Рішення № 88233642, 13.03.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/563/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

шоловуючого-судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій щодо непризначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”; зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно із пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у листопаді 2019 року зверталася до Управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільговик умовах згідно із пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, листом від 27 листопада 2019 року відповідач повідомив, що рішенням Комісії при Головному управлінні ПФУ у Волинській області (далі - Комісія) від 25 жовтня 2019 року до пільгового стажу позивачки зараховано періоди роботи на Нововолинській бавовнопрядильній фабриці із 15 липня 1978 року по 31 грудня 1991 року та із 01 січня 1992 року по 10 червня 2003 року за фактичною тривалістю. А тому, оскільки пільговий стаж заявниці становить 16 років 10 місяців 10 днів (при необхідному – 20 років), у призначенні пільгової пенсії на підставі пункту 6 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» їй відмовлено.

ОСОБА_1 вважає рішення таким, що порушує її конституційне право на соціальний захист. Вказує, що при зверненні до пенсійного органу вона набула необхідного віку, подала усі необхідні документи, зокрема і копію трудової книжки, яка підтверджує наявний у неї трудовий пільговий стаж.

Керуючись наведеним, позивачка вважає протиправними дії відповідача щодо непризначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та просить зобов`язати пенсійний орган призначити їй відповідну пенсію.

У відзиві на позов № 0300-0802-7/3498 від 28 лютого 2020 року, який надійшов до суду 03 березня 2020 року (арк. спр. 16-19), відповідач його вимог не визнав. Вказав, що 09 жовтня 2019 року звернулась до Управління із заявою про підтвердження стажу роботи за період із 15 липня 1978 року по 10 червня 2003 року на посаді «прядильниця» у Відкритому акціонерному товаристві «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс» (далі – ВАТ «Нотекс»), яке 30 грудня 2009 року припинило свою діяльність у зв`язку із визнанням його банкрутом. Відповідно до записів трудової книжки позивачка у перевіреному періоді на підприємстві працювала «прядильницею» прядильного цеху.

Комісія, на підставі архівних довідок та iндивiдyaльниx вiдoмocтeй пpo зacтpaxoвaнy особу, встановила, що робота на підприємстві із 1992 року була неритмічною, є місяці, у яких не було робочих днів та місяці, в яких кількість робочих днів складає до 12. При цьому, накази пpo надання відпусток без збереження заробітної плати у зв`язку з виробничою необхідністю на підприємстві не видавались.

Керуючись установленими обставинами та нормативними вимогами чинного законодавства, Комісія 27 жовтня 2019 року прийняла рішення про зарахування до пiльгoвoгo стажу роботи, щo дає право нa пенсію на пільгових умовах, відповідно дo пункту 6 частини другої статті 114 Закону України № 1058, періоди роботи з 15 липня 1978 року по 31 грудня 1991 року календарно та із 01 січня 1992 року по 10 червня 2003 року - зa фактичною тривалістю.

У подальшому, 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася дo Управління із заявою пpo призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, як особі що, працювала в текстильному виробництві. Розглядаючи заяву і додані до неї документи, відповідач установив, що загальний трудовий стаж позивачки становить 27 років 09 місяців 06 днів; страховий пільговий стаж – 16 років 10 місяців 10 днів.

Оскільки, для призначення заявленої пенсії необхідний пільговий стаж має становити 20 років, тому ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Керуючись наведеним, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) із урахуванням вимог статті 263 КАС України (арк. спр. 14).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у жовтні 2019 року звернулась у пенсійний орган із заявою про підтвердження її стажу роботи за період із 15 липня 1978 року по 10 червня 2003 року на посаді «прядильниця» у ВАТ «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс». Відповідно до записів трудової книжки позивачка з 15 липня 1978 року по 10 червня 2003 року працювала на посаді «прядильниця» прядильного цеху товариства (арк. спр. 7, 20).

На підставі архівних довідок № 130, № 131, № 134 від 04 березня 2019 року, індивідуальних відомостей про застраховану особу (арк. спр. 24-26, 27-28) Комісія установила, що у ВАТ «Нотекс» із 1992 року робота була неритмічною (із відсутністю робочих днів у місяцях: вересень 1992, з січня по березень, серпень та грудень 1993, із травня по жовтень, грудень 1994 року, із березня по листопад 1995 року, із січня 1996 року по листопад 1998 року, із січня по травень та із липня по листопад 1999 ороку, із березня по травень та із червня по грудень 2000 року, у січні-лютому та квітні – вересні 2001 року, січні – лютому, квітні – червні, серпні - листопаді 2002 року та у 2003 роках; та наявністю таких днів до 12).

На переконання відповідача, у спеціальний стаж роботи для призначення пенсій на пільгових умовах підлягає включенню фактично відпрацьований час у шкідливих і важких умовах праці.

Керуючись наведеним, Комісія при головному управлінні Пенсійного фонду у Волинській області 27 жовтня 2019 року прийняла рішення про зарахування до пiльгoвoгo стажу роботи позивачки, щo дає право нa пенсію на пільгових умовах відповідно дo пункту 6 частини другої статті 114 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи із 15 липня 1978 року 31 грудня 1991 року календарно та із 01 січня 1992 року по 10 червня 2003 року - зa фактичною тривалістю.

Позивачка ОСОБА_1 22 листопада 2019 року звернулася до Управління із заявою пpo призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як особі що, працювала в текстильному виробництві (арк. спр. 21-23). За результатами розгляду вказаної заяви і доданих до неї документів відповідач дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 27 років 09 місяців 06 днів загального страхового стажу. До страхового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, зараховано наступні періоди: із 15 липня 1978 року по 10 червня 2003 року на посаді «прядильниця» BAT «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс» (із 15 липня 1978 року по 31 грудня 1991 року – календарно, із 01 січня 1992 року по 10 червня 2003 року – за фактичною тривалістю); періоди навчання із 01 вересня 1976 року по 14 липня 1978 року. Таким чином, пільговий страховий стаж позивачки визначено у розмірі 16 років 10 місяців 10 днів, а для призначення пенсії на пільгових умовах необхідним є 20 років.

У зв`язку із недостатністю пільгового стажу, рішенням від 27 листопада 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Вважаючи такі дії і рішення відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернулась із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років.

Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За змістом пункту «є» статті 13 цього Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Отже, робота на виробництві та за професією, зазначеними в названому пункті, на підставі закону виокремлена в окрему категорію робіт та професій серед восьми інших, передбачених статтею 13 Закону №1788-ХІІ, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У період роботи позивача професія «прядильниця» була зазначена у Списку виробництв і професій, робота на яких дає робітницям підприємств текстильної промисловості право на отримання пенсії по старості після досягнення 50 років і при стажі роботи в цих професіях не менше 20 років, затвердженому Радою Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року №1021, у розділі «бавовняне, ватне, льняне, вовняне, шовкове, конопле-джутове, трикотажне, текстильно-галантерейне і валяльно-повстяне виробництво, текстильні цехи у виробництвах штучного і синтетичного волокна». А після прийняття Закону №1788-ХІІ - у Списку виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №583.

Згідно із положенням статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз вищенаведеного дає підстави вважати, що призначення пільгової пенсії робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, залежить від наявності підстав та умов, передбачених саме цією нормою права, і не пов`язано із законодавчими передумовами, встановленими для інших категорій осіб, визначених статтею 13 цього Закону, які мають право на пільгову пенсію, але за умов і в порядку, передбачених окремо для кожної категорії таких осіб. Тобто, для призначення пенсії за пунктом «є» статті 13 Закону №1788-ХІІ особа мала бути робітницею не будь-якого текстильного виробництва, а текстильного виробництва за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, бути зайнятою (працювати) на верстатах і машинах, мати відповідні стаж роботи (не менше 20 років) та вік (55 років). Трудовий стаж для призначення пільгової пенсії на підставі цього пункту підтверджується відповідно до положень Порядку з урахуванням тривалості, складу, режиму і порядку обліку робочого часу для робітниць текстильного виробництва. Для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Нормативні положення щодо обліку, тривалості чи режиму робочого часу, як-от перебування на роботі повний/неповний робочий день (наприклад, як це визначено пунктами «а», «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ), застосування яких приписано до інших категорій осіб, перелік яких наведений у статті 13 цього Закону, до осіб, які заявлять про право на пенсії за віком, при цьому, є безпідставним обрахунок пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до пункту «є» статті 13 Закону №1788-XII з покликанням на Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731 (далі - Порядок).

Необхідно звернути увагу про незастосовність до спірних правовідносин Порядку застосування Списків №1 і №2, оскільки, як указано в самому Порядку (пункт 1), цей Порядок регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону №1788-ХІІ, а звідси - не поширює свою дію на обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту «є» статті 13 цього Закону.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 червня 2017 року у справі №21-723а16 та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637): основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У трудовій книжці ОСОБА_1 (арк. спр. 7, зворот) записи внесені відповідно до норм чинного законодавства, засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою роботодавця.

Як слідує із трудової книжки, ОСОБА_1 15 липня 1978 року прийнята прядильницею п`ятого розряду у прядильний цех № 1, а 10 червня 2003 року звільнена із посади за згодою сторін.

Відтак, спірний період роботи позивачки у BAT «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс» є безперервним, підтвердженим записами, внесеними до її трудової книжки, та не потребує додаткового відокремлення та підтвердження довідками, оскільки законодавством визначено, що право на пільгову пенсію мають робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах (професія прядильниця).

Відтак, відповідач дійшов помилкового висновку, що за період роботи позивача із 01 січня 1992 року по 10 червня 2003 року до пільгового стажу зараховуються лише фактично відпрацьовані дні, оскільки законодавець не пов`язує обчислення пільгового стажу згідно з пунктом «є» статті 13 Закону №1788-XII із зайняттям на цих роботах повний робочий день.

Таким чином, пільговий стаж роботи ОСОБА_1 за період із 01 вересня 1976 року по 10 червня 2003 року сукупно становить понад 20 років і підтверджується належними і достатніми доказами, у зв`язку з чим висновок відповідача про неможливість його зарахування уцілому до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, на думку суду, є протиправним.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Таким чином, період роботи ОСОБА_1 на посаді прядильниці у BAT «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс» із 01 січня 1992 року по 10 червня 2003 року є періодом, який включається до спеціального стажу та повинен зараховуватися календарно.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відтак, із урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "є" статті 13 Закону №1788-XII позивач досягла 55 років та мала пільговий стаж роботи понад 20 років, зокрема і за спірний період за періоди роботи із 01 січня 1992 року по 10 червня 2003 року, тому всупереч вимог пункту 6 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV останній протиправно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах, відповідно дo пункту 6 частини другої статті 114 Закону України № 1058 із зарахуванням до пiльгoвoгo стажу, щo дає право нa таку пенсію, роботу із 01 січня 1992 року по 10 червня 2003 року календарно; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити із 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно дo пункту 6 частини другої статті 114 Закону України № 1058, зарахувавши до пiльгoвoгo стажу заявниці, щo дає право нa таку пенсію, роботу із 01 січня 1992 року по 10 червня 2003 року календарно.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судовий збір у сумі 840 грн 80 коп., сплачений згідно із квитанцією від 05 лютого 2020 року (арк. спр. 3).

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно дo пункту 6 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пiльгoвoгo стажу, щo дає право нa таку пенсію, роботу із 01 січня 1992 року по 10 червня 2003 року календарно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 із 22 листопада 2019 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно дo пункту 6 частини другої статті 114 Закону України Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пiльгoвoгo стажу заявниці, щo дає право нa таку пенсію, роботу із 01 січня 1992 року по 10 червня 2003 року календарно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 грн 80 коп. (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повне судове рішення складене 13 березня 2020 року.