хв. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якому заявник просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Заява отримана головуючим суддею Неклеса О.М. 17 березня 2020 року о 11 год. 40 хв.

Відповідно до частини другої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

За положеннями частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У поданій заяві Головне управління ДПС у Дніпропетровській області посилається на постанову Верховного Суду від 11.12.2018 року по справі №826/4553/17 щодо того, що подання органу ДФС не є об`єктом справляння судового збору.

При цьому, окремого клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору заявником разом із заявою не надано. Докази сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 102,00 грн. (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

За змістом вимог Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , отже, судом встановлено, що предметом заяви є вимоги, що містять немайновий характер.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, звертаючись до суду з немайновими вимогами заявник повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі 2102, 00 грн., тобто, 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів заяви вбачається, що заявником в порушення частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяви, що містить вимоги немайнового характеру, в сумі 2102, 00 грн. до матеріалів заяви не надано.

Таким чином, Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявлених ним немайнових вимог, у розмірі 2102,00 грн., сплаченого на реквізити: отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, рахунок отримувача UA238999980313131206084004008, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Частиною 1 статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Судом відхиляється посилання заявника на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у його постанові від 11.12.2018р. у справі №826/4553/17, як на підставу для несплати судового збору за подання даної заяви, оскільки наведений у даній постанові висновок стосується не заяви, а подання органу Державної фіскальної служби, поданого в порядку ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній до 15.12.2017р., тоді як у даному випадку Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано до суду заяву в порядку ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції чинній з 15.12.2017р., а отже дані правовідносини не є подібними, у зв`язку з чим зазначена заявником позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відповідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України застосуванню у даних правовідносинах не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам статті 161, 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, - залишити без руху.

Заявнику надати строк для усунення недоліків заяви до 16 год. 50 хв. 17 березня 2020 року, шляхом надання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі у розмірі 2102,00 грн., сплаченого на реквізити: отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, рахунок отримувача UA238999980313131206084004008, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 3 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса