Рішення № 88220679, 10.03.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6277/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 березня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суду Закарпатської області:

під головуванням судді Іванова А.П.,

при секретарі судового засідання Боті О.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог – Оноківська сільська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

04.06.2019 позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом, який уточнили 08.11.2019, до відповідача ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – житловою квартирою, що знаходиться в АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що в квітні 2019 року відповідач добровільно виселився з належного їм житла за вищевказаною адресою, однак будучи зареєстрованим у квартирі, та фактично не проживаючи в ньому, створюються перешкоди власникам у користуванні житлом.

В судовому засіданні представник позивачів – адвокат Бойко Б.Б. підтримав змінені позовні вимоги, просив такі задовольнити з огляду на їх обґрунтованість.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явився, про причину своєї неявки суд не повідомив, про дату, місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, зокрема шляхом виклику через вебпортал судова влада України. Заяви про розгляд справи за його відсутністю або відзив до суду не надходив, що відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних доказів.

Враховуючи те, що у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди представника позивачів, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.08.2006, виданого Оноківською сільською радою, власниками квартири за адресою АДРЕСА_1 значаться ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 .

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12159098 від 14.10.2006 за реєстраційним номером №15674915 значиться квартира за адресою АДРЕСА_1 , власниками якої є ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 .

Згідно зі свідоцтва про смерть ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 від 04.06.2004 така померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.04.2019 №2-139, №2-140, №2-141, по 1/12 частці квартири за адресою АДРЕСА_1 успадкували після смерті ОСОБА_6 її чоловік ОСОБА_2 , її син – ОСОБА_3 , її донька – ОСОБА_4 відповідно.

За довідкою №2110 від 19.11.2001, виданої Ужгородським районним державним підприємством технічної інвентаризації в тому, що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 .

За довідкою №176 від 04.02.2019, виданої виконкомом Оноківської сільської ради ОСОБА_4 , 1982 р.н., в тому що до складу її сім`ї входять ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які проживають без реєстрації.

В матеріалах справи також наявне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 02.10.2018, за яким шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано, а також постанова Ужгородського міськрайонного суду від 12.09.2017, за яким ОСОБА_5 вчинив насильство в сім`ї (ч. 1 ст. 132-2 КУпАп) щодо своєї дружини – ОСОБА_4 .

Адвокатом Бойко Б.Б. проведено письмове опитування ОСОБА_11 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 й не одноразово чув сварки з сусідньої квартири АДРЕСА_3 .

До заяви про зміну позовних вимог додано письмове опитування ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також ОСОБА_13 від 04.11.2019, за яким вказані зазначили, що ОСОБА_5 не бачили за АДРЕСА_4 р АДРЕСА_5 АДРЕСА_6 3/3 протягом шести місяців.

В судовому засіданні допитаний як свідок ОСОБА_11 вказав, що не бачив відповідача ОСОБА_5 біля року.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте відповідачами жодним чином не були спростовані доводи даного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 150 ЖК Української РСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно з ст. 391 ЦК України одним із засобів захисту права власності є усунення перешкод у здійсненні власником майна права користування та розпорядження своїм майном.

Суд вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_5 понад дев`ять місяців не проживає у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , шлюб між співвласницею квартири - позивачкою ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_5 припинено в жовтні 2018 року, до складу сім`ї позивачки ОСОБА_4 за довідкою з Оноківської сільської ради від 04.02.2019 відповідач не входить, а відповідно і не є членом сім`ї позивачів, при цьому добровільно не припиняє своєї реєстрації, тим самим порушує право позивачів користуватись та розпоряджатись майном на свій власний розсуд, тому позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З врахуванням даної вимоги до стягнення з відповідача на користь позивачів підлягає понесені судові витрати - судовий збір в сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.4,5,13,81,247ч.2,263-265,280-289 ЦПК України, ст.ст.15,391,405 ЦК України, ст.ст.71,72 ЖК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) таким, що втратив право користування житловою квартирою за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 , 1946 року народження (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 , 1970 року народження (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 , 1970 року народження (РНОКПП НОМЕР_4 ), сплачений ними судовий збір в сумі 768 /сімсот шістдесят вісім/ гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов