Ухвала суду № 88217971, 13.03.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15452/19

1-кс/569/1472/20

УХВАЛА

13 березня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі

слідчого судді Головчака М.М.,

з участю секретаря Муляр О.М.,

прокурора Матвійчук О.О.,

слідчого Міщук А.Ю.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

та його захисника адвоката Теперика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області капітана поліції Міщук А.Ю., яке погоджено із прокурором відділу прокуратури Рівненської області Матвійчук О.О., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Здолбунів Рівненської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, не працюючого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

До Рівненського міського суду надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області капітана поліції Міщук А.Ю., яке погоджено із прокурором відділу прокуратури Рівненської області Матвійчук О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що 13 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, яке вчинене за наступних обставин.

ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу – «бупренорфін», який відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, відноситься до наркотичного засобу, обіг якого обмежено, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15.02.1995, порушуючи вимоги «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009, порушуючи порядок, встановлений ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», діючи з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, придбав наркотичний засіб – «бупренорфін» та зберігав його при собі, з метою збуту, який 17 січня 2020 року, близько 17 год. 30 хв., перебуваючи на території автовокзалу, що по вул. Київська, 40 в м. Рівне, в ході проведення оперативної закупки, незаконно збув покупцю ОСОБА_2 за грошові кошти в розмірі 800 гривень, які о 17.24 год того ж дня, ОСОБА_2 перерахував на картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», у вигляді 2 таблеток круглої форми білого кольору у частині фольги, які відповідно до висновку експерта № 2.1-132/20 від 27.02.2020, містять у своєму складі наркотичний засіб «бупренорфін», масою 0,015 г, обіг якого обмежено, відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, тобто, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Також, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу – «бупренорфін», який відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, відноситься до наркотичного засобу, обіг якого обмежено, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15.02.1995, порушуючи вимоги «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009, порушуючи порядок, встановлений ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», діючи повторно, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, придбав наркотичний засіб – «бупренорфін» та зберігав його при собі, з метою збуту, який 05 лютого 2020 року, близько 18 год. 50 хв., перебуваючи поблизу аптеки «Віса», що по вул. Чорновола в м. Рівне, неподалік парку, в ході проведення оперативної закупки, незаконно, повторно, збув покупцю ОСОБА_3 за грошові кошти в розмірі 800 гривень, у вигляді 8 таблеток круглої форми білого кольору в одному фрагменті блістеру, які відповідно до висновку експерта № 2.1-170/20 від 28.02.2020, містять у своєму складі наркотичний засіб «бупренорфін», масою 0,0154 г, обіг якого обмежено, відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Також, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу – «бупренорфін», який відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, відноситься до наркотичного засобу, обіг якого обмежено, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15.02.1995, порушуючи вимоги «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009, порушуючи порядок, встановлений ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», діючи повторно, з корисливих мотивів, 12 березня 2020 року, (точний час досудовим слідством не встановлений), прибув в м. Київ, та перебуваючи в приміщенні медичного центру в м. Київ, отримав відповідні документи на право придбання пігулок наркотичного засобу«бупренорфін», розрахований на 10 днів, на підставі яких, в невстановлений досудовим розслідуванням час, за грошові кошти, придбав визначену кількість даного наркотичного засобу та маршрутним таксі зі сполученням «Київ – Рівне», перевіз в м. Рівне, та зберігав його при собі з метою збуту, до моменту проведення працівниками поліції огляду місця події 12 березня 2020 року на узбіччі дороги навпроти будинку в м. Здолбунів по вул. Коперника, 6, де за добровільною видачею, працівниками поліції вилучено 71 таблетку в чотирьох частинах блістерів «Бупренорфін», ззовні схожий на вказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено, відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, тобто, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний враховуючи тяжкість злочину буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, він не працюючий, єдиним джерелом доходу для нього було вчинення злочинів, тому є вірогідність вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків, які є його знайомими.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 вказав, що підозра за ч. 2 ст. 307 КК України необґрунтована, збутом наркотичним засобів не займається і кошти за це не отримував, а лише позичав таблетки наркозалежним особам.

Адвокат Теперик О.В. просив у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання вартою відмовити, застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Вказали, що ОСОБА_1 в зв"язку із наркозалежністю приймає ліки за рецептом лікаря, які є йому необхідними для вживання, що буде неможливим під час перебування під вартою. Має на утриманні матір, з якою проживає, остання має незадовільний стан здоров"я.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесене 08.08.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019180010004855 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.309, ч.1 ст.307 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.

Санкція ч. 2 ст. 307 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_1 , передбачає позбавлення волі на строк від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

При цьому суд відмічає наявність у підозрюваного постійного місця проживання, останній не одружений, утриманців не має.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, відсутні.

Наявність характеризуючих даних про особу ОСОБА_1 , який має постійне місця проживання, проживає з матір"ю, не працює, періодично вживає ліки за призначення лікаря, не спростовують імовірність підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов`язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу ОСОБА_1 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, а тому вважає доцільним та співмірним визначити підозрюваному заставу у розмірі, який не перевищує визначену п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. 178, 182, 183 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області капітана поліції Міщук А.Ю., яке погоджено із прокурором відділу прокуратури Рівненської області Матвійчук О.О., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 18 год. 00 хв. 12 березня 2020 року.

Термін дії ухвали визначити до 18 год. 00 хв. 10 травня 2020 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 63 060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на : отримувач коштів: ТУ ДСА в Рівненській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988, IBAN №UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом,у разі внесення застави визначити до 10 травня 2020 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку,який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов"язаний виконувати покладені на нього обов"язки, пов"язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде виготовлений і оголошений о 09 год. 20 хв. 16 березня 2020 року.

Слідчий суддя

Рівненського міського суду М.М.Головчак