Вирок № 88221075, 16.01.2020, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №704/1026/18

Провадження №1-кп/701/11/20

В И Р О К

І М ’ Я М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 рокуМаньківський районний суд, Черкаської областів складі: головуючого-судді -Маренюка В. Л. за участю секретаря -Філіпчак Н. В.з участю прокурора - захисника - Федоренко В.А. Ткаченка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маньківка справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниця, та зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , освіта середня, громадянка України, не одруженої, непрацюючої, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , будучи особою без визначеного роду занять, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, діючи умисно, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи можливість систематично здійснювати незаконне придбання, зберігання, перевезення, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин на території міста Тальне та Тальнівського району Черкаської області, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, місці, час та дату, у період з січня 2018 року по 25 червня 2018 року в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речових і прекурсорів та зловживанню ними» здійснила незаконне придбання порошкоподібної речовини білого кольору яка відповідно до висновків експерта № 2/943 від 26.06.2018 містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежений - амфітамін, масою (в перерахунку на амфітамін - основу) 0,098грама та № 2/944 від 04.07.2018р. містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежений - амфітамін, масою (в перерахунку на амфітамін - основу) 0,141 грама, загальною масою 0,239 грами, яку в подальшому незаконно перевезла до адреси свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 та частину з якої, продовжувала зберігати для власних потреб без мети збуту до моменту виявлення та вилучення під час проведення обшуку домоволодіння ОСОБА_1 в період часу з 21 год. 54 хв. до 00 год. 03 хв. 26.06.2018.

Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

16.03.2020р. між прокурором Тальнівського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Федоренком В.А., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12018250240000223 та ОСОБА_1 , укладена угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 , беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в обсязі підозри. За вказаною угодою сторони погодили покарання за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі строком на 3 років, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з призначенням іспитового строку тривалістю 1 рік, застосувавши вимоги п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Суд вважає необхідним угоду про визнання винуватості затвердити виходячи з наступного.

Згідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.

Частиною четвертою ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_1 , визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

При цьому судом встановлено що обвинувачена цілком розуміє що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується а вона, обвинувачена, має права, визначені пунктом першим ч. 4 ст. 474 КПК України та розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ст. 473 КПК України зокрема, про характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом та що вона цілком розуміє свої права, передбачені ч. 5 ст. 474 цього Кодексу.

Вислухавши сторони кримінального провадження, зокрема обвинувачену ОСОБА_1 , яка показала що укладення угоди з її сторони є добровільним, оцінюючи викладені обставини провадження у їх сукупності суд приходить до висновку про те що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги що умови даної угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України та КК України суд приходить до висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченою ОСОБА_1 , і призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинуваченій ОСОБА_1 , роз`яснено і їй зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374, 469, 472 - 475 КПК України, -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 16 березня 2020 року між прокурором Тальнівського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Федоренком В.А., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12018250240000223 та ОСОБА_1 .

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та на підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_1 , узгоджене сторонами покарання, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 2002 грн, за проведення судово-хімічних експертиз.

Речові докази: психотропну речовину, обіг якої обмежений – амфітамін, масою (в перерахунку на амфітамін - основу) 0,098 грама; психотропну речовину, обіг якої обмежений амфітамін , масою (в перерахунку на амфітамін - основу) 0,073 грама та 0,068 грама; 2 марлевих тампони, відріз газетного паперу, які перебувають на зберіганні в камеру зберігання речових доказів Тальнівського ВП ГУНП в Черкаській області - ЗНИЩИТИ;

Диски із відеозаписом обшуку домоволодіння ОСОБА_1 , карту пам`яті із відеозаписом незаконного збуту психотропної речовини які приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12018250240000223 - залишити при матеріалах справи.

Грошові кошти в сумі 200 гривень, що направлено на зберігання до уповноваженого банку - звернути в дохід держави.

Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженій та прокурору.

СуддяВ. Л. Маренюк