Рішення № 88220626, 03.02.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11200/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Лемак О.В.,

за участі секретаря судового засідання – Сухан Н.В.,

розглянувши у залі суду в м. Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 18 вересня 2019 року відносно неї - ОСОБА_1 заступником начальника Закарпатської митниці ДФС Ясевичем Миколою Михайловичем винесено постанову у справі про порушення митних правил № 3980/30500/19, за якою її визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суму 3 400,00 гривень.

Зазначає, що детально фактичні обставини відображені в матеріалах справи про порушення митних правил № 3980//30500/19, зокрема в протоколі про порушення митних правил від 30.08.2019 року та оскаржуваній постанові від 18 вересня 2019 року Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України, в яких зокрема констатовано, що вона зверталась із відповідною заявою про продовження терміну перебування транспортного засобу на митній території країни у зв`язку з поломкою такого до митниці 28.08.2019 року.

Пояснює, що причиною неможливості своєчасної доставки транспортного засобу вказано поломку коробки передач. В підтвердження надано довідку ПП П`янова ОСОБА_2 від 29.08.2019 року № 65, акт виконаних робіт з технічного обслуговування та ремонту автомобіля від 29.08.2019 року, розрахункову квитанцію серії ААНА №485649 від 29.08.2019 року, відповідно до якого транспортний засіб - л.a. «OPEL - Meriva - А» знаходився на ремонті коробки зміни передач на СТО «Бренд» ФОП ОСОБА_3 з 27.08.19 по 29.08.19.

Вважає, що 28.08.2019 року нею подано заяву до відповідного митного органу про інформування обставин події які звільняють її від адміністративної відповідальності, тобто вважає, що вона виконала вимоги передбачені ст. 192 МК України щодо термінового повідомлення митного органу про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу. Разом з цим, зазначає, що відповідачем не виконано вимоги Порядку № 657 внаслідок отримання заяви ОСОБА_1 для перевірки наведених у ній обставин.

Таким чином, стверджує, що відповідачем при винесені постанови не взято до уваги обставини, які звільняють її від адміністративної відповідальності.

На підставі вищевикладеного просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Закарпатської миті Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил №3980/30500/19 від 18.09.2019 року.

Також, 22.10.2019 року представником відповідача Закарпатської митниці ДФС – Селеш О.Я. було подано відзив на позовну заяву.

У відзиві представник Закарпатської митниці ДФС зазначив, що вони вважають, позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку із правомірністю оскаржуваної постанови та безпідставністю адміністративного позову.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.10.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, копію ухвали про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.

03.02.2020 року позивач – ОСОБА_1 подала через канцелярію суду заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі.

Також, 03.02.2020 року представник відповідача Закарпатської митниці ДФС – Селеш О.Я. подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі. В заяві просив суд залишити адміністративний позов без задоволення, а постанову Закарпатської митниці без змін, враховуючи доводи зазначені у відзиві на адміністративний позов. Проти позовних вимог заперечує у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою заступника начальника Закарпатської митниці ДФС – Ясевич М.М. в справі про порушення митних правил № 3980/30500/19 від 18.09.2019 року громадянку України ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 3400,00 грн.

Вказаною постановою встановлено, що 30 серпня 2019 року в зону митного контролю митного поста «Ужгород - центральний» Закарпатської митниці ДФС, за документом контролю доставки - ДКД-ЕЕ №UA305160/2019/033350 від 23.08.19, гр. ОСОБА_1 доставлено легковий автомобіль марки «Opel Meriva-А», кузов № НОМЕР_1 , 2010 р.в., для завершення митного оформлення.

Вказаний транспортний засіб був ввезений на митну територію України 23.08.19 через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС в режимі «імпорт».

Мотивуючи постанову ст. 95 Митного кодексу України, якою визначений строк транзиту для автомобільного транспорту, який складає 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб), гр. ОСОБА_1 повинна була доставити транспортний засіб - марки «Opel Meriva-А», кузов № НОМЕР_1 , 2010 р.в., у термін до 28.08.2019 на митний пост «Ужгород - центральний» Закарпатської митниці ДФС. Таким чином, гр. ОСОБА_1 перевищила граничний термін транзитного перевезення на 2 доби.

В своєму поясненні щодо порушення терміну доставки до митного органу призначення автомобіля «OPEL Meriva-А» за декларацією № UA305160/2019/033350 від 23.08.19, гр. ОСОБА_1 вказала, що вона ввезла цей транспортний засіб на митну територію України 23.08.19. Терміном доставки до митниці була встановлена дата 28.08.19. У цей день вона виїхала з с. Холмок до митниці але по дорозі автомобіль вийшов з ладу. Технічних можливостей автомобіля вистачило щоб доїхати до автосервісу у селі Розівка, де автомобіль став повністю технічно несправним. В зв`язку з цим вона звернулась до митного органу та подала заяву та підтверджуючі документи.

Також в оскаржуваній постанові зазначено, що із заявою до митниці гр. ОСОБА_1 звернулась 28.08.19. Причиною неможливості своєчасної доставки транспортного засобу вона вказала поломку коробки передач. В підтвердження наведеного, нею було надано довідку ПП П`янова ОСОБА_2 від 29.08.19, акт виконаних робіт з технічного обслуговування та ремонту автомобіля від 29.08.19, розрахункову квитанцію серії ААНА №485649 від 29.08.19, відповідно до яких л.а. «OPEL Meriva-А», кузов № НОМЕР_1 , знаходився на ремонті коробки зміни передач на СТО «Бренд» ФОП ОСОБА_3 з 27.08.19 по 29.08.19.

У постанові зазначено, що несправність транспортного засобу не могла завадити гр. ОСОБА_1 доставити його на митний пост «Ужгород - центральний» Закарпатської митниці ДФС за допомогою інших способів (наприклад, шляхом буксирування, з використанням евакуатора, тощо), оскільки жодною нормою митного законодавства України не передбачено способу виконання такого зобов`язання, зокрема, необхідності доставляння транспортного засобу виключно власним ходом. Законодавець лише визначає обов`язок доставити транспортний засіб до органу доходів і зборів призначення до закінчення строків, передбачених ст. 95 МК України.

На момент доставки автомобіля та під час провадження по справі жодних документів, які б підтверджували факт аварії чи дії обставин непереборної сили, що могли бути враховані під час розгляду справи, гр. ОСОБА_1 надано не було.

На підставі викладеного, у зв`язку із тим, що вказані дії позивача містили ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 470 МК України, відносно неї був складений протокол про порушення митних правил №3980/30500/19 та притягнуто її до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 470 МК України.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Пунктом 25 ст. 4 МК України передбачено, що митний режим – комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Відповідно до ст. 90 МК України транзит – це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно зі ст. 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: 1) для автомобільного транспорту – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб); 2) для залізничного транспорту – 28 діб; 3) для авіаційного транспорту – 5 діб; 4) для морського та річкового транспорту - 20 діб; 5) для трубопровідного транспорту – 31 доба; 6) для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) – 90 діб. До строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Частиною 1 ст. 381 МК України передбачено, що громадянам дозволяється поміщувати у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом, та переміщуються громадянами-нерезидентами. Переміщення транспортних засобів особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України здійснюється у строки, встановлені статтею 95 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

За приписами ч. ч. 1, 5 ст. 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення. Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ч. 2 ст. 470 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб.

Санкція даної норми передбачає накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, обов`язковим елементом складу правопорушення є перевищення строку транзитних перевезень транспортних засобів більш як на більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, порушення митних правил, передбачене ч. 2 ст. 470 МК України починається з моменту закінчення визначеного строку для вивезення автомобіля, ввезеного в режимі «транзит» і триває упродовж всього часу невиконання вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Згідно з п. 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, у цьому розділі терміни вживаються в такому значенні:

аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи;

документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;

обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;

Згідно з п. п. 5 п. 2 розділу VIII Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Згідно з п п. 6 п. 2 розділу VIII Порядку, рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані.

Згідно з п. 3 розділу VIII зазначеного Порядку передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Таким чином, ФОП ОСОБА_3 , у відповідності до вищенаведеного Порядку, не є уповноваженою особою на видачу документів, що підтверджують факт таких обставин.

Відповідно до п. 4 розділу VIII Порядку документи (рішення, акти, довідки тощо), що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, що мали місце за межами митної території України, мають бути засвідчені на території, де мала місце така аварія чи обставина непереборної сили згідно з вимогами законодавства відповідної країни. Документи, складені або засвідчені компетентними органами (установами) країн, з якими Україна має договори про правову допомогу і якими передбачена відмова від легалізації документів, приймаються до розгляду митними органами України без легалізації у консульських установах України. В інших випадках, крім зазначених у абзаці другому цього пункту, документи, складені або засвідчені компетентними органами (установами) іноземних країн, мають бути легалізовані консульською установою України за кордоном. У разі відсутності консульської установи України в країні видачі документів документи можуть бути засвідчені у найближчій консульській установі України, повноваження якої офіційно розповсюджуються на територію країни видачі документів.

Відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» право засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) надано торгово-промисловій палаті України, тому довідка суб`єкта підприємницької діяльності не може бути доказом обставин непереборної сили.

Судом встановлено, що гр. України ОСОБА_1 30 серпня 2019 року в зону митного контролю митного поста «Ужгород - центральний» Закарпатської митниці ДФС, за документом контролю доставки - ДКД-ЕЕ №UA305160/2019/033350 від 23.08.19, доставлено легковий автомобіль марки «Opel Meriva-А», кузов № НОМЕР_1 , 2010 р.в., для завершення митного оформлення. Вказаний транспортний засіб був ввезений на митну територію України 23.08.19 через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС в режимі «імпорт». У встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк автомобіль з митної території України вивезено не було.

Даний факт підтверджується постановою в справі про порушення митних правил № 3980/30500/19 від 18.09.2019 року, а також позовною заявою позивача – ОСОБА_1 , яка визнає факт ввезення вказаного автомобіля з метою транзиту, а також те, що вона не вивезла транспортний засіб, в межах встановленого строку, за митний кордон України.

Судом також встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 із заявою до Закарпатської митниці ДФС про поломку та ремонт транспортного засобу звернулася 28.08.2018 року.

До заяви нею не було додано жодних документів, які б підтверджували факт аварії чи дії обставин непереборної сили. В долучених нею до матеріалів справи про порушення митних правил довідки, квитанції, акту виконаних робіт не міститься інформації, що транспортний засіб перебував на ремонті внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили.

Крім цього, виходячи із наявної у матеріалах справи довідки, виданої ПП П`янова О.А. можна зробити висновок, що поломка автомобіля сталася, внаслідок звичайної експлуатації (поломка коробки передач), що в розрізі положень ст. ст. 95, 192, 460 МК України, виключає ознаки аварії чи дії обставин непереборної сили, визначення яких, наведено у Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму (затверджений наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року № 657).

Також, ПП ОСОБА_4 , у відповідності до вищенаведеного Порядку, не є уповноваженою особою на видачу документів, що підтверджують факт таких обставин.

Доказів того, що ремонт автомобіля мав місце саме внаслідок аварії, в тому числі дорожньо-транспортної пригоди, чи дії обставин непереборної сили в контексті понять, наведених у Порядку, позивачем ОСОБА_1 надано не було.

Отже докази, які підтверджували б факт аварії чи дії обставин непереборної сили, у ході провадження по справі не здобуті, а тому терміни перебування автомобіля на ремонті, в контексті ст.192 МК України, не підлягає виключенню зі встановленого ч. 1 ст. 95 МК України строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту, оскільки його не перериває.

А відтак, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 перевищила встановлений статтею 95 МК України транзитний строк доставки автомобіля, що перебував під митним контролем, більше ніж на дві доби, в її діях наявний склад порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 470 МК України.

Докази у справі про порушення митних правил визначаються статтею 495 Митного кодексу України. Дана норма закону передбачає, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: ) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що митний орган при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 73-77, 241-246, 255, 271, 272, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил – залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків – НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Закарпатська митниця Державної фіскальної служби, код ЄДРПОУ 39515893, місцезнаходження: вул. Собранецька, 20, м. Ужгород.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Дата складення повного рішення суду 03 лютого 2020 року.

Головуюча О.В. Лемак