Ухвала суду № 88227628, 16.03.2020, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/199/20

Номер провадження 1-кп/950/118/20

У Х В А Л А

16 березня 2020 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - Бакланова Р. В.

з участю секретаря – Ткаченко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження №12019200090000479 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 листопада 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Грамине Лебединського району Сумської обл., громадянки України, освіта - вища, вчителя початкових класів КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №10 ім. Героя Радянського союзу О.Бутка, м. Суми, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, що зареєстрований та фактично проживає по адресі - АДРЕСА_1 , не судимої,-

по ч. 1 ст. 191 КК України,

з участю: прокурора – Андрєєва О.Л., обвинуваченої – ОСОБА_1 , представника потерпілого – Садового Л.В.

В С Т А Н О В И В:

Лебединським районним судом Сумської області розглядається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 191 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення її від відповідальності по ст. 48 КК України у зв`язку з тим, що вона відшкодувала збитки, звільнилась з посади, має на утриманні неповнолітню дитину. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на цей час не є матеріально відповідальною особою.

Представник потерпілого проти задоволення клопотання заперечив пояснивши, що вважає, що обвинувачена повинна відповісти за скоєне.

Прокурор проти задоволення клопотання та звільнення ОСОБА_1 від відповідальності заперечив.

Заслухавши клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 , думку представника потерпілого та прокурора, суд вважає відмовити у задоволення клопотання виходячи з наступного:

Статтею 48 КК України та п.7 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від відповідальності» визначено, що у зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.

При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об`єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.

Для застосування ст. 48 КК необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним.

Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

В даному випадку обвинувачена стверджувала те, що діяння, яке вона вчинила втратило суспільну небезпечність та не становить суспільної небезпеки сьогодні, а також - що збитки відшкодовані у повному обсязі.

Але, з такими твердженнями суд не може погодитись, оскільки розтрата чужого майна, яке було ввірене особі – було та є кримінально-караним діянням, , а його кваліфікація як злочину середньої тяжкості, з огляду на поняття злочину, що визначено ст.11 КК України, а також - відшкодування збитків, не призводить до втрати таким діянням суспільної небезпечності.

Крім того, обвинувачена в клопотанні та в судовому засіданні не навела будь-яких конкретних фактів, які б давали підстави стверджувати про зміну обстановки в широкому чи у вузькому розумінні.

А ті обставини, які повідомлено обвинуваченою, не свідчать про втрату суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки в розумінні ст.48 КК України.

Також суду не наведено фактів того, що сама ОСОБА_1 , звільнившись з посади вчителя Голубівської ЗОШ І-ІІІ ступенів і працевлаштувавшись вчителем початкових класів КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №10 ім. Героя Радянського союзу О.Бутка, м. Суми та добровільно відшкодувавши шкоду зазнала таких змін, щоб у суду були підстави визнати її як особу, яка перестала бути суспільно небезпечною, як того вимагає ст.48 КК України та п.7 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ.

Таким чином, суд доходить висновку, що суду не доведено того, що на даний час є підстави для звільнення від кримінальної відповідальності згідно ст.48 КК України, а тому у задоволенні відповідного клопотання, поданого обвинуваченою, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 284, 371, 372 КПК України, ст. 48 КК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України і закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення через Лебединський районнний суд Сумської області.

Суддя: Р. В. Бакланов