Ухвала суду № 88218795, 11.03.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/6/20

Справа № 522/21432/19

УХВАЛА

11 березня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання – Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 19.12.2019 року звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою суду від 20.12.2019 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано 10-денний термін для усунення недоліків позову.

Після усунення недоліків позову, ухвалою від 08.01.2020 року провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду на 23.01.2020 року.

Розгляд справи в судовому засіданні 23.01.2020 року було відкладено, у зв`язку з задоволенням заяви відповідача про відкладення.

До суду 03.02.2020 року надійшла заява Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про залишення позову без розгляду мотивоване пропуском позивачем строків звернення до суду.

У зв`язку зі зайнятістю судді в справі №522/7317/19 судове засідання 10.02.2020 року не відбулося, наступне судове засідання призначене на 27.02.2020 року.

У судовому засіданні 27.02.2020 року представник відповідача просила надати час для подання доказів, розгляд справи відкладено на 11.03.2020 року.

У судовому засіданні 11.03.2020 року представник відповідача Хлистун Р.В. підтримав раніше подане клопотання про залишення позову без розгляду.

Представник позивача ОСОБА_2 .М. заперечував проти залишення позову без розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 оскаржує постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №249/19 від 28.03.2019 року.

Разом з позовом до суду ОСОБА_1 подала заяву про поновлення процесуальних строків, з огляду на те, що про існування постанови вона дізналася декілька днів назад, а її копію навіть ще не тримала.

У суду не було підстав спростовування твердження позивача, тому провадження у справі було відкрите.

Згідно ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскаржувана постанова містить посилання на номери відправлень, якими направлено копію постанови ОСОБА_1 .

Відтак, копії постанови направлялися позивачу за двома адресами, а саме: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Остання адреса вказана позивачем як місце проживання у позові.

З копій рекомендованих повідомлень вбачається, що кореспонденцію Управління ДАБК Одеської міської ради Облат Н.О. не отримувала, рекомендовані повідомлення поверталися з відміткою «адресат не проживає».

Відповідно до окремої ухвали Верховного суду у справі №761/15565/16-ц від 23.01.2019 року, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулися з відміткою «адресат не проживає» є належним сповіщенням.

Більше того, у акті, протоколі та приписі Управління ДАБК ОМР міститься приписи про те, що ОСОБА_1 від підпису відмовилася, від отримання документу відмовилася, що свідчить про присутній ОСОБА_1 під час проведення позапланової перевірки за результатами якої прийнято оскаржувану постанову.

Також з постанови державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області №593909 від 21.06.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлена з матеріалами виконавчої справи 19.11.2019 року.

Частиною 2 статті 286 КАС України закріплено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно приписів ст. ст. 122, 123 КАС України у заяві про поновлення строку до суду позивачем необхідно зазначити поважні причини.

Так, ключовою є фраза поважні причини а отже, це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача тобто, якщо строк був пропущений з поважних причин це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Слід зазначити, що процесуальний Закон не дає визначення терміну поважні причини. Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 року по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або ускладненим.

Постановою Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 21-240а13 (№ в ЄДРСРУ 36171760) передбачено, що обставини, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом тільки у випадку, якщо заявлена вимога про застосування цих строків.

З огляду на викладене, суд не вбачає поважних причин для пропуску строку звернення до адміністративного суду, натомість зазначені позивачем причини суд поважними не вважає, а твердження позивача про сповіщення про наявність постанови декілька днів назад матеріалами справи не підтверджені.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії», зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи судом.

Стосовно питання доступу до суду ЄСПЛ зазначив в ухвалі щодо прийнятності Заяви № 6778/05 «МПП "Голуб" проти України» від 18 жовтня 2005 р., що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (див. справу «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 р., серія А № 18, п. 28-36).

ЄСПЛ наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення у справі «Brulla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 р., п. 33).

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результатом правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чіткість регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, як має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту свої прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконань ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певними процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимули учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можу, вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи, що судом не встановлено достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними після відкриття провадження у справі, тому позовна заява підлягає залишення без розгляду.

Керуючись ст.ст.9, 205, 238, 239, 248, 256, 295 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складено 16.03.2020 року.

Суддя: В.Я.Бондар