Рішення № 88232102, 04.03.2020, Городоцький районний суд Львівської області

441/2066/19 2/441/231/2020

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04.03.2020 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Українець П.Ф.

з участю секретаря Петрик-Ключник М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської обл. справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

відповідно до умов кредитного договору № б/н від 30.05.2017р. ОСОБА_1 отримав у АТ КБ «Приватбанк» (далі Банк) кредит в сумі 39 500 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, із сплатою 37,2 % річних на суму залишку заборгованості. 18.11.2019р. Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 54 712 грн. 39 коп. заборгованості за цим договором, вимоги мотивував тим, що відповідач взятих на себе зобов`язань за кредитним договором не виконує, заборгованість, яка утворилась через невиконання ним умов договору, не погашає. Просив також про стягнення з відповідача судових витрат.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при зверненні із позовом до суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує ухваленню заочного рішення у справі (а.с. 6).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи, відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, повідомлявся належно (а.с. 53).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилась, причин неявки не повідомив та не подав відзив на позов, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, з огляду на положення ст. 280 ЦПК України, приходить висновку про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить думки про задоволення позову.

У відповідності до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту позову, з долученої до справи копії анкети-заяви від 30.05.2017р., Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 12-32) видно, що ОСОБА_1 отримав в АТ КБ «Приватбанк» (далі Банк) кредит в сумі 39 500 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та зобов`язувався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п. 2.1.1.5.7 Договору.

ОСОБА_1 своїм підписом у Анкеті-заяві від 30.05.2017р. підтвердив згоду, що підписана заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг та Правила користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua та були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, є складовою частиною договору, також підтвердив факт отримання інформації про умови кредитування у ПриватБанку.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

У пунктах 14.1., 14.8 та 14.12 ст. 14 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу. Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу (далі у цій статті - договір), ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов`язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в письмовій або електронній формі.

Із анкети-заяви, убачається, що з 30.05.2017р. ОСОБА_1 було відомо, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

ОСОБА_1 , що також видно із вищеозначеної заяви, зобов`язувався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

У відповідності до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

ОСОБА_1 своїм підписом у анкеті-заяві засвідчив факт укладення з Банком договору банківського обслуговування та взяв на себе зобов`язання виконувати умови зазначеного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх зобов`язань по вищезазначеному кредитному договору, через це утворив заборгованість, яка відповідно до розрахунку позивача на 22.10.2019р. (а.с. 9-11) складає 54 712 грн. 39 коп., з них: 41 706 грн. 34 коп. – заборгованість за кредитом; 9 924 грн. 51 коп. – заборгованість по процентах за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг; 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2 581 грн. 54 коп. – штраф (процентна складова).

Обставин, які б давали підстави сумніватись у розрахунку розміру заборгованості, судом не здобуто, тому він покладається в основу рішення.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» по кредитному договору б/н від 30.05.2017р. на 22.10.2019р. складає 54 712 грн. 39 коп. та підлягає стягненню з нього у судовому порядку.

Витрати, понесені позивачем у зв`язку із зверненням до суду з позовом, складають 1 921 грн. (а.с. 1) і у відповідності до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 128, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст. 626, 627, 634, 638, 1050, 1054, 1067 ЦК України, ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», суд-

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого на АДРЕСА_1 ) в користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 «Д», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) 54 712 грн. 39 коп. заборгованості за кредитним договором і 1 921 грн. судових витрат, а всього 56 633 грн. 39 коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Городоцький районний суд Львівської обл. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Українець П.Ф.