Ухвала суду № 88228459, 16.03.2020, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/3319/17

Провадження № 6/658/9/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м.Каховка

Суддя Каховського міськрайонного суду Херсонської області Рахімова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Марчук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Каховка подання старшого державного виконавця Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) Костенко Катерини Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2020 року до Каховського міськрайонного суду Херсонської області надійшло подання старшого державного виконавця Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) Костенко Катерини Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, мотивуючи подання тим, що на виконанні Каховського МВ ДВС Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеса) знаходиться виконавче провадження № 55726523 з виконання виконавчого листа № 658/3319/17, виданого 11 грудня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «НАСК`ОРАНТА», як відшкодування шкоди 49 490 гривень, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 гривень.

07 лютого 2018 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження та зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно і попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Рішення не виконано. Державним виконавцем накладено арешти на рухоме та нерухоме майно.

Згідно клопотання, державний виконавець просить про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд подання за його відсутності, на задоволенні наполягає в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає таке клопотання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали подання прийшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Каховського міськрайонного суду від 14 листопада 2017 року по цивільній справі за позовом ПАТ « НАСК «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, позовні вимоги задоволено в повному обсязі ( а.с. о.с. 28-30).

Каховським міськрайонним судом Херсонської області 14 листопада 2017 року виданий виконавчий лист, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ « НАСК «ОРАНТА», як відшкодування шкоди 49490,00 гривень, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600.00 гривень ( а.с.7).

07 лютого 2018 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження (а.с.8).

Державним виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причини невиконання рішення суду але даних, що підтвердять факт отримання боржником вищевказаних викликів боржником суду не надано (а.с. 9,10).

Довідками, наданими на запит державного виконавця, встановлено, що боржник ніде не працює, пенсію не отримує, відкритих розрахункових рахунків немає (11-15).

Відповідно до ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»(з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Крім того, слід зазначити, що у поданні не вказано підстав та доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України, останній перетин кордону на в`їзд до України тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє Відділ ДВС правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Верховний Суд України в судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 1 лютого 2013 року зазначив, що з погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите, зокрема, у пункті 18 частини третьої статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ «Про виконавче провадження», позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи божника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. Під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Оскільки, відповідно до ч. 4ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

З матеріалів, долучених до подання, не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, оскільки подання обґрунтовується лише перебування останнього у статусі боржника та не долучено доказів щодо наявності у боржника закордонного поспорту.

Державний виконавець не надав суду належних доказів на підтвердження ухилення боржника від виконання боргових зобов`язань.

Таким чином, судом не встановлено фактів, що ставлять під сумнів питання примусового виконання судового рішення та потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України.

Керуючись ст. 33 Конституції України,ст. 441 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) Костенко Катерини Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа –відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:О. В. Рахімова