Рішення № 88233576, 13.03.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 березня 2020 р. Справа № 120/6/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представників позивача: Ромащук В.М., Збавитель Ю.О.

представників відповідача: Тимошевська Ю.Й., Рябоконь Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Концерна "Військторгсервіс" в особі Філії "Центральна" Концерну "Військторгсервіс"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Концерн "Військторгсервіс" в особі Філії "Центральна" Концерну "Військторгсервіс" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за результатами планової виїзної документальної перевірки Вінницької філії "Військторгсервіс", відповідачем було складено акт №778/0515/35123573 від 14.11.2019, яким зафіксовано порушення п. п. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України, а також п.п. 1.4, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України. На підставі виявлених порушень відповідачем 16.12.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення №0007783306, яким до позивача в порядку п. 127.1 ст. 127 ПК України застосовано штрафні санкції в сумі 909004,38 грн., а також №0007803306, яким до позивача в порядку п. 127.1 ст. 127 ПК України застосовано штрафні санкції в сумі 64065,66 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 21.01.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 17.02.2020.

Підготовче судове засідання 17.02.2020 відкладено до 04.03.2020 з метою витребування додаткових доказів.

Судове засідання 04.03.2020 відкладено до 13.03.2020 у зв`язку з необхідністю в отриманні додаткових доказів.

Ухвалою від 13.03.2020, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у той самий день після закриття підготовчого провадження.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити. Зокрема зазначили, що у позивача відсутня заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що також підтверджується рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.07.2017 по справі №802/982/17. Крім того, також вказали на необґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій згідно п. 127.1 ст. 127 ПК України.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, зазначивши, що податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та винесеними з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

Так, в період з 25.10.2019 по 07.11.2019 посадовими особами відповідача було проведено планову виїзну документальну перевірку Вінницької філії "Військторгсервіс".

За результатами даної перевірки складено Акт №778/0515/35123573 від 14.11.2019, у висновках якого встановлено порушення позивачем п.п. 168.1.4, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.1 "е", п. 176.2 "а" ст. 176 ПК України, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 30.06.2019 в загальній сумі 1212135,56 грн., а також військового збору в сумі 88657,46 грн.

Не погоджуючись із висновками перевірки, 28.11.2019 позивачем було подано заперечення на акт №778/0515/35123573 від 14.11.2019.

За наслідками розгляду заперечень позивача, Головне управління ДПС у Вінницькій області внесло зміни до п.п. 3.1.4.1, абз. 5 акту перевірки №778/0515/35123573 від 14.11.2019, виклавши його в іншій редакції, зокрема зазначивши, що початкове кредитове сальдо станом на 01.01.2017 складає 63972,59 грн. (відповідно до акту попередньої планової перевірки №465/1401/35123573 від 23.05.2017).

Крім того, на підставі встановлених перевіркою порушень, відповідачем 16.12.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення №0007783306, яким до позивача в порядку п. 127.1 ст. 127 ПК України застосовано штрафні санкції в сумі 909004,38 грн., а також №0007803306, яким до позивача в порядку п. 127.1 ст. 127 ПК України застосовано штрафні санкції в сумі 64065,66 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до визначення термінів, наведених у ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пункт 162.1 ст. 162 ПК України визначає, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п. 162.1.1); фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.2); податковий агент (п.п. 162.1.3).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету регламентує ст. 168 ПК України, п. 168.1, якої передбачає порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Відповідно до п.п. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Для цілей цього розділу та п. 54.2 ст. 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

В даному ж випадку, позивач заперечує факт наявності у нього станом на 01.01.2017 заборгованості зі сплати податку на доходи з фізичних осіб. Зокрема зазначає, що дані обставини підтверджуються постановою Вінницького окружного адміністративного суду 26.07.2017по справі №802/982/17, яким визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0008331305 та №0008301305 від 07.06.2017. Крім того, позивач також зазначає, що згідно облікової картки платника податку за ним не обліковується жодної заборгованості.

