Ухвала суду № 88220168, 16.03.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/167/20

Номер провадження 1-кс/623/266/2020

УХВАЛА

іменем України

16 березня 2020 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря Довгополої І.В.

прокурора Козир М.В.,

слідчого Осіпова С.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Міщенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенанта поліції Осіпова С.С. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000060 від 18.01.2020 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм, Харківської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2020 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенант поліції Осіпов С.С. звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Козир М.В., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування.

В обґрунтування клопотання слідчий посилалася на те, що 17.01.2020 приблизно о 24.00 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи біля буд. № 58 по вул. Соборній в м. Ізюм Харківської області, в ході словесного конфлікту з ОСОБА_2 , який виник на ґрунті неприязних відносин, з метою умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останньому, наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_2 від якого останній впав на землю, після чого ОСОБА_1 наніс удар правою ногою в область тулубу потерпілого, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в області обох очей, садна на верхньому віці правого ока, переломів 7 та 8 ребер зліва, розриву селезінки що супроводжувався внутрішньою кровотечою, від якої настала смерть ОСОБА_2 .

Відомості за даним фактом 18.01.2020 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000060 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілому.

У вчиненні даного кримінального правопорушення – злочину підозрюється ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ізюм Харківської області, громадянин України, українець, не одружений, не працюючий, згідно ст. 89 КК України не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

18.01.2020 о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_1 було фактично затримано та доставлено до Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області.

18.01.2020 о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення-злочину.

19.01.2020 о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України.

20.01.2020 слідчим суддею Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссоновою Т.Д. стосовно підозрюваного ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальну провадженні доказами: протоколом огляду трупа, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , протоколом огляду речей за участю свідка ОСОБА_5

16.03.2020 керівником Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Гальченко С.Є. строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 18.04.2020 року.

Прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили суд його задовільнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив суд змінити запобіжний захід з триманням під вартою на домашній арешт, так як переховуватись від органу досудового розслідування та суду він наміру не має, та крім того він має хворого батька, який погано пересувається та потребує стороннього догляду.

Захисник підозрюваного – адвокат Міщенко І.І проти задоволення клопотання заперечувала, просила про обрання стосовно свого підзахисного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю, посилаючись на те,що він має постійне місце проживання та реєстрації, не судимий, не буде переховуватись від слідства та суду та чинити тиск на свідків.

Вивчивши матеріали клопотання, допитавши підозрюваного ОСОБА_1 , вислухавши думку захисника підозрюваного, пояснення слідчого про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку прокурора про обґрунтованість клопотання, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, не зменшився та продовжує існувати.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя також враховує те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 КК України, який є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, не одружений та не має міцних соціальних зав`язків, згідно характеристики, виданої на ОСОБА_1 за місцем його реєстрації, він дійсно зареєстрований по АДРЕСА_1 , там де проживає його батько, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пенсіонером та інвалідом (пересувається за допомогою ходунків), однак за вказаною адресою підозрюваний ОСОБА_1 не проживає, батька відвідує іноді, не працює, у зв`язку з чим вбачається ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Також слідчий суддя враховує положення ст.178 КПК України, де зазначено що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи, наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Інші запобіжні заходи, не пов`язані з позбавленням волі, не забезпечать належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та не нададуть можливості уникнути вказаного ризику, а тому суд вважає, що необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

У справі «Геращенко проти України» (рішення від 07.11.2013, пар.99) Європейський суд зазначив, що тривале існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sin qua non) законності її продовжуваного тримання під вартою.

Згідно з пунктом 36 Рішення ЄСПЛ по справі «Москаленко проти України» №37466/04 від 20.08.2010 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що орган судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачується. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд вважає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. "Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 & 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенанта поліції Осіпова С.С. про продовження підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 18 квітня 2020 року, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-199 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенанта поліції Осіпова С.С., задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 18 квітня 2020 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: Т. Д. Бєссонова