Рішення № 88223720, 16.03.2020, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/671/19

№ провадження 2/453/18/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 березня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого – судді Микитина В.Я.,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

його представника – адвоката Заїка Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області, з участю третіх осіб – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 06.06.2019 року звернувся у суд з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення відповідача – Сколівської міської ради Львівської області № 38 від 22.02.2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки (цільове призначення – 01.05 для індивідуального садівництва) гр. ОСОБА_2 ». Судові витрати у справі позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 10.06.2019 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивечаві термін для виправлення її недоліків.

Ухвалою судді від 21.06.2019 року, після виправлення недоліків позовної заяви, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання – 29.08.2019 року о 10.00 год..

Ухвалами суду від 29.08.2019 року, від 09.10.2019 року та від 12.11.2019 року підготовче засідання у справі відкладалось з причин, що у них викладені.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено її судовий розгляд по суті на 04.02.2020 року о 12.00 год..

Ухвалою суду від 04.02.2020 року судовий розгляд справи відкладено на 16.03.2020 року о 11.00 год. з причин, що у ній викладені.

Розгляд справи по суті відбувся у судовому засіданні 16.03.2020 року, з участю позивача та його уповноваженого представника.

Позов обґрунтовано тим, що у спільній сумісній власності позивача, його батька ОСОБА_4 та брата ОСОБА_5 перебуває квартира АДРЕСА_1 . Третя особа у справі – ОСОБА_3 є власницею квартири АДРЕСА_2 передбачена земельна ділянка орієнтовною площею 0,0800 га, котра рішенням відповідача № 18 від 23.03.2007 року передана безоплатно у спільну сумісну власність батькові позивача та третій особі у справі – ОСОБА_3 .. Таке право зазначеними особами не реалізоване. Незважаючи на наявність вищевказаного рішення відповідача, котре вважається чинним, останній своїм рішенням № 38 від 22.02.2019 року частину цієї земельної ділянки передав у власність третій особі у справі – ОСОБА_2 , для ведення садівництва. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та посилається на неможливість останнім самостійно скасувати своє попереднє рішення, а сама земельна ділянка передана у власність третій особі у справі ОСОБА_2 без зміни її цільового призначення. За таких перелічених вище обставин, позивач, із посиланням на положення ст. ст. 12, 20-21, 86, 89-90, 116, 153-154 ЗК України, ст. ст. ст. 3, 26, 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 15-16, 21 ЦК України, а також існуючу практику європейського Суду з прав людини у подібних правовідносинах, звернувся до суду із даним позовом в обраний ним спосіб захисту.

Позивач та його уповноважена представник – адвокат Заїка Н.О. у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, надали пояснення, аналогічні наведеним у пред`явленому позові.

Відповідач – Сколівська міська рада Львівської області, будучи завчасно та належно повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про причини неявки такого представника не повідомила. Від відповідача 05.07.2019 року під вх. № 3036 надійшов відзив на позовну заяву, у котрому останній просить відмовити у позові повністю з підстав, що наведені у цьому відзиві. Зокрема заперечення проти позову обґрунтовані відсутністю у відповідача підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки, відповідності такого проекту землеустрою вимогам законодавства, а також діями відповідача щодо передачі ОСОБА_2 такої земельної ділянки і прийняття у зв`язку з цим оскаржуваного рішення у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України й діючими нормами земельного законодавства. Також відповідач наполягає на відсутності порушень прав позивача прийнятим оскаржуваним рішенням.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та на стороні відповідача – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно, будучи завчасно та належно повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, у судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили. Від третьої особи ОСОБА_3 письмових пояснень по суті спору до суду не надходило. Від уповноваженого представника третьої особи ОСОБА_2 – адвоката Вуйцік О.Б. 29.08.2019 року під вх. № 3866/2019 надійшли пояснення на позовну заяву, у котрих зазначена представник третьої особи ОСОБА_2 просить відмовити у позові повністю з підстав, що наведені у цих поясненнях. Зокрема заперечення проти позову обґрунтовані відсутністю у позивача права звернення до суду із даним позовом в силу відсутності порушеного його права прийняттям оскаржуваного рішення, а також прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений Конституцією України й діючими на час його прийняття нормами земельного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, давши належу оцінку письмовим доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, суд, перевіряючи порушення прав, інтересів та обов`язків позивача цивільного характеру у межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Зокрема судом встановлено, що позивачеві разом із членами сім`ї – батьком ОСОБА_4 та братом ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що стверджується свідоцтвом про право власності на квартиру, виданого 01.09.1993 року виконкомом Сколівської міської Ради народних депутатів та зареєстрованого 03.09.1993 року Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації за № 175 (копія міститься у справі, а. с. 14).

Рішенням Сколівської міської ради Львівської області від 23.03.2007 року за № 18 «Про передачу безоплатно у власність на праві спільної сумісної власності земельну ділянку для обслуговування житлового будинку у АДРЕСА_3 мешканцям ОСОБА_4 та ОСОБА_3 » (копія міститься у справі, а. с. 12), батькові позивача – ОСОБА_4 як співвласнику квартири АДРЕСА_4 та третій особі у справі – ОСОБА_3 як власнику квартири АДРЕСА_2 , передано безоплатно у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,0800 га для обслуговування зазначеного будинку.

Вищевказане рішення Сколівської міської ради Львівської області батьком позивача та третьою особі у справі ОСОБА_3 станом на дату ухвалення даного рішення суду не було реалізоване, відповідного правовстановлюючого документа на земельну ділянку площею 0,0800 га, розташовану по АДРЕСА_3 , не виготовлено.

Рішенням Сколівської міської ради Львівської області від 29.12.2018 року за № 26 «Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (адреса: АДРЕСА_5 ), з метою передачі у власність (цільове призначення – для індивідуального садівництва), гр. ОСОБА_2 » (копія міститься у справі, а. с. 61), третій особі у справі – ОСОБА_2 надано дозвіл на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0090 га (адреса: АДРЕСА_5 ), з метою передачі у власність (цільове призначення – для індивідуального садівництва), проект землеустрою запропоновано подати на розгляд та затвердження сесії відповідної ради.

Рішенням Сколівської міської ради Львівської області від 22.02.2019 року за № 38 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки (цільове призначення – 01.05 для індивідуального садівництва) гр. ОСОБА_2 » (копія міститься у справі, а. с. 7, 68), затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0084 га, кадастровий номер – 4624510100:01:004:0699 (адреса: АДРЕСА_5 ), (цільове призначення – 01.05. для індивідуального садівництва) третьої особи у справі – ОСОБА_2 та передано їй вищевказану земельну ділянку у приватну власність.

Відповідно до п. п. «а», «д» ч. 1 ст. 12 ЗК України розпорядження землями територіальних громад, організація землеустрою належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст відповідно.

Відповідно до п. «34» ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад і такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради відповідно. Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у сфері регулювання земельних відносин детально регламентовані статтею 33 вказаного Закону.

В силу ч. ч. 1, 6 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Одночасно у заяві передбачено обґрунтування бажаного місця розташування земельної ділянки, її орієнтовні розміри, а також долучення до неї графічних матеріалів та документів, що посвідчують досвід роботи у сільському господарстві. У свою чергу, норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені статтею 121 ЗК України, зокрема для ведення садівництва – не більше 0,12 га.

Суд переконаний, що у даному, конкретному випадку, має місце звернення третьої особи у справі – ОСОБА_2 із відповідною заявою на підставі ст. ст. 12, 118, 121-122 ЗК України про передачу їй у власність вільної земельної ділянки комунальної власності, котрою вона користувалася, для ведення нею садівництва у визначених можливих розмірах, а відповідач, розглянувши таку заяву зазначеної третьої особи у справі, прийняла рішення у межах наданих їх дискреційних повноважень, на власний розсуд та на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, факт законного користування третьою особою ОСОБА_2 ще з 2002 року земельною ділянкою орієнтовною площею 0,0090 га для ведення на той час городництва у АДРЕСА_5 стверджується договором на право тимчасового користування землею (на умовах оренди), укладений між зазначеною третьою особою та відповідачем у справі 23.04.2002 року на невизначений термін (копія міститься у справі, а. с. 57) та рішенням Сколівської міської ради Львівської області від 22.10.2008 року за № 24 «Про розгляд заяви мешканки АДРЕСА_6 гр. ОСОБА_2 » (копія міститься у справі, а. с. 58), котрим за останньою цю земельну ділянку було закріплено в оренду терміном на три роки.

Крім того, у матеріалах справи наявні належно засвідчені копії протоколів поіменного голосування на XXIII сесії VII скликання, на ХХІV сесії VII скликання (а. с. 62, 67), та протоколів № 24.4. ХХІV сесії VII скликання (а. с. 63-65), на яких відповідачем приймалися рішення від 29.12.2018 року за № 26 «Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (адреса: АДРЕСА_5 ), з метою передачі у власність (цільове призначення – для індивідуального садівництва), гр. ОСОБА_2 » та оскаржуване рішення від 22.02.2019 року за № 38 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки (цільове призначення – 01.05 для індивідуального садівництва) гр. ОСОБА_2 », безпосереднім дослідженням котрих не встановлено будь-яких процедурних порушень під час голосування за такі рішення.

Посилання позивача на відсутність обов`язкової попередньої зміни цільового призначення наданої третій особі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, зокрема з обслуговування житлового будинку на ведення садівництва, не заслуговують на увагу суду, так як у матеріалах справи відсутні будь-які докази, котрі б відповідали вимогам належності та допустимості, про те, що така земельна ділянка є частиною земельної ділянки, котра колись була надана у спільну сумісну власність батькові позивача та третій особі ОСОБА_3 для обслуговування житлового будинку у АДРЕСА_5 . У свою чергу, у матеріалах справи наявна належно засвідчена копія Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4608617162019 від 07.02.2019 року з відповідним кадастровим планом земельної ділянки (а. с. 70-72), згідно котрого цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 4624510100:01:004:0699 (адреса: АДРЕСА_5 ), - для індивідуального садівництва, категорія земель – землі сільськогосподарського призначення.

Суд наголошує на тому, що ані батько позивача, ані третя особа у справі – ОСОБА_3 , з відповідними позовними вимогами за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних права на земельну ділянку, до суду не зверталися.

Таким чином, підстав для визнання незаконним та скасування рішення Сколівської міської ради Львівської області від 22.02.2019 року за № 38 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки (цільове призначення – 01.05 для індивідуального садівництва) гр. ОСОБА_2 », у межах пред`явлених ОСОБА_1 позовних вимог у суду немає і у задоволенні таких позовних вимог слід відмовити. Порушення права, інтересу чи обов`язку позивача цивільного характеру у межах пред`явлених ним вимог судом не встановлено.

При цьому суд також звертає увагу, що за третьою особою у справі – ОСОБА_2 05.03.2019 року зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0084 га із цільовим призначенням – для індивідуального садівництва, розташовану у АДРЕСА_5 , що стверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 159026928 від 11.03.2019 року (копія міститься у справі, а. с. 69), а, отже, оскаржуване рішення відповідача, яке є ненормативним актом індивідуальної дії, вичерпало свою дію фактом його виконання, що є окремою та ще однією підставою для відмови у пред`явленому позові.

Одночасно, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача не підлягає до стягнення також і документально підтверджені судові витрати у справі.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області, з участю третіх осіб – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення № 38 від 22.02.2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (адреса: АДРЕСА_5 ) та передачу у власність земельної ділянки (цільове призначення – 01.05. для індивідуального садівництва), гр. ОСОБА_2 », - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_7 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_8 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків у матеріалах справи відсутній.

Відповідач: Сколівська міська рада Львівської області; місцезнаходження юридичної особи: 82600, Львівська область, м. Сколе, майдан Незалежності, буд. 1; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04056262.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_9 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Суддя В.Я. Микитин

Повне рішення суду складене 16 березня 2020 року.