Ухвала суду № 88226463, 03.03.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/19593/2012

Провадження № 4-с/761/92/2020

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Борисенко Д.О.,

за участю представника скаржника: ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи -

ПАТ «Родовід Банк»: Кісільової К.О.,

приватного виконавця: Авторгов А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_2 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Авторгов Андрій Миколайович, Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», ОСОБА_3 про визнання неправомірною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2020 року до суду надійшла зазначена скарга.

В скарзі скаржник просить: постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича від 14.01.2020 року про опис та арешт майна (коштів) боржника - квартири АДРЕСА_1 у виконавчому провадженні №59642340 визнати неправомірною та скасувати.

Скарга обгрунтована тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває ВП №59642340 з примусового виконання виконавчого листа у справі №2610/19593/2012 про звернення стягнення на зазначену квартиру в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження №59642340. В межах виконавчого провадження приватний виконавець неодноразово намагався отримати доступ до квартири. 14.01.2020 року приватним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт квартири.

Як зазначає заявник, опис квартири було проведено при зачинених дверях за технічною документацією у зв`язку з ненаданням доступу до квартири.

Заявник не погоджується із постановою та вважає, що її було складено всупереч положенням ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» так як відсутні обов`язкові характеристики майна, яке описується, а саме: призначення кімнат (приміщень) та матеріал стін, а також у відповідності до положень ч.2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» не були присутні поняті при описі квартири. Крім того, відсутнє належне повідомлення боржника про проведення опису та арешту майна.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Приватний виконавець в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги на тій підставі, що діючим законодавством не передбачено заборони проводити опис квартири за технічною документацією, також не передбачено присутності понятих при описі.

Представник стягувача в судовому засіданні заперечила проти задоволення вимог скарги на тій підставі, що при описі квартири не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, вислухавши сторони, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги за наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч.1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема на підставі, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частина 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Частина 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначає зобов`язання боржника, зокрема боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Як встановлено в судовому засіданні, 09.04.2013 року Шевченківський районний суд м.Києва розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки та задовольнив вимоги частково - в рахунок стягнення заборгованості ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариства «РОДОВІД БАНК» за кредитним договором № 28.4/СЖ-061.06.2 від 11.07.2006 року у розмірі 814595 (вісімсот чотирнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) доларів США 94 центи США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 07.08.2012 року 6511065 (шість мільйонів п`ятсот одинадцять тисяч шістдесят п`ять) грн. 36 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві власності, шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій відповідним відділом державної виконавчої служби.

Рішення набрало законної сили та 05.09.2013 року ПАТ «Родовід Банк» було видано виконавчий лист.

Виконавчий лист неодноразово пред`являвся до виконання.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича від 24.07.2019 року відкрите виконавче провадження №59642340 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа.

Вимогами від 16.09.2019 року, 23.10.2019 року та 23.12.2019 року приватний виконавець вимагав ОСОБА_2 бути присутньою 04.10.2019 року об 11 год. 00 хв., 11.11.2019 року о 10.00 год. та 14.01.2020 року об 11 год. 00 хв. та надати доступ до приміщення квартири АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій.

Вимоги відправлялись на адресу боржника, зазначену у виконавчому листі, оскільки іншої адреси боржник не повідомляла приватному виконавцю.

Вимоги боржник не отримувала.

04.10.2019 року приватний виконавець склав акт в якому зазначив, що на неодноразові дзвінки у вхідні двері квартири, двері ніхто не відкрив. За словами сусідів, боржниця в зазначеній квартирі не проживає та як житло її не використовує.

11.11.2019 року приватний виконавець склав акт в якому зазначив, що двері квартири йому ніхто не відчинив.

14 січня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Авторгов А.М. виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника за якою описано та накладено арешт на майно - квартиру АДРЕСА_1 в якій міститься перелік приміщень квартири із зазначенням їх площі.

Як зазначено в постанові, опис та арешт квартири був проведений при зачинених дверях за технічною документацією у зв`язку з ненаданням боржником доступу до квартири.

Крім того, в постанові приватний виконавець зазначив, що відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» поняті не залучались з огляду на те що не відбувалось примусового входження до квартири.

Як вбачається з матеріалів справи, про необхідність бути присутньою боржнику 14.01.2020 року за адресою знаходження квартири був повідомлений представник боржника.

Проте представник не вжив будь-яких заходів для належного повідомлення боржника про необхідність їй бути присутньою за місцем знаходження квартири, а листом від 13.01.2020 року повідомив приватного виконавця про неможливість виконати вимогу приватного виконавця від 23.12.2019 року.

Стаття 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з ч.5 статті 56 Закону, про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

Крім того, згідно з положеннями статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих.

Згідно з ч.2 статті 22 Закону, присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Відповідно до вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що діючим законодавством не передбачено обов`язку приватного виконавця бути присутнім в приміщенні квартири опис якої проводиться, як і не передбачено в даному випадку бути присутніми понятих, боржник фактично уникає виконання рішення суду, у даному випадку боржник діяв не добросовісно, не отримуючи надісланих на його адресу документів виконавчого провадження та тривалий час фактично ухиляючись від виконання рішення суду, внаслідок чого опис квартири був проведений без огляду об`єкта, оскільки боржниця була обізнана зі своїми борговими зобов`язаннями, присудженими за рішенням суду, і про наявність примусового виконавчого провадження, що вимагало від неї добросовісної процесуальної поведінки цікавитися у розумні строки перебігом виконавчого провадження та отримувати кореспонденцію, яка надходить на її адресу, тому суд вважає, що в діях приватного виконавця відсутнє порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Авторгов Андрій Миколайович, Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», ОСОБА_3 про визнання неправомірною та скасування постанови - в повному обсязі.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 10 березня 2020 року

СУДДЯ: Н.Г.Притула