Ухвала суду № 88228197, 06.03.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2020 Справа №607/4398/20

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., з участю секретаря судового засідання Грабської Ю.І., прокурора Голинського Р.О., слідчої Романів О.М. підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у залі суду в м. Тернополі клопотання слідчої слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Романів О.М., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Голинським Р.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ходорів Жидачівського району Львівської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, тимчасово не працюючий, не депутат, раніше не судимий

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідча слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Романів О.М. в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210010001360 від 08 травня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.15 ч.3 ст.190, ч. 3 ст.15 ч.2 ст.190, ч.2,3 ст.190 КК України, звернулася із клопотанням, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Голинським Р.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , яке мотивується наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у лютому 2020 року, точних дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перебували у невстановленому слідством місці, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернопіль під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості та за вказівкою ОСОБА_3 20 лютого 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приїхали в м. Тернопіль.

Надалі, 20 лютого 2020 року, близько 20.00 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на виконання умов вищезазначеної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_1 , на який відповіла ОСОБА_4 . Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 в телефонній розмові з останньою, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом ОСОБА_4 , видав себе за працівника поліції та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що чоловік її доньки скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий від його дій перебуває у лікарні. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_4 та її родинні зв`язки, ОСОБА_3 висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 10 000 доларів США для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності чоловіка її доньки за нібито вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.

В свою чергу, ОСОБА_4 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку, якщо вона не виконає вищезазначеної вимоги, погодилася передати грошові кошти у сумі 10 000 доларів США на що погодився ОСОБА_3 . Отримавши згоду ОСОБА_4 на передачу грошових коштів, ОСОБА_3 отримав інформацію про місце проживання останньої та повідомив про приїзд до неї додому представника поліції, якому вона повинна передати вказані грошові кошти, при цьому наказав постійно знаходитись із ним на телефонному зв`язку, тим самим не даючи можливості ОСОБА_4 усвідомити події, які з нею відбуваються з метою недопущення здійснення останньою телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій.

Після цього, ОСОБА_3 , повідомив ОСОБА_2 відомості про місце проживання ОСОБА_4 , який дотримуючись вищезазначеної домовленості, на автомобілі ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 направився до місця проживання ОСОБА_4 , що по АДРЕСА_2 . Надалі ОСОБА_2 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на виконання умов вищезазначеної домовленості, 20 лютого 2020 року близько 20 год. прибув по місцю проживання ОСОБА_4 де, отримавши дозвіл власниці даного помешкання, перебував в квартирі останньої та, видаючи себе за представника поліції, очікував на передачу йому грошових коштів в розмірі 10000 доларів США, які належать останній, нібито для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності чоловіка її доньки за вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.

Отримавши грошові кошти, які ОСОБА_4 передала ОСОБА_2 , останній вийшов із приміщення вищевказаної квартири та направився до автомобіля ОСОБА_1 , який був припаркований неподалік, де його очікували ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з метою подальшого розподілу грошових коштів та ювелірних прикрас, отриманих шахрайським шляхом у ОСОБА_4 згідно розпоряджень ОСОБА_3 .

Отже, своїми протиправними діями ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , заволоділи грошовими коштами у сумі 10 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становило, спричинивши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

У клопотанні й слідчий зазначає та підтримується прокурором в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_5 .

Як зазначає слідчий у клопотанні та що підтримує прокурор в судовому засіданні, відповідно до ст.177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою до застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років позбавлення волі, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачениз Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі до восьми років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Крім того він ніде не працює, офіційних доходів не отримує; 2) незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 безпосередньо відомо місце фактичного проживання потерпілої у кримінальному провадженні та номер стаціонарного телефону останньої, у зв`язку із чим, підозрюваний може впливати на потерпілих у провадженні, чинити відповідний тиск, шляхом погрози він може схиляти потерпілих до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування.

Зокрема, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Вказані обставини в цілому свідчать про наявність вищезазначених ризиків та неможливість обрання ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою.

Досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігти зазначеним ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України запобіжних заходів, ніж обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, слідчий зазначає і підтримується прокурором у судовому засіданні, що приймаючи до уваги вищенаведені ризики, тяжкість злочину, конкретні обставини його вчинення, дані про особу підозрюваного, його соціальний та майновий стан, просить клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваног та захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин". Існування "обґрунтованої підозри" розглядається як необхідна, а при первісному обранні - навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, санкція статті яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_1 вказаних злочинів підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_1 та його поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

За встановлених обставин при розгляді клопотання слідчий суддя вважає, що клопотання слідчої слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Романів О.М. є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Доказів, які б свідчили про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 під вартою, слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено і стороною захисту не надано.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, його вік, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчої слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Романів О.М., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Голинським Р.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши останнього негайно під варту із зали суду.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави в сумі 126120 (Сто двадцять шість тисяч сто двадцять) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12019210010001360 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 березня 2020 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Романів О.М.,

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 04 травня 2020 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. Л. Дзюбич