Рішення № 8823171, 25.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.02.10 р.                     Справа № 8/2пн                               

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства „Дон-Сиб”,

ЄДРПОУ 13512606, м.Донецьк

до відповідача Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир”,

ЄДРПОУ 20376210, м.Донецьк

про визнання біржового договору дійсним та визнання права власності

Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: Гончарова Д.О. – по дов.

від відповідача: Курова А.В. – по дов.          

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне науково-виробниче підприємство „Дон-Сиб”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир”, м.Донецьк про:

-визнання дійсним біржового договору №22-Б від 23.11.2009р., укладеного між Приватним науково-виробничим підприємством „Дон-Сиб” та Малим приватним підприємством „Науково-виробнича фірма „Богатир”;

-визнання права власності на будівлю готелю літ.А-5, площею 251,5 кв.м, літ.А-4, площею 477,2 кв.м, з прибудовами літ.А11-1, площею 119,0 кв.м, літ.а-3, площею 20,3 кв.м, літ.а-4, площею 59,4 кв.м та ганок літ.а-5, площею 147,8 кв.м, ганок літ.а-6, площею 6,6 кв.м, ганок літ.а-7, площею 52,8 кв.м, загальною площею 1134,6 кв.м та станцію технічного обслуговування автомобілів літ.З-1, загальною площею 471,3 кв.м, що знаходяться за адресою: пр.Генерала Данилова, 20, Гірняцький район, м.Макіївка.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на необґрунтовану відмову відповідача в нотаріальному посвідченні біржового договору №22-Б від 23.11.2009р. Одночасно, за твердженями позивача, сторонами були узгоджені всі істотні умови спірного договору та дотримані всі вимоги чинного законодавства під час його укладання. Крім того, як вказує позивач, на підставі біржового договору №22-Б від 23.11.2009р. Приватне науково-виробниче підприємство „Дон-Сиб” набуло право власності на спірні об’єкти нерухомості.

Відповідач надав відзив на позовну заяву без номеру та дати, який надійшов до господарського суду 01.02.2010р., в якому позовні вимоги не визнав. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, відповідач посилається на відсутність грошових коштів для проведення нотаріального посвідчення укладеного біржового договору. При цьому, за твердженнями відповідача, всі умови укладеного з позивачем договору Малим приватним підприємством „Науково-виробнича фірма „Богатир” виконані повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч.4 ст.656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Аналогічні положення містяться в ст.185 Господарського кодексу України.

За приписом ст.317 Цивільного кодексу України володіти, користуватися і розпоряджатися майном має право його власник.

Зокрема, згідно із ст.319 Цивільного кодексу України саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При цьому, статтею 658 Цивільного кодексу України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Таким чином, при розгляді вимог, які є предметом спору по вказаній справі, враховуючи норми ст.ст.317, 319, 655, 658 Цивільного кодексу України, судом повинно бути встановлено правомірність відчуження вказаного майна з боку продавця.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Донецької області від 05.11.2009р. по справі №14/273пн визнано право власності Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир” на будівлю готелю літ.А-5, площею 251,5 кв.м, літ.А-4, площею 477,2 кв.м, з прибудовами літ.А11-1, площею 119,0 кв.м, літ.а-3, площею 20,3 кв.м, літ.а-4, площею 59,4 кв.м та ганок літ.а-5, площею 147,8 кв.м, ганок літ.а-6, площею 6,6 кв.м, ганок літ.а-7, площею 52,8 кв.м, загальною площею 1134,6 кв.м та станцію технічного обслуговування автомобілів літ.З-1, загальною площею 471,3 кв.м, що знаходяться за адресою: пр.Генерала Данилова, 20, Гірняцький район, м.Макіївка.

За змістом довідки від 17.11.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 05.11.2009р. по справі №14/273пн набрало законної сили 17.11.2009р.

Будь-яких доказів оскарження або скасування вказаного вище рішення до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач мав право розпорядитися вказаними вище об’єктами нерухомості, в тому числі, і здійснити продаж цього майна.

Як встановлено судом, між Приватним науково-виробничим підприємством „Дон-Сиб” та Малим приватним підприємством „Науково-виробнича фірма „Богатир” був укладений біржовий договір №22-Б від 23.11.2009р., згідно якого відповідач зобов’язався передати у власність позивача будівлю готелю літ.А-5, площею 251,5 кв.м, літ.А-4, площею 477,2 кв.м, з прибудовами літ.А11-1, площею 119,0 кв.м, літ.а-3, площею 20,3 кв.м, літ.а-4, площею 59,4 кв.м та ганок літ.а-5, площею 147,8 кв.м, ганок літ.а-6, площею 6,6 кв.м, ганок літ.а-7, площею 52,8 кв.м, загальною площею 1134,6 кв.м та станцію технічного обслуговування автомобілів літ.З-1, загальною площею 471,3 кв.м, що знаходяться за адресою: пр.Генерала Данилова, 20, Гірняцький район, м.Макіївка, а позивач, в свою чергу, зобов’язався прийняти вказані об’єкти і сплатити за них ціну відповідно до умов договору.

За таких обставин, враховуючи наявність у відповідача на момент підписання спірного біржового договору №22-Б від 23.11.2009р. права власності на вказане вище майно, судом встановлено правомірність відчуження відповідачем зазначеного майна шляхом продажу позивачу.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов, зокрема, договору.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не припускається.

Пунктом 4 біржового договору №22-Б від 23.11.2009р. передбачено, що продавець зобов’язаний передати майно у власність покупця відповідно до цього договору та підписати акт приймання-передачі.

За змістом складеного між сторонами акту приймання-передачі, 27.11.2009р. відповідачем було передано, а позивачем прийнято будівлю готелю літ.А-5, площею 251,5 кв.м, літ.А-4, площею 477,2 кв.м, з прибудовами літ.А11-1, площею 119,0 кв.м, літ.а-3, площею 20,3 кв.м, літ.а-4, площею 59,4 кв.м та ганок літ.а-5, площею 147,8 кв.м, ганок літ.а-6, площею 6,6 кв.м, ганок літ.а-7, площею 52,8 кв.м, загальною площею 1134,6 кв.м та станцію технічного обслуговування автомобілів літ.З-1, загальною площею 471,3 кв.м, що знаходяться за адресою: пр.Генерала Данилова, 20, Гірняцький район, м.Макіївка.

В п.2 біржового договору №22-Б від 23.11.2009р. сторонами було узгоджено ціну нерухомого майна, а саме встановлено, що об’єкти нерухомості передаються у власність позивачу за ціною 2068210,80 грн. з ПДВ.

Як встановлено судом, згідно з платіжними дорученнями №380 від 05.02.2010р., №365 від 05.02.2010р., №369 від 05.02.2010р., №368 від 05.02.2010р., №372 від 05.02.2010р., №379 від 05.02.2010р., №373 від 05.02.2010р., №362 від 05.02.2010р., №375 від 05.02.2010р., №364 від 05.02.2010р., №371 від 05.02.2010р., №366 від 05.02.2010р., №370 від 05.02.2010р., №377 від 05.02.2010р., №367 від 05.02.2010р., №363 від 05.02.2010р., №376 від 05.02.2010р., №361 від 05.02.2010р., №360 від 05.02.2010р. позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 2068210,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач свої зобов’язаня перед відповідачем за біржовим договором №22-Б від 23.11.2009р. виконав у повному обсязі.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст.638 Цивільного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За висновками суду, договір №22-Б від 23.11.2009р. відповідає вимогам чинного законодавства та містить умови, необхідні для договорів купівлі-продажу.

При цьому, умови спірного біржового договору були виконані сторонами, що підтверджується актом приймання-передачі від 27.11.2009р. та наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

За приписом ст.220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, за змістом ст.220 Цивільного кодексу України сторони можуть звернутися до суду з вимогами про визнання дійсним лише того договору, який згідно вимогами діючого законодавства підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно із ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого майна, укладається у письмовий формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державний реєстрації.

Одночасно, Закон України „Про товарну біржу” встановлює певні особливості укладення договорів на біржах. Зокрема, згідно із ст.15 Закону України „Про товарну біржу” угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Тобто, біржовий контракт з моменту його реєстрації на біржі є вчиненим правочином.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.15 Закону України „Про товарну біржу”, а також приймаючи до уваги, що біржовий договір не підлягає нотаріальному посвідченню, суд дійшов висновку, що звернення позивача з вимогами про визнання дійсним біржового договору №22-Б від 23.11.2009р., укладеного між Приватним науково-виробничим підприємством „Дон-Сиб” та Малим приватним підприємством „Науково-виробнича фірма „Богатир”, є неправомірним, а позов в цій частині вимог підлягає залишенню без задоволення.

При цьому, позовні вимоги в частині визнання права власності позивача на спірне нерухоме майно, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке:

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вказувалося вище, між Приватним науково-виробничим підприємством „Дон-Сиб” та Малим приватним підприємством „Науково-виробнича фірма „Богатир” було укладено біржовий договір №22-Б від 23.11.2009р., який за висновками суду є належною підставою для переходу право власності на нерухоме майно від відповідача позивачу.

За приписами ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Біржовим договором №22-Б від 23.11.2009р. не передбачено іншого моменту виникнення у позивача права власності на предмет купівлі-продажу, ніж передбачений ст.334 Цивільного кодексу України.

Як було зазначено судом вище, на підставі акту приймання-передачі від 27.11.2009р. відповідачем фактично було передано позивачу будівлю готелю літ.А-5, площею 251,5 кв.м, літ.А-4, площею 477,2 кв.м, з прибудовами літ.А11-1, площею 119,0 кв.м, літ.а-3, площею 20,3 кв.м, літ.а-4, площею 59,4 кв.м та ганок літ.а-5, площею 147,8 кв.м, ганок літ.а-6, площею 6,6 кв.м, ганок літ.а-7, площею 52,8 кв.м, загальною площею 1134,6 кв.м та станцію технічного обслуговування автомобілів літ.З-1, загальною площею 471,3 кв.м, що знаходяться за адресою: пр.Генерала Данилова, 20, Гірняцький район, м.Макіївка.

Одночасно, як встановлено судом, позивачем обов’язок з оплати відповідачу вартості придбаного майна у сумі 2068210,80 грн. був виконаний у повному обсязі, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

За таких обставин, враховуючи положення ст.ст.328, 334 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги факт передання майна за актом приймання-передачі та проведення позивачем повного розрахунку з відповідачем за укладеним договором, суд дійшов висновку, що внаслідок підписання та виконання біржового договору №22-Б від 23.11.2009р., позивач набув право власності на вказане вище майно.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині визнання права власності на будівлю готелю літ.А-5, площею 251,5 кв.м, літ.А-4, площею 477,2 кв.м, з прибудовами літ.А11-1, площею 119,0 кв.м, літ.а-3, площею 20,3 кв.м, літ.а-4, площею 59,4 кв.м та ганок літ.а-5, площею 147,8 кв.м, ганок літ.а-6, площею 6,6 кв.м, ганок літ.а-7, площею 52,8 кв.м, загальною площею 1134,6 кв.м та станцію технічного обслуговування автомобілів літ.З-1, загальною площею 471,3 кв.м, що знаходяться за адресою: пр.Генерала Данилова, 20, Гірняцький район, м.Макіївка, підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають розподілу між сторонами порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного науково-виробничого підприємства „Дон-Сиб”, м.Донецьк до Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир”, м.Донецьк задовольнити частково.

Визнати право власності Приватного науково-виробничого підприємства „Дон-Сиб”, м.Донецьк на будівлю готелю літ.А-5, площею 251,5 кв.м, літ.А-4, площею 477,2 кв.м, з прибудовами літ.А11-1, площею 119,0 кв.м, літ.а-3, площею 20,3 кв.м, літ.а-4, площею 59,4 кв.м та ганок літ.а-5, площею 147,8 кв.м, ганок літ.а-6, площею 6,6 кв.м, ганок літ.а-7, площею 52,8 кв.м, загальною площею 1134,6 кв.м та станцію технічного обслуговування автомобілів літ.З-1, загальною площею 471,3 кв.м, що знаходяться за адресою: пр.Генерала Данилова, 20, Гірняцький район, м.Макіївка.

Стягнути з Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир”, м.Донецьк на користь Приватного науково-виробничого підприємства „Дон-Сиб”, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 56 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Приватного науково-виробничого підприємства „Дон-Сиб”, м.Донецьк до Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир”, м.Донецьк відмовити.

За згодою сторін у судовому засіданні 25.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 25.02.2010р.

Суддя