Рішення № 8821858, 02.02.2009, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-39/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 лютого 2009 року смт.Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Міщенка Г.В., при секретарі Михалюк СІ.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ) „Жовтневе" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, третя особа - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СТОВ „Жовтневе" про захист порушених трудових прав, в якому зазначив, що з 9 лютого 2000 року займав посаду директора СТОВ „Жовтневе", а 31 липня 2008 року відповідачем видано наказ №42 про звільнення його з займаної посади за ст.3 КЗпП України та п.7.2.3. Статуту товариства, у зв'язку з порушенням статуту, перевищенням повноважень директора, невиконання рішення зборів учасників товариства, безгосподарне використання фінансових та матеріальних ресурсів.

Посилаючись на те, що його звільнено незаконно, тобто без наявності підстав до того та конкретизації вини, просив поновити на роботі на посаді директора СТОВ „Жовтневе", стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та 10 000 грн. моральної шкоди.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав. Свою вину у виявлених ревізійною комісією порушеннях заперечував, вказуючи, що з цього приводу від нього не було відібрано навіть пояснень. Звільнення провадилось більш ніж через шість місяців після їх виявлення та за його відсутності по хворобі.

Його представник ОСОБА_3 (за довіреністю) вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 (за довіреністю) проти позову заперечував, посилаючись на законність звільнення позивача за ч.2 ст.3 КЗпП України, виходячи з того, що відповідач є колективним сільськогосподарським підприємством, а тому має переважне право на застосування Статуту при регулюванні трудових відносин, зокрема п.7.2.3, що надає право загальним зборам на свій розсуд обирати та звільняти директора.

ОСОБА_2 просив відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки рішення про звільнення ОСОБА_1 прийнято на зборах засновників СТОВ „Жовтневе" за результатами звіту ревізійної комісії про нераціональне використання ним коштів та у зв'язку з втратою довіри, а директором товариства обрано його.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

9 лютого 2000 року загальними зборами засновників СТОВ „Жовтневе" ОСОБА_1 було обрано на посаду директора товариства та з ним укладено трудовий договір (а. с. 5 ).

11 червня 2008 року на зборах засновників товариства позивачу виразили недовіру та 13 червня 2008 року відповідачем було видано наказ № 30 про звільнення його з займаної посади за п.1 ст.41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником підприємства (а. с.

31 липня 2008 року відповідачем було видано наказ №41, яким наказ №30 про звільнення скасовано, а ОСОБА_1 поновлено на посаді директора СТОВ „Жовтневе" з 13 червня 2008 року з виплатою йому заробітної плати за час вимушеного прогулу (а. с. 10).

В цей же день, за рішенням загальних зборів засновників, наказом № 42 по товариству ОСОБА_1 знову було звільнено із займаної посади за ст.3 КЗпП України та п.7.2.3. Статуту

за результатами перевірки господарської діяльності товариства за 2007 рік, а саме за порушення статуту, перевищення повноважень директора, невиконання рішення зборів учасників товариства, безгосподарне використання фінансових та матеріальних ресурсів, використання грошових коштів на власні потреби (а. с. 7-9, 11).

Звільнення позивача за ч.2 ст.3 КЗпП України та п.7.2.3. Статуту відповідача є безпідставним виходячи зі сліюуючого.

Відповідно до п. І.І. Статуту товариство у своїй діяльності повинно керуватися Законом України „Про господарські товариства", Господарським та Цивільним кодексами України. Відповідно до п.1О.І. цього ж Статуту трудові відносини працівників з СТОВ виникають на підставі трудових договорів (контрактів) і регулюються Кодексом законів про працю України.

Виходячи з цього посилання відповідача на Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 року та Статут товариства при регулюванні трудових відносин є помилковим, оскільки організаційно-правова форма відповідача, як юридичної особи, є іншою.

Законні підстави звільнення особи зазначені в статтях 36, 40 та 41 КЗпП України, які вказують на фактичні обставини, що дають право власникові звільнити працівника. Крім того, цим же Кодексом встановлений і порядок звільнення працівника.

З аналізу досліджених в судовому засіданні доказів слідує, що ОСОБА_1 був звільнений по причині втрати до нього довіри з боку власника, тобто фактично за п.2 ст.41 КЗпП України. Звільнення з цієї підстави можливо за умови безпосереднього обслуговування працівником грошових чи товарних цінностей і наявності його вини.

Згідно з Статутом товариства (п.7.12.2.) директору надано право розпоряджатися майном і коштами СТОВ, які позивач, за висновками ревізійної комісії, використовував нераціонально, про що й було викладено у формі припущення у самому звіті (а. с. 53-58). З метою перевірки викладених фактів відповідачем було прийнято рішення не затверджувати звіти за 2007 рік та провести аудиторську перевірку господарської діяльності товариства за три останні роки із залученням незалежної фірми. Проте, перевірка проведена не була, а річний звіт і баланс товариства затвердженні (а. с. 72-74).

Суд вважає, що за такого відповідач не довів факту порушення, а відтак і вину працівника. Таким чином ОСОБА_1 було звільнено з посади директора СТОВ „Жовтневе" без законної підстави.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, а відповідно до ч.2 цієї ж статті при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач піддягає поновленню на роботі з 31 липня 2008 року.

Середній заробіток позивача виходячи з розрахунку останніх двох місяців його фактичної праці складає 167, 67 грн. за день (3688, 76 : 22 р. д.), згідно наданої довідки (а. с. 68 ). Час вимушеного прогулу з 5 серпня 2008 року по 2 лютого 2009 року (включно) складає 123 робочих дня (а. с. 46). Звідси до оплати підлягають (167, 67 грн. х 123 дня) = 20623, 41 грн.

Позивач вказував, що його було безпідставно звільнено з роботи за рік до досягнення пенсійногс віку, що викликало в нього стрес та погіршення стану здоров'я. Порушення його прав призвело до моральних страждань. Виходячи з цього і відповідно до ч.1 ст.237-1 КЗпП України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача 300 грн. моральної шкоди. В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Виходячи з цього з відповідача підлягає стягненню в дохід держави 206, 23 + 17 = 223, 23 грн. судового збору. Також підлягає стягненню 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до ч.3 ст.81 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.21, 36, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 367 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на попередній роботі на посаді директора СТОВ „Жовтневе".

Стягнути з СТОВ „Жовтневе" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 20623, 41 (двадцять тисяч шістсот двадцять три гривни 41 коп.) грн., при виплаті якого провести відповідні утримання.

Стягнути з СТОВ „Жовтневе" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 300 (трьохсот) грн.

Стягнути з СТОВ „Жовтневе" в дохід держави судовий збір в розмірі 223, 23 (двісті двадцять три гривни 23 коп.) грн.

Стягнути з СТОВ „Жовтневе" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцяти) грн. на розрахунковий рахунок 31218259700065, код ЄДРПО 23628405, отримувач „Державний бюджет Березнегуватського району код 22050000", МФО 826013.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі і присудження до виплати заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.