Постанова № 88232716, 13.03.2020, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.03.2020

Справа № 521/16210/19

Провадження № 2-а/497/6/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2020 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Бекметова Х.В.,

розглянувши за відсутністю сторін у письмовому провадженні в залі суду в м.Болград адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП в Одеській області Муравської Ірини Василівни про визнання протиправною, скасування постанови та закриття провадження у справі, третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2020 року з Суворовського районного суду м.Одеса до Болградського районного суду Одеської області за підсудністю надійшла справа з адміністративним позовом, яким позивач ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії ЕАК№1530660, що була ухвалена 17.09.2019року про накладення на нього, позивача, адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП (справа про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване не в автоматичному режимі).

Позивач, стверджуючи, що не скоював зазначеного у постанові правопорушення, вважає, що зазначена постанова є незаконною та має бути скасована, оскільки не відповідає вимогам закону, ухвалена з порушенням встановленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному, необ`єктивному і не всебічному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій його, позивача, надавши суду письмові пояснення якими стверджує, що він не влаштовував стоянки у дворі свого будинку, де проживає, оскільки в нього є гараж і він свій автомобіль тримає там. З сусідом нього склалися неприязні стосунки, і тому сусід, дочекавшись, що він, позивач, під`їхав додому своїм автомобілем і зупинившись на кілька хвилин біля під`їзду, щоб розвантажитися і їхати далі, оскільки йому потрібно було у відрядження, проте, зупинивши свій автомобіль, майже одночасно побачив, що йому виїзд з двору перекрив автомобіль поліції, та працівники поліції обвинуватили його у скоєнні правопорушення, якого він навіть наміру не мав скоювати.

На позов інспектором Муравською І.В. до суду надійшли письмові заперечення, в яких вона стверджує, що позивач насправді скоїв правопорушення – стоянку в місці, де вузький проїзд з двору, таким чином що суттєво перешкоджає руху інших учасникам, а саме, виїзду автомобілів, і це було зафіксовано нагрудною відеокамерою, а розгляд адміністративного правопорушення і постановлення ухвали здійснено з дотриманням вимог законодавства.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, просив задовольнити його позовні вимоги.

Відповідач - інспектора УПП в Одеській області Муравська І.В.– у судове засідання не з`явилася, надавши письмові пояснення та диск з відео та фото-фікасцією подій.

Третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надіслав письмові пояснення щодо позову, просили відмовити у задоволенні позовних вимог, не надавши суду доказів на підтвердження скоєння позивачем правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовані, за наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 17.00.2019р. в м.Одеса сержантом поліції 2 роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Муравською І.В. було ухвалено постанову серії ЕАК№1530660 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі за ст.122ч.3 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Згідно вказаної постанови, 17.09.2019 року приблизно о 21:05 годині, позивач ОСОБА_1 , керуючі автомобілем Mitsubishi Pajero д/з НОМЕР_1 , в м. Одеса на вул.Щорса,56, здійснив зупинку та стоянку, що, таким чином, суттєво перешкоджає руху інших учасникам, в саме: виїзду автомобілів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.

Позивач скоєння ним даного правопорушення заперечує, стверджуючи, що у відповідача відсутні докази скоєння цього правопорушення, оскільки він, позивач, цього правопорушення не скоїв, - не скоював стоянки - лише короткочасну зупинку для розвантаження свого легкового автомобілю від продуктів, що привіз додому, і збирався їхати у відрядження. Перебування його у відрядженні наступного дня підтверджує відповідними квитками та постановою про притягнення його до адмінвідповідальності в іншому місті - у Тернопільській області, де його оштрафували за перевищення швидкості 18.09.2019р., оскільки він поспішав на важливу зустріч, але з-за затримки в м.Одеса, та у зв`язку зі складанням постанови Тернопільською поліцією - усе-таки не встиг.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладено у даній справі на відповідачів, що заперечують позовні вимоги.

Так, відповідачем разом з запереченнями проти вимог позивача та обставин, викладених у позові, окрім пояснень та посилань на законодавство надано диск з аудіо-відеофіксацією подій і фактів під час ухвалення оскаржуваної постанови.

Так, з відеофайлів вбачається, що працівник поліції, пояснюючи ОСОБА_1 положення ст.268 КУпАП, не пояснила йому його право на адвоката та не пояснила, чому саме вона розглядає т.н. справу про адмінправопорушення. Усі пояснення працівник поліції, вбачається з відео, надає у швидкому темпі, дуже швидко повідомляючи про скоєння правопорушення та норми законодавства, не впевнившись, чи розуміє її особа. щодо якої розглядається справа, не надаючи ОСОБА_1 вставити навіть слово, не встановивши його особу та не пояснивши, чому вона вважає, що автомобіль ОСОБА_1 здійснює саме стоянку, на відміну від зупинки.

Вже після оголошення про розгляд справи про правопорушення, працівник поліції намагається з`ясувати особу ОСОБА_1 , просить в нього документ, що підтверджує його особу, не пояснюючи для чого. Потім, на запитання ОСОБА_1 , пояснила, що патрульну поліцію хтось викликав. Хто саме і з якого приводу – роз`яснення на відеофіксації не вбачаються. Крім того, не вбачається з наданих суду матеріалів відеофіксації встановлення і допит свідків, хоча на відео чітко вбачаються сторонні особи, одна з яких - дружина позивача, проте працівник поліції її не допитав на встановлення факту та обставин події - перебування автомобіля ОСОБА_1 біля вхідних дверей і гаражу його ж місця проживання: не вбачається встановлення факту і часу прибуття ОСОБА_1 до двору, та тривалості перебування автомобіля і мети його перебування у дворі. Таким чином, суд дійшов висновку, що достатніх та беззаперечних доказів щодо скоєння позивачем правопорушення, – суду не надано. Не зазначено, кому, яким саме чином і способом і який час автомобіль ОСОБА_1 перешкоджав іншому транспорту в`їжджати у двір та виїжджати з двору, оскільки матеріали не містять допиту самого постраждалого - що здійснив виклик поліції. Сам же позивач стверджує. що виклик поліції здійснив сусід, який має звичку скаржитися на усіх до усіх можливих державних органів, він був присутній під час складання постанови, але не допитаний працівниками поліції.

Крім того, з фото, доданого до письмових пояснень у відзиві на позов, вбачається, що ззаду на автомобілі ОСОБА_1 увімкнені усі вогні, що не свідчить про стоянку, а лише підтверджує. що автомобіль тільки-но зупинився, - про зупинку. Не надано суду й доказів того, що позивач відмовляється прибрати свій автомобіль з проїзду, навпаки, протягом усієї відеофіксації ОСОБА_1 виявляє вихованість, чемність та законослухняність у спілкуванні з працівниками поліції, його пояснення і здивування в обвинуваченні його в тому, що він навмисно перекрив в`їзд і виїзд з двору та перешкоджає тривалий час іншим учасникам руху - є природнім, він намагається спокійно пояснити працівникам поліції, що вони помиляються. проте доказів того, що його уважно слухає інспектор поліції - з відеофайлів не вбачається. розгляд усіх подій, які працівники поліції вважають правопорушенням, на безсторонній погляд виглядають формальними, без достатньої витрати часу на з`ясування істини - фактичних обставин і причин перебування автомобіля позивача в тому місті. Принаймні доказів іншого суд не вбачає.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних у справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, яке викладене у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки відповідачем не доведено факту вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, зазначеного в постанові, достатніми доказами (ст.72 КАС України) вчинення адміністративного правопорушення, - пояснення свідків, належна відеозйомка у т.ч. в часі, з якої б вбачалося, чи стоянку чи зупинку скоєно особою, щодо якої ухвалено постанову. Це має тлумачитися судом, відповідно до ст.62 Конституції України, - як відсутність в діях позивача складу правопорушення і самої події, яка нічим не підтверджується, не зважаючи на наявність заперечень відповідача (третьої особи) - суб`єкта владних повноважень щодо предмету та підстав позову.

Згідно ст.6 КАС України, суд, при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог лише в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ст. 293 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову у справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість ухваленої постанови і ухвалює одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, враховуючи викладене, а також вимоги позову і відомості, надані позивачем, а також враховуючи відсутність доказів скоєння позивачем правопорушень, які не надані відповідачами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно відсутності в його діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, так само як і події правопорушення, - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Провадження в такому випадку у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП, - підлягає закриттю за відсутністю достатніх та належних доказів на підтвердження наявності складу та події адміністративного правопорушення.

Судові витрати слід розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись п.10,12ч.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції з 15 грудня 2017 року), ст.122ч.1 КУпАП, ст.ст.2,3, 4-14, 44-47,72, 77ч.2, 90, 132, 192, 205, 211, 229, 241-246,250, 293, 295 КАС України, ст.62 Конституції України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора УПП в Одеській області Муравської Ірини Василівни про визнання протиправною, скасування постанови та закриття провадження у справі, третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати як протиправну, ухвалену з порушенням вимог чинного законодавства за відсутністю достатніх доказів, постанову серії ЕАК№1530660, ухвалену 17.09.2019 року поліцейським 2-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Муравською Іриною Василівною - про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ст.122ч.3 КУпАП - у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3ст.122 КУпАП, - закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Повний текст рішення складений 13.03.2020 року.

Рішення суду може бути оскаржене зацікавленими особами до п`ятого апеляційного адміністративного суду в м.Одеса через Болградський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги у 30-ти денний строк з дня складання повного його тексту, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В.Кравцова