Рішення № 88217215, 03.03.2020, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/4148/19

Провадження № 2/946/698/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Пащенко Т.П.

при секретарі – Топтигіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11.06.2018 року проходячи повз під`їзд сусіднього дев`ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 , він зачепився взуттям лівої ноги (туфель) за гострі шматки залізної арматури, які випирали з синтетичних мішків, шматки різаної облицювальної плитки, обрізки електродів, та інші предмети будівельних відходів, що були звалені в синтетичних напіврозірваних мішках на бетонно-асфальтній доріжці, біля входу в під`їзд № НОМЕР_1 житлового будинку по АДРЕСА_1 . Розірвавши взуття на лівій нозі, яке залишилося біля краю звалища, він спіткнувся та впав коліном правої ноги на бетонно-асфальтову доріжку біля входу в під`їзд №2 житлового будинку по АДРЕСА_1 . Після цього, автомобіль «швидкої допомоги» доставив позивача до травматологічного відділення КУ «Ізмаїльська міська центральна лікарня», де був встановлений діагноз: закритий відламковий перелом зі зміщенням надколінника правої нижньої кінцівки. Наступного дня 12.06.2018 року позивачу було проведено хірургічну операцію, та накладено гіпс на праву ногу від щиколотки до стегна. Стаціонарне лікування продовжувалось з 11.06.2018 року по 29.06.2018 року включно, що підтверджується епікризом з медичної картки. ОСОБА_1 письмово звертався до головного лікаря КУ «Ізмаїльська міська лікарня», директора КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» та в телефонному режимі до управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради з проханням призначити відповідну комісію, щодо розслідування нещасного випадку, що стався із ним 11.06.2018 року у дворі будинку АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що накопичення сміттєвого будівельного мотлоху поряд з виходом людей з під`їзду багатоповерхового житлового будинку свідчить про безвідповідальність КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» щодо виконання своїх обов`язків. Наведене свідчить також про порушення прав споживачів щодо безпечного пересування вздовж прибудинкової доріжки. Позивач вказує, що ним втрачений активний спосіб життя пересування, працездатність, витрачено майже рік переживань та нестерпного фізичного болю, порушено кровообіг обох нижніх кінцівок. Крім того, його дружина, переживаючи за стан здоров`я чоловіка та не достатню фінансову спроможність на його лікування, отримала довготривалий стресовий стан, розлад здоров`я і двічі проходила лікування у другій половині 2018 року в стаціонарному кардіологічному відділенні Ізмаїльської районної лікарні та в Дунайській обласній лікарні Одеської області. З огляду на вищевикладене позивач просить стягнути з КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» на свою користь суму матеріальну шкоду, витрачену на лікування по відновленню здоров`я в розмірі 15 255,07 грн., моральну шкоду у розмірі 15 255,07 грн., всього на суму 30510,14 грн., та судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» Кобак Р.І. в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позов від 09.07.2019 року, в якому представник відповідача вказав, що заперечує проти задоволення позову з тих підстав, що позивачем не доведено факт заподіяння шкоди відповідачем, причинний зв`язок між заподіянням шкоди і діями чи бездіяльністю відповідача. Відповідач не є власником ані будинку АДРЕСА_1 , ані будівельного сміття за вказаною адресою. Крім того, до обов`язків комунального підприємства не входить прибирання будівельного сміття під час прибирання прибудинкової території, а обов`язок виносити тверді побутові відходи в малі (металеві) ємкості в установлений час до місця зупинки сміттєвоза покладається на мешканців будинку, а не на КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс». Більш того, відповідно до 5.7.1 «Правил благоустрою території міста Ізмаїла», затверджених рішенням Ізмаїльської міської ради Одеської області від 27.03.2009 року за №2062, на об`єктах благоустрою забороняється загромаджувати території будівельними та іншими матеріалами, конструкціями, сміттям, побутовими відходами, відходами виробництва, накопичуванням снігу та льоду та інше. Відповідно до цього, накопичення будівельного сміття на прибудинковій території є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке встановлена ст.152 КУпАП. Таким чином, шкода була завдана позивачу невідомою особою, яка в порушення Правил благоустрою території міста Ізмаїла та Правил утримання жилих будинків і прибудинкової території, винесла сміття не на майданчик з металевими ємкостями (контейнерами), а залишила його на прибудинковій території багатоквартирного будинку.