Разом із тим, як пояснили представники відповідача в судовому засіданні, відсутність в обліковій картці платника податку відомостей про заборгованість зі сплати податку на доходи з фізичних осіб зумовлене специфікою сплати такого податку, а тому виявлення такої заборгованості можливе лише за наслідками документальної перевірки.

При цьому, суд критично оцінює посилання представників позивача на постанову Вінницького окружного адміністративного суду 26.07.2017 по справі №802/982/17, як на доказ відсутності у нього станом на 01.01.2017 заборгованості зі сплати податку на доходи з фізичних осіб, адже як слідує зі змісту даного судового рішення, в межах розгляду справи №802/982/17 суд надавав оцінку виключно порядку застосування податковим органом санкцій за несвоєчасну сплату ПДФО.

Крім того, як слідує із матеріалів справи, з огляду на наявність у Вінницької філії "Військторгсервіс" станом на 01.01.2017 заборгованості зі сплати ПДФО в сумі 63972,59 грн., усі послідуючі платежі зараховувались в рахунок її погашення. Тобто, сплачене податкове зобов`язання з ПДФО за січень 2017 року зараховувалось в рахунок погашення заборгованості, яка була наявна станом на 01.01.2017, і так кожний наступний місяць.

В той же час, надаючи оцінку посиланням представників позивача на необґрунтованість застосування до Вінницької філії "Військторгсервіс" штрафних санкцій згідно п. 127.1 ст. 127 ПК України, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2 ст. 54 ПК України).

Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України), тобто у строки вказані у ст. 168 ПК України.

Таким чином, положення ПК України чітко визначають момент узгодження грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб та строки перерахування податку до бюджету. У разі несплати сум узгоджених грошових зобов`язань у строки, встановленні податковим законодавством, вони набувають статусу податкового боргу і платник податків несе відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків перерахування податку.

Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 ПК України, яка серед іншого, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (ст. 126 ПК України) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (ст. 127 ПК України).

Відповідно до ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вказане правопорушення полягає у виконанні платником податків обов`язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання після закінчення встановлених ПК України строків їх сплати, тобто таке порушення може мати місце, якщо контролюючий орган встановить, що платник податків сплатив узгоджене грошове зобов`язання, але несвоєчасно.

Згідно зі ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за правопорушення, передбачене ст. 127 ПК України, може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обов`язків платником податків (податковим агентом). В такому випадку контролюючий орган за результатами перевірки визначає суму грошового зобов`язання платнику податків та застосовує штраф у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. В тому випадку, коли аналогічні дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що в даному випадку в діях позивача не вбачається повторності, оскільки вказані порушення податкового законодавства були виявлені однією перевіркою, а відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень визначено розмір штрафу на підставі ст. 127 ПК України, тобто за ненарахування, неутримання та/або несплату податку на доходи фізичних осіб взагалі, нараховано з ознаками повторності та як за такі, що здійснені втретє.

Крім того, згідно із положеннями п. 115.1 ст. 115 ПК України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

В даному випадку існує одне триваюче порушення щодо несвоєчасної сплати податку з доходів фізичних осіб, відповідальність за яке передбачена ст. 126 ПК України, а тому застосування санкцій, визначених за порушення, яке полягає у ненарахуванні, неутриманні та/або несплаті податку на доходи фізичних осіб взагалі, та ще й як за порушення, що здійснені втретє, на переконання суду, є необґрунтованим.

З огляду на викладене, та беручи до уваги те, що відповідачем, при притягненні позивача до відповідальності, неправомірно застосовано штрафні санкції передбачені ст. 127 ПК України, суд доходить висновку, про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0007783306 від 16.12.2019 та №0007803306 від 16.12.2019.

Стягнути на користь Концерна "Військторгсервіс" в особі Філії "Центральна" Концерну "Військторгсервіс" сплачений судовий збір в сумі 14596 (чотирнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень 05 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Концерн "Військторгсервіс" в особі Філії "Центральна" Концерну "Військторгсервіс" (вул. Ширшова, 16, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 35123573);

Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).

Повний текст рішення складено 17.03.2020.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна