Ухвала суду № 88221451, 12.03.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/5818/19

№ провадження 1-кп/646/455/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.20 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікової І.І.,

за участі секретаря – Правдюк М.О.,

прокурора – Сорокіна Є.М.,

захисника - адвоката Євглевського В.О., Шапошнікова І.Є.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Харкові, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000001204 від 03.10.2018 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст.307 КК України,-

в с т а н о в и в :,

В провадження Червонозаводського районного суду м.Харкова перебуває вказана справа.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: що обвинувачений ОСОБА_1 може продовжити вчинення інших злочинів, переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, знищити, приховати чи спотворити докази, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також прокурор зазначив, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 умисного тяжкого злочинну та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисники Євглевський В.О., Шапошніков І.Є. кожний окремо, проти задоволення клопотання прокурора заперечували зазначивши, що ризики не доведені, тому вважали за можливе змінити запобіжний захід на домашній арешт або зменшити розмір застави у відповідності до розміру визначеного ч.5 ст.182 КПК України, з посиланням на те, що обвинувачений ОСОБА_1 більш року утримується під вартою та розмір застави є непомірним для обвинуваченого та членів його сім`ї.

Обвинувачений підтримав думку своїх захисників.

Суд, розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку захисників та обвинуваченого, приходить до наступного.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході досудового розслідування 05.03.2019 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, який ухвалою суду від 21.01.2020 року продовжений до 20.03.2020 року.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Харкова, громадянин України, не одружений, ад`юнкт Харківського національного університету внутрішніх справ, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При цьому, доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції» оскільки у разі доведеності вини обвинуваченого передбачено можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, що може викликати загрозу втечі обвинуваченого.

Вирішуючи питання клопотання прокурора суд також виходить з того, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Судом при вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого, враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання виним в вчиненні вказаного кримінального правопорушення, обставини, що характеризують обвинуваченого, та вважає, що ризики, які були підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які передбачені п.1, 3, 4 , 5 ч.1 ст.177 КПК України, у даному випадку не зменшилися та продовжують існувати, а саме такі ризики як: можливість переховування від органів досудового слідства та суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які ще не допитані; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Ризик щодо знищення, сховання або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення стороною обвинувачення не доведений.

Доказів про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу суду не надано.

Таким чином, відповідно до ст. 331 КПК України суд приходить до висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 строком на 60 днів.

Разом з тим, положеннями ч. 4 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В той же час з урахування строку утримання обвинуваченого в умовах слідчого ізолятору, який перевищує один рік, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд, вважає за можливе частково задовольнити клопотання сторони захисту про зменшення розміру застави та встановити її в розмірі 1000000 грн., що достатньою мірою може гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків.

Доводи сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу не спростовують вищевказаних висновків суду. З наведених вище підстав, суд вважає клопотання захисників про зміну запобіжного заходу таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 31, 176, 177, 178, 183, 314-316 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :.

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, а саме до 10 травня 2020 року включно.

Клопотання захисників в частині зменшення розміру застави задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000000 (один мільйон) грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, де він постійно проживає без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- з`являтись на виклики прокурора, суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи виконання покарань негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово Червонозаводський районний суд міста Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, у той же строк з дня отримання ним копії ухвали.

Суддя І.І. Теслікова