Ухвала суду № 88217837, 16.03.2020, Костопільський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/619/20

16 березня 2020 року

Костопільськаий районний суд Рівненської області в особі

слідчого судді Цвіркуна О.С.,

за участю секретаря судових засідань Забейди А.В.

прокурора Шевчука Н.В.

слідчого Басюка А.С.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костопіль клопотання слідчого CB Костопільського ВП ГУНП України в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Басюка А.С., яке погоджене з прокурором Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Шевчуком Н.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Влелика Любаша Костопільського району Рівненської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України

в с т а н о в и в:

Слідчий CB Костопільського ВП ГУНП України в Рівненській області Басюк А.С. звернувся в суд із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

З клопотання вбачається, що групою слідчих СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020180150000182 від 14.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

14.03.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, а саме в тому, що він будучи засудженим вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 31.07.2018 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (роки) роки і 1 (один) місяць, на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений з не відбутою частиною покарання 8 (вісім) місяців 14 (чотирнадцять) днів, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, у період умовно-дострокового звільнення, вчинив новий умисний, корисливий, тяжкий злочин проти власності.

Так, 14.03.2020 близько 04:15 год., ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибув до подвір`я господарства дачного будинку, що знаходиться у дачному масиві « АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 , де перебуваючи на місці, скориставшись обставиною, коли ніхто не помічав його дій, шляхом розбивання вікна, проник до приміщення дачного будинку, звідки таємно, повторно, з корисливих спонукань, викрав бувші у використанні металеві лещата, сірого кольору, бувший у використанні магнітофон, сірого кольору, марки «LG», бувшу у використанні кутову шліфувальну машинку, зеленого кольору, марки «Grand» та бувшу у використанні електродриль чорного кольору з маркуванням «Арт.1495, Zip 137», чим намагався спричинити потерпілому матеріального збитку.

Однак, свій злочинний намір ОСОБА_1 не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки після вчинення даної крадіжки був виявлений та затриманий працівниками поліції Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області.

Слідчий зазначає, що факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Слідчий у клопотанні вказує, що у разі незастосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою існує ймовірність настання ризиків того, що він спробує:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.

3) вчинити інше кримінальне правопорушення.

В клопотання зазначено, що санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. Відповідно до ч. 3 ст. 68 КК України, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 за ступенем тяжкості відноситься до тяжких.

Вказані обставини підтверджуються наявними матеріалами кримінального провадження та копіями матеріалів, долучених до даного клопотання.

В зв`язку із цим існують об`єктивні підстави вважати, що у разі незастосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою існує ймовірність настання ризиків того, що ОСОБА_1 спробує незаконно впливати на учасників процесу, переховуватися від органів слідства та суду або перешкоджати у розслідуванні будь-яким іншим чином. Також не виключеним є те, що ОСОБА_1 будучи на волі вчинить нові кримінальні правопорушення.

Враховуючи вищевикладене просить суд задоволити клопотання в повному обсязі.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується такими матеріалами провадження: оглядом місця події від 14.03.2020 - відкрита місцевість на вулицях №1 та № НОМЕР_1 дачного масиву «Кам`яногірський» в с. Кам`яна Гора Костопільського району Рівненської області; оглядом місця події від 14.03.2020 - відкрита місцевість на вулицях №39,40 та №42 дачного масиву «Кам`яногірський» в с. Кам`яна Гора Костопільського району Рівненської області; оглядом господарства дачного будинку, що по вул. АДРЕСА_2 ; характеризуючими матеріалами ОСОБА_1 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від

14.03.2020; повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 14.03.2020; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 14.03.2020.

Слідчим та прокурором також належно обґрунтовано та доведено наявність достатніх даних, що у разі незастосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує ймовірність настання ризиків того, що ОСОБА_1 спробує:

1. переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2. вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того, з клопотання вбачається, що ОСОБА_1 раніше вже був засудженим за вчинення злочину проти власності, а тому існує ризик того, що останній, не застосувавши до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зі змісту клопотання вбачається, що ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, оскільки вчинив злочин, у якому підозрюється, в період умовно-дострокового звільнення.

Враховуючи сукупність досліджених судом доказів, на підставі ч.2 п.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Доводи підозрюваного про можливість обрання йому іншого, більш м`якого запобіжного заходу не підтверджені доказами.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України застава визначається у певній кількості прожиткових мінімумах для працездатних осіб у залежності від тяжкості вчиненого злочину.

Слідчий суддя, суд, визначаючи розмір застави, повинен виходити саме з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто з грошової суми, що дорівнює місячному розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.

У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020року - 2102 гривні.

З врахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам перешкоджати кримінальному провадженню, ухилятися від слідства та/чи суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також враховуючи майновий стан підозрюваного суд приходить до переконання, що заставу слід визначити в розмірі тридцяти п“яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 73570грн. 00 коп.

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч.1ст.197 КПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 184, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого CB Костопільського ВП ГУНП України в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Басюка А.С., яке погоджене з прокурором Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Шевчуком Н.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України — задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Влелика Любаша Костопільського району Рівненської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 05 год. 30 хв. 14.03. 2020 року.

Строк дії ухвали до 05 год. 30 хв. 12 травня 2020 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 73570 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Рівненській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, IBAN №UA048201720355229002000010559, в призначенні платежу обов`язково зазначити інформацію про вид платежу (застава), номер кримінального провадження (зазначити дату ухвали суду), суд, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю – що, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддяО. С. Цвіркун