14.08.2019 року позивач надав суду заперечення на відзив (а.с.149-153), в яких вказує, що пряме призначення тротуару біля будинку як пішохідної доріжки, а не місце звалювання будівельного сміття, що порушує норми і правила Договору про утримання прибудинкової території. Згідно із розрахунком тарифу прибирання виконується щоденно (крім неділі та святкових днів). Щоденне прибирання прибудинкової території є прямим оплачуваним обов`язком КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс». Позивач вказує, що на його думку є причинний зв`язок між заподіяною шкодою та бездіяльністю відповідача, оскільки останній на момент нещасного випадку не прибрав з пішохідної доріжки мішки з будівельними відходами, не помив забруднену частину тротуару. Також звертає увагу суду на те, що він не міг обійти сміття, оскільки з іншої сторони пішохідної доріжки висаджені декоративні кущі, які не були підстрижені, гілки звисали на пішохідну доріжку та перешкоджали рухатись прямо. Прямо по ходу руху посередині тротуарної доріжки була розлита якась рідина, схожа на автомастило, з лівої сторони були розкидані мішки з будівельним сміттям. Відповідач не виконав свої адміністративно-контрольні функції відносно своєчасного інформування контролюючих органів щодо порушення санітарних норм та правил на прибудинковій території житлового будинку по АДРЕСА_1 . Працівники комунального підприємства, щоденно прибираючи прибудинкову територію будинку АДРЕСА_1 , ніяких запобіжних заходів не приймали. Купу вказаного сміття не огородили спеціальним канатом, або зебролентою, не довели до відома міськуправління ЖКГ та контрольну спецкомісію міськради щодо порушення правил благоустрою на придбання території по АДРЕСА_1 . Разом з цим, листом Ізмаїльського управління ЖКГ №741/03-01 від 31.05.2019 року обов`язки з прибирання прибудинкової території за вказаною адресою згідно умов Договору про надання послуг на утримання будинків і прибудинкових територій м.Ізмаїл покладено на КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс». При цьому, в п.2.1.1. Договору наголошується про виконання комплексу робіт по утриманню будинку, прибудинкової території, забезпеченню необхідних умов життєдіяльності мешканців. Споживач сплачує за прибирання прибудинкової території тільки КП «Житсервіс», яке відповідальне за стан прибудинкової території та своєчасне усунення перешкод, що загрожують здоров`ю та життю мешканців багатоквартирних будинків та інших громадян, отже відшкодовувати шкоду повинно саме КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс».

03.10.2019 року представник КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» надав суду заперечення, наданні на відповідь позивача на відзив на позов (а.с.171-172), в яких вказав, що Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року (далі – Правила) визначено порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій: забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням. Проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, що забезпечує виконання вимог чинних нормативів з утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкції жилих будинків та прибудинкових територій. Під прибиранням прибудинкової території в літній час розуміють: підмітання, миття або поливання вручну чи за допомогою спецмашин, що встановлено п.3.5.10 Правил. Таким чином, які саме послуги надаються в розумінні прибирання прибудинкової території встановлені Правилами. Позивач посилається на Акт, який нібито свідчить про захаращеність протягом довгого часу пішохідного тротуару, однак, цей Акт не є належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки складений з порушенням вимог ст.18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», в односторонньому порядку, без виклику представників КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс», вказаним актом не встановлено власника сміття, не зазначено дату складання акту. Щодо невиконання комунальним підприємством адміністративно-контрольної функції вказує, що КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» лише надаються послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, воно не наділено повноваженнями щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, збирати докази, встановлювати осіб, які вчинити правопорушення тощо.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засідання пояснила, що ОСОБА_1 в Придунайському діагностичному центрі (вул.Гагаріна,28) звернувся до лікаря-лаборанта за консультацією. Через декілька хвилин підійшли люди та пояснили, що він упав, оскільки зачепився за купу будівельного сміття, йому викликали «Швидку допомогу», зателефонували родичам. У ОСОБА_1 було травмовано коліно. Він зачепився за арматуру, яка сторчала з пакетів із бетонним сміттям. Купа сміття була дуже велика, знаходилася у куті біля під`їзду будинку, саму арматуру видно не було, було дуже не зручно пройти повз це сміття.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 звернувся за консультацією. Вона дізналася, що він впав у дворі. Свідок разом із бухгалтером ОСОБА_2 викликали «Швидку допомогу». ОСОБА_1 упав у дворі будинку по АДРЕСА_1 , зачепився через купу сміття, яка була біля під`їзду, а саме, за арматуру, яка сторчала із пакетів. Саме падіння вона не бачила, так розказали люди, які бачили. Вона обробила рану перекисом водню, підклала під голову пелюшку, оскільки ОСОБА_1 лежав на асфальті. Ця купа сміття була біля під`їзду вже давно, а потім через чотири дня її прибрали.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлено, що 11.06.2018 року у дворі багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , через те, що зачепився взуттям за будівельне сміття, яке знаходилося біля входу в під`їзд № НОМЕР_1 вказаного житлового будинку, спіткнувся та впав коліном правої ноги на бетонно-асфальтову доріжку, в результаті чого отримав травму коліна правої ноги, що підтверджується фотокартками, наявними в матеріалах справи (а.с.17-19, 154-156), а також картою виїзду швидкої медичної допомоги

(а.с. 11) та свідченнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Також встановлено, що в результаті травмування ОСОБА_1 був госпіталізований до КУ «Ізмаїльська міська центральна лікарня», де йому встановлений діагноз: закритий відламковий перелом зі зміщенням надколінника правої нижньої кінцівки, в результаті він чого проходив лікування, що підтверджується епікризом із медичної картки стаціонарного хворого (а.с.10-11,22), витягами з медичної картки (а.с.37-51), карткою хворого, що лікується у фізіотерапевтичному відділенні (а.с.53-55), витягом із медичної картки стаціонарного хворого № НОМЕР_2 КНП Ізмаїльської районної ради «Центральна районна лікарня» (а.с.58), витягом із медичної картки стаціонарного хворого № НОМЕР_3 КНП «Дунайська обласна лікарня» ООР» (а.с.59), рентгенівськими знімками (а.с. 158-164), довідкою КНП Ізмаїльської міської ради «Ізмаїльський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (а.с.210).

Відповідно до ст.4 ЦПК України, статей 11,15,16,22,23 ЦК України потерпіла особа, якій завдано збитків або завдано моральної шкоди внаслідок порушення її прав, має право на звернення до суду за захистом своїх прав.

Частиною 2 ст. 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належить, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Спір між сторонами виник з приводу відшкодування шкоди, завданої пошкодженням здоров`я позивача.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду в межах позадоговірних (деліктних) зобов`язань визначені ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Відповідно до ст.ст. 22, 1166 ЦК України завдані збитки та інша майнова шкода, завдані фізичній особі відшкодовуються у повному обсязі особою, яка їх завдала. Згідно ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Судом встановлено, що будівельне сміття знаходилось на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 , який належить до комунальної власності громади м. Ізмаїл. КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» здійснює прибирання прибудинкової території житлового будинку, згідно умов договору про надання послуг на утримання будинків і прибудинкових територій в м. Ізмаїл, що підтверджується листом Ізмаїльського управління житлово-комунального господарства №741/03-01 від 31.05.2019 року.

Згідно договору від 27.11.2001 року (а.с. 136), укладеного між КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» та ОСОБА_4 ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_3 . Отже, ОСОБА_1 перебуває в фактичних договірних відносинах з КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс».

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» із змінами, внесеними згідно із Законом № 2454-VIII від 07.06.2018 року споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Згідно п.7 ч.2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем комунальних послуг з поводження з побутовими відходами є суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

До переліку послуг, що входять до складу послуг з утримання будинків і споруд і прибудинкових території, які обслуговуються КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» є прибирання прибудинкової території та вивезення побутових відходів. (а.с. 135)

Крім того, згідно п. 3.6.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76 (далі по тексту Правила) санітарне прибирання, збирання сміття і вторинних матеріалів здійснюється шляхом: - установлення на обслуговуваній території збиральників для твердих побутових відходів, а в неканалізованих будинках необхідно мати, крім того, збиральники (вигреби) для рідких відходів; - своєчасного прибирання прибудинкової території і систематичного спостереження за її санітарним станом; - вивезення відходів відповідно до графіка прибирання відходів та контроль за його дотриманням; - забезпечення вільного під`їзду і освітлення біля майданчиків під установлення контейнерів і сміттєзбиральників;- утримання у справному стані контейнерів і сміттєзбиральників для відходів (крім контейнерів і бункерів, що числяться на балансі інших організацій) без переповнення і забруднення території; - миття контейнерів за допомогою щіток та мильно-содових розчинів у сміттєзбиральній камері. Контейнери, які є у власності спецавтопідприємств, повинні встановлюватися в межах домоволодінь чистими; - проведення серед населення широкої роз`яснювальної роботи щодо дотримання чистоти.

Відповідно до п. 3.6.13 Правил великогабаритні відходи, старі меблі, велосипеди, залишки від поточного ремонту квартир тощо повинні збиратися на спеціально відведених майданчиках або в бункери-накопичувачі і вивозитися сміттєвозами для великогабаритних відходів або звичайним вантажним транспортом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що прибудинкова територія будинку АДРЕСА_2 , на якій знаходилося будівельне сміття, перебуває на обслуговуванні КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс», яке повинно здійснювати в тому числі прибирання прибудинкової території від будівельного сміття.

З викладених обставин, суд доходить до висновку, що неналежне виконання відповідачем послуг з прибирання прибудинкової території, призвело до того, що позивач перечепився за сміття, впав та отримав травму коліна, чим йому було заподіяно матеріальну шкоду та обов`язок по відшкодуванню шкоди завданої ОСОБА_1 щодо ушкодження ноги має покладатися саме на КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс».

Тому суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» матеріальної шкоди є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в сумі 5097,78 грн., оскільки саме ця сума підтверджена платіжними документами та відповідає призначенням лікарів (а.с. 34, 75, 77, 80, 81, 82, 83,86, 94, 101,104,108, 109, 121, 122, 125, 126 а).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.(ч. 1 ст. 80 ЦПК України)

Суд не приймає до уваги призначення (а.с. 60, 61, 63,64, 65, 68,70, 73,74) на яких відсутні будь-які печатки лікарів та не зазначено для кого це призначення виписано. Також не приймаються до уваги судом квитанції надані позивачем з оплатою ліків, які відсутні в призначеннях лікарів наданих ОСОБА_1 (а.с. 85, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 95, 96, 97,98, 100, 102, 103, 105, 106, 107, 110-115, 117 120, 123, 124, 126, 127, 128, 129). Тому позов в частині стягнення коштів, зазначених в цих квитанціях, не підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Як зазначено в п.3 Постанови від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як зазначено в п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка знаходиться у розділі 1, встановлює, що право кожного на життя охороняється законом

Відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Встановлене Конституцією України та законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, а також одним із засобів захисту порушених цивільних прав та інтересів, які передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України.

Статтею 23 ЦК України, передбачено, що розмір моральної шкоди визначає суд з урахуванням певних обставин, а саме залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та інше.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

У справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року Європейський суд зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.

Суд першої інстанції вважав доведеним наявність заподіяння моральної шкоди позивачу внаслідок бездіяльності відповідача.

Однак при встановленні розміру матеріальної шкоди, суд враховує, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність у відповідності до ст. 3 ЦК України, звертаючи увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 , є людиною похилого віку та у зв`язку з травмою ноги були незаплановані фінансові витрати на лікування, що завдало йому значної моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 2 000 грн.

Саме такий розмір відшкодування на думку суду компенсує тривалість та характер моральних страждань, яких зазнав позивач в зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Отже в силу ст. ст. 23, 1167 ЦК України суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 2000 гривень.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо відмови в задоволенні позову з тих підстав, що накопичення будