Ухвала суду № 88220658, 16.03.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

16.03.2020

Справа № 642/774/20

Провадження № 1-кс/642/525/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2020 р. слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А.М. за участю секретаря Сорокіної Ю.В., прокурора Ольхового Б.С., слідчого Кибальчича І.Р., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Устименка І.А., розглянувши клопотання старшого слідчого Кібальчича І.Р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м.Алчевська Луганської області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, який зареєстрованого місця проживання не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого: 21.03.2002 Алчевським районним судом Луганської області за ч.2, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі; 20.12.2010 Артемівським районним судом м.Луганська за ч.1 ст.309 КК України до штрафу розміром 1000 грн.; 24.02.2011 Артемівським районним судом м.Луганська за ч.2, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі; 03.07.2017 Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.190 КК України до штрафу розміром 1700 грн.; 10.12.2018 Московським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.190 КК України до 2 років 8 місяців 2 днів позбавлення волі, у кримінальному провадженні №12020220510000288 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

12.03.2020 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення злочинів проти власності, в останнє 10.12.2018 Московським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.190 КК України до 2 років 8 місяців 2 днів позбавлення волі, звільнившись 10.12.2018 по відбуттю строку покарання з зали суду, та маючи не зняту й непогашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та знову, повторно, скоїв корисливий злочин за наступних обставин.

Так, не пізніше 01.02.2020, точну дату в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 при невстановлених слідством обставинах вступив в злочинну змову з двома невстановленими в ході досудового розслідування особами жіночої та чоловічої статі відповідно, розподіливши при цьому між собою злочинні ролі, з метою заволодіння шляхом обману грошовими коштами раніше незнайомої ОСОБА_2 під приводом того, що донька останньої потрапила у дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої отримала тілесні ушкодження, й перебуває в лікарні, та для надання їй невідкладної медичної допомоги необхідні грошові кошти.

01 лютого 2020 року, близько 12 год. 20 хв., невстановлена в ході досудового розслідування особа чоловічої статі, діючи за заздалегідь розробленим злочинним планом, зателефонувала на номер НОМЕР_1 стаціонарного телефону, що встановлений у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де зокрема зареєстрована та проживає потерпіла ОСОБА_2 , та, представившись хірургом травматологічного відділення Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова, повідомила потерпілій неправдиві відомості про те, що донька потерпілої ОСОБА_2 потрапила у дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої отримала тілесні ушкодження, й перебуває наразі у вищевказаній лікарні, та для надання їй невідкладної медичної допомоги й проведення відповідної операції необхідні грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США. Після чого, продовжуючи діяти за заздалегідь розробленим злочинним планом, на абонентський номер потерпілої ОСОБА_2 НОМЕР_2 зателефонувала невстановлена в ході досудового розслідування особа жіночої статі, яка представилась потерпілій ОСОБА_2 її донькою, яку остання прийняла за свою доньку ОСОБА_3 , яка повідомила потерпілій про те, що потрапила у дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої отримала тілесні ушкодження та відчуває сильний фізичний біль, й прохає слухати вказівки лікаря. Далі, потерпіла ОСОБА_2 , будучи введеною в оману неправдивими відомостями вищевказаних невстановлених осіб, в ході подальшої телефонної розмови із невстановленою в ході досудового розслідування особою чоловічої статі, яка раніше представилась хірургом травматологічного відділення, надала йому згоду на передачу грошових коштів, які дана невстановлена особа прохала потерпілу ОСОБА_2 передати нібито хірургу вищевказаної лікарні, виконання ролі якого було відведено ОСОБА_1 , та який начебто проживає неподалік потерпілої й з цією метою, дорогою до лікарні, приїде за місцем мешкання потерпілої.

Після чого, близько 12 год. 30 хв. 01.02.2020, ОСОБА_1 , реалізуючи спільний із вищевказаними невстановленими під час досудового розслідування особами злочинний умисел, розуміючи протиправність своїх умисних дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, відповідно до відведеної йому ролі, прибув за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , де потерпіла ОСОБА_2 добровільно передала ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, що, згідно офіційного курсу валют Національного Банку України станом на 01 лютого 2020 року, складало 249 196 (двісті сорок дев`ять тисяч сто дев`яносто шість) грн. 00 коп.

Після чого ОСОБА_1 з отриманими грошовими коштами з місця вчинення злочину зник, обернув їх на свою користь, розпорядившись ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 249 196 грн. 00 коп., що станом на момент вчинення злочину, тобто 01 лютого 2020 року, перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідно до примітки 2 ст.185 КК України є значною шкодою.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.

06 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.

В ході встановлення обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудовим розслідуванням встановлено, що причетність ОСОБА_1 до вчиненого вказаного злочину обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 01.02.2020 за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколами допиту потерпілої ОСОБА_2 від 02.02.2020 та 12.02.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 12.02.2020; відповіддю на запит в порядку ст.93 КПК України служби таксі «Любимое» від 12.02.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 13.02.2020; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.02.2020 за участі свідка ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 13.02.2020; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.02.2020 за участі свідка ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 04.03.2020; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.03.2020 за участі потерпілої ОСОБА_2 ; протоколом тимчасового доступу до речей і документів в ПрАТ «ВФ Україна» від 04.03.2020.

У вчиненні вищезазначеного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Алчевська Луганської області, українець, громадянин України, офіційно не працює, не одружений, який зареєстрованого місця проживання не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово засуджений: 21.03.2002 Алчевським районним судом Луганської області за ч.2, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі; 20.12.2010 Артемівським районним судом м.Луганська за ч.1 ст.309 КК України до штрафу розміром 1000 грн.; 24.02.2011 Артемівським районним судом м.Луганська за ч.2, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі; 03.07.2017 Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.190 КК України до штрафу розміром 1700 грн.; 10.12.2018 Московським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.190 КК України до 2 років 8 місяців 2 днів позбавлення волі. Крім того, на теперішній час на розгляді в Київському районному суді м.Харкова, Комінтернівському районному суді м.Харкова, Дзержинському районному суді м.Харкова, Фрунзенському районному суді м.Харкова перебувають обвинувальні акти відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.178 КПК України, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 , ніде не працює, законних джерел заробітку не має, що свідчить про можливість вчинення підозрюваним інших злочинів проти власності та продовження своєї злочинної діяльності з метою отримання матеріальної вигоди. Також, відповідно до п.8 ч.1 ст.178 КПК України, беручі до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово засудженим зокрема за вчиненням злочинів аналогічного характеру та маючи не зняту й не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову вчинив злочин середньої тяжкості проти власності, що також свідчить про схильність ОСОБА_1 до скоєння злочинів, можливість вчинення останнім інших злочинів та продовження своєї злочинної діяльності.

Крім того, відповідно до п.п. 2, 4, 5 ч.1 ст.178 КПК України слід враховувати, що ОСОБА_1 взагалі не має зареєстрованого місця проживання, не має міцних соціальних зв`язків за місцем його останнього відомого фактичного проживання та взагалі не має родинних зв`язків (як то жінка, діти тощо), не має офіційного місця роботи або навчання, а також законних джерел існування, та вчинивши зокрема злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України, санкція якого передбачає зокрема покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, тому може покинути територію Харківської області або територію України, й переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності. Зокрема ОСОБА_1 жодного разу не з`являвся до органу досудового розслідування за викликом слідчого, будучи неодноразово викликаним у встановленому КПК України порядку. При цьому слід враховувати, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також з урахуванням вищенаведених даних про особистість ОСОБА_1 , свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладені ризики, передбачені п. 1, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, передбачених п.1, п.2, п.4, п.5, п.8, п.11 ч.1 ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання; відсутність офіційного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також те, що ОСОБА_1 06.03.2020 СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12020220510000288 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, яке Ленінським районним судом м.Харкова ще не розглянуто, а тому менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

При цьому, беручі до уваги те, що розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення вищеописаного кримінального правопорушення становить 249 196 грн. 00 коп., що станом на лютий 2020 року дорівнює близько ста вісімнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з огляду на вищевказані ризики слідчий просить застосувати заставу саме у таких межах, тобто відповідно до розміру заподіяної майнової шкоди, здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладені на нього обов`язки у разі її внесення та звільнення підозрюваного з-під варти.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, послався на посилаючись на доводи, викладені у клопотанні та на наявність ризиків передбачених у п.1, п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Прокурор клопотання підтримав, посилався на те, що застосування жодного із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, просив суд застосувати більш м`який запобіжний захід.

Захисник в судовому засіданні при обранні запобіжного заходу просив суд застосувати мінімальну заставу.

Вислухавши сторін кримінального провадження, допитавши підозрюваного ОСОБА_1 , дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.4, п.5, ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В провадженні Холодногірського ВП ГУНП в Х/о перебуває кримінальне провадження №12020220510000288 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

06.03.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12020220510000288 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Додані до клопотання матеріали свідчать про те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, що підтверджується наданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які

мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4 ) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав , передбачений КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України слідчий суддя враховує наявність ризиків передбачених п.1, п.4, п.5, ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання; відсутність офіційного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України врахована наявність ризиків передбачених вищевказаними пунктами ст. 177 КПК України і що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови "N3561/06 від 13.11.2007р.Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст.5,1(с), поліція не зобов`язань мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні підчас перебування заявника під вартою. Також необов`язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред`явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання" (рішення усправі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32,SeriesA,N182та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, N 300-A).

Так, в рішенні «Кущ проти України» від 3 грудня 2015 року ЄСПЛ зазначає, що термін «обґрунтована підозра» у вчиненні злочину означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Таким чином слідчий суддя вважає, що подане клопотання слідчого мотивоване та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.182, 183 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, той факт що останній зареєстрованого місця мешкання не має, не працює, з урахуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.1 ч.5 ст.182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому суд визначає заставу в сумі 42 040 грн.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372 КПК України, слідчий суддя, –

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Кібальчича І.Р. - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів - до 11 травня 2020 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 42 040 (сорок дві тисячі сорок ) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (отримувач коштів), Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249, Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача: 820172, Рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії ухвали - до 11 травня 2020 року до 18 год. 30 хв.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 16 березня 2020 року.

Слідчий суддя А.М.Гримайло