Постанова № 88220140, 16.03.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/447/20

Провадження № 3/643/572/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2020 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

01.01.2020 року о 22-29 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр. Тракторобудівників, буд. 124 в м. Харкові, з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в закладі охорони здоров`я Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.

ОСОБА_1 в судове засідання 16.03.2020 року не з`явився, про місце, час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином. Так, останньому тричі направлялись повістки про виклик до суду в судові засідання, призначені на 10.02.2020 року, 21.02.2020 року та 16.03.2020 року.

Вказані повістки направлялись на адресу ОСОБА_1 , зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 189382 від 01.01.2020 року, а саме: АДРЕСА_1 . Судові повістки про виклик до суду повернулись до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про складення відносно нього матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та їх розгляд в Московському районному суді м. Харкова. Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо змісту протоколу, в тому числі щодо правильності зазначення його місця проживання, не висловив.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Незважаючи на виклики ОСОБА_1 до суду та надіслання йому судових повісток за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 станом судового провадження не цікавився, в судові засідання не з`являвся.

За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні 21.02.2020 року зазначив, що 01.01.2020 року приблизно о 22-30 год. працівниками патрульної поліції його було залучено в якості свідка при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . Свідок підтвердив, що в його присутності водій автомобілю «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», а також в медичному закладі. Також свідок після пред`явлення йому для огляду матеріалів справи підтвердив, що в протоколі про адміністративне правопорушення та інших документах, які ним підписані, дійсно міститься його підпис.

Інспектор роти № 5 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції Охріменко Д.О., а також інспектор роти № 5 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП лейтенант поліції Осипа Б.М., допитані в якості свідків, в судовому засіданні 16.03.2020 року зазначили, що ними здійснювалось патрулювання в складі екіпажу № 5004. Ними був зупинений автомобіль «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби. При спілкуванні з ОСОБА_1 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Також працівники поліції зазначили, що згідно отриманих ними даних ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Після пред`явлення йому для огляду матеріалів справи, ОСОБА_4 підтвердив, що протокол заповнений особисто ним, підписи в протоколі та в письмових поясненнях здійснювались відповідними особами в його присутності.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке мало місце 01.01.2020 року о 22-29 год. та полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, підтверджується наступними доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 189382 від 01.01.2020 року, складеного працівником поліції Охріменко Д.О., згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від 01.01.2020 року; особистими поясненнями свідка ОСОБА_3 ; особистими поясненнями співробітників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , наданими за процедурою допиту свідків; рапортом співробітника поліції від 01.01.2020 року; даними відеозапису.

ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив про наявність у нього заперечень проти вказаного документу та відомостей, які в ньому зафіксовані. Також, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не скористався правом з`явитись до суду та надати суду свої пояснення, докази та заперечення проти доказів, наданих представниками поліції.

За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів вказані вище докази, які надані представниками поліції на підтвердження вини ОСОБА_1 .

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 01.01.2020 року о 22-29 год. вимог п. 2.5. ПДР України.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема даних довідки, складеної представником поліції (а.с. 7), ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія. В протоколі також зазначено, що документи у ОСОБА_1 не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом він не отримував. В судовому засіданні працівником поліції надано пояснення, згідно яких ними також було встановлено, що посвідчення водія ОСОБА_1 не видавалось.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14, позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 права керування транспортними засобами не мав, суд не застосовує до нього стягнення у виді позбавлення вказаного права.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 420 грн. 40 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 33-35, 40-1, 130, 251, 252, 283, 284 КУПАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті гривень) (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA168999980313020149000020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420,40 грн. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов