Рішення № 88221586, 11.03.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12525/19 2/335/682/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11березня 2020 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участю секретаря судового засідання Лазоренко Д.М.,

представника позивача Курінного О.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б, цивільну справу за позовом концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2019 Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачем у період з лютий 2018 р. по березень 2019 р. відповідно до вимог договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2016 № 203001 надавались відповідачу послуги з централізованого опалення у нежитлові приміщення АДРЕСА_1 . Претензій від відповідача щодо якості теплової енергії за вказаний період не надходило. За вказаний період відповідач частково здійснював оплату за послуги, внаслідок чого станом на березень 2019 р. в нього виникла заборгованість у розмірі 16530,78 гривень. Просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 16530,78 гривень, 236,41 грн. суми інфляційних витрат за вказаний період, 3% річних в розмірі 147,65 грн. та 1921,00 грн. судового збору.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2019 відкрито провадження та вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) учасників справи у судове засідання. Цією ж ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягає з підстав, зазначених в ньому. Пояснив, що відповідачем було отримано надані К «МТМ» послуги.

Відповідача в судовому засіданні заперечує проти задоволення позову. Пояснив, що він не проти сплачувати заборгованість за надані послуги, проти позивачем подвійно нараховано заборгованість, оскільки ним частково було сплачено заборгованість за надані позивачем послуги. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1.3 Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 29.01.2009 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».

Згідно зі статутом концерну «МТМ», основною метою діяльності концерну є здійснення виробничо - технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально - економічних інтересів трудового колективу концерну. Концерн «МТМ» є власником виробленої теплової енергії.

Згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (надалі Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630, централізоване постачання гарячої води - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання.

Відповідно до Правил, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Таким чином, позивач є виконавцем з надання послуг з теплопостачання, позивач надавав послуги з централізованого теплопостачання у приміщення відповідача, який користувався ним на той час, за який нарахована заборгованість.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами регулюються Законом України від 24.06.2004 «Про житлово-комунальні послуги», який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов`язки.

За умовами ст. 68 ЖК України та ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено обов`язок споживача послуги такі оплачувати.

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 вказаного Закону).

Отже, Концерн «Міські теплові мережі» є юридичною особою, яка надає послуги з центрального опалення.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з реєстру про державну реєстрацію прав, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлові приміщення 1, 2, 3 в будинку АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2015.

Згідно з розрахунком заборгованості Концерну «Міські теплові мережі» за період з лютий 2018 р. по березень 2019 р. відповідач має заборгованість по оплаті за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води загальним розміром 16530,78 гривень, що надавались в приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . 1,2,3.

01.02.2016 між сторонами було укладено типовий договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 203001.

Так, згідно з п. 1.1 Договору позивач взяв зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач взяв обов`язок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами, в терміни та порядку встановленими умовами цього Договору і додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Згідно додатку № 1а до договору теплопостачальна організація відпускає теплову енергію нежитловим приміщенням АДРЕСА_1 та належить відповідачу на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу об`єкту нерухомості.

Згідно з п. 6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4. договору).

Згідно з п. 6.7. договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: АДРЕСА_4 , документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушення зобов`язання, відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що позивач виконував свій обов`язок по наданню послуг, такі послуги позивачем надавались, відповідач ним користувався.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (баланс утримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до наданих відповідачем квитанції за тепло за договором 203001 ОСОБА_1 . Концерну «МТМ» 24.12.2019 було сплачено 1000,00 грн., 24.12.2019 – 6000,00 грн., 10.01.2020 – 4000,00, 11.01.2020 – 2000,00 грн., 27.01.2020 - 3240,00 грн., на загальну суму 16240 грн.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 290 грн. (16530-16240 = 290).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач прострочив термін сплати за надані позивачем послуги, тому з відповідача також слід стягнути 236,41 грн. суми інфляційних витрат за вказаний період та 3% річних в розмірі 147,65 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

З урахуванням того, що позов задоволено на 4%, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 76,84 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 7682, 89, 141, 263265, 280-283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН1992321011, на користь концерну «Міські теплові мережі» (п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 Установа банку: Філія – Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з лютий 2018 р. по березень 2019 року в розмірі 290,00 (двісті дев`яносто) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН1992321011, на користь концерну «Міські теплові мережі» р/р № НОМЕР_2 UA ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458) суму інфляційних втрат 236,41 грн, 3% річних за період з лютий 2018 р. по березень 2019 року у розмірі 147,65 грн. та 76,84 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 16.03.2020.

Суддя І.П. Соболєва