Ухвала суду № 88232746, 16.03.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________ Справа № 520/18166/19

Провадження № 2/947/939/20

УХВАЛА

16.03.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Кирикової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про закриття провадження по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: Перший Київський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: Перший Київський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про зняття арешту з майна, в якій позивач просить суд скасувати арешт з нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності – АТ «Дельта Банк», накладений на підставі постанови Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області серії АН329666 від 04.11.2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.03.2020 року заявив заяву про закриття провадження по справі, у зв`язку з відсутністю спору, оскільки на цей час позивач не є власником спірного нерухомого майна, а підставою для звернення до суду з позовом стало порушене право позивача, саме як власника нерухомого майна, завдане вжитим обтяженням – арештом.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення вказаної заяви.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відсутній предмет спору провадження у справі підлягає закриттю.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.

Об`єктом цивільних правовідносин є матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.

Види об`єктів цивільних прав визначені ст. 177 ЦК України.

Коло правовідносин, які можуть виникати щодо того чи іншого об`єкту цивільних прав ЦК України не обмежено.

Тобто, учасники правовідносин можуть вступати у будь-які правовідносини щодо певного об`єкту цивільних правовідносин, не заборонені і не обмежені законом.

Зміст таких правовідносин є досить широким та становить усі права та обов`язки їх учасників, визначені договором та законодавством.

Предмет спору не є тотожним предмету позову, яким є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті.

Предметом позову є позовні вимоги.

Предмет спору - є достатньо простим для визначення (з`ясування) та станом на момент виникнення спору є таким, що фактично існує та не може бути заперечений сторонами.

Правове значення категорії предмет спору і пов`язані із цим правові наслідки на час розгляду справи чітко визначені ЦПК України, саме із нею процесуальний закон пов`язує закриття провадження у справі в порядку пункту 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України (відсутність предмету спору, а не предмету позову).

Крім того, суд зазначає, що необхідність запровадження такого правила, встановленого пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України, обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.

Судом встановлено, що між сторонами по справі виник спір стосовно нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , на яку накладено обтяження – арешт, на підставі постанови Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області серії АН329666 від 04.11.2008 року, у зв`язку з чим позивач, як власник зазначеного майна, був позбавлений повною мірою здійснювати свої права стосовно зазначеного майна, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

З наданих до суду доказів вбачається, що після звернення позивача до суду з цим позовом, 10 лютого 2020 року між ПАТ «Дельта-Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу квартири, що продана на аукціоні, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В., зареєстрований в реєстрі за №35, за умовами якого ПАТ «Дельта Банк» передав майно – квартиру АДРЕСА_1 , у власність покупцю – ОСОБА_2 , а останній прийняв майно і зобов`язався сплатити грошову суму у розмірі та в порядку, передбаченому цим договором.

На підставі викладеного вбачається, що позивач – ПАТ «Дельта Банк» здійснив відчуження спірної квартири, стосовно якої був накладений арешт, та на цей час не є власником зазначеного майна, що було визнано сторонами по справі в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що між сторонами в цій справі відсутній спір, у зв`язку з чим, заява представника позивача про закриття провадження по справі є обґрунтованою, підлягає задоволенню, а провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись п.2 ч.1 ст.255, 352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі №520/18166/19 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: Перший Київський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про зняття арешту з майна – закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено – 16.03.2020 року.

Головуючий Калініченко Л. В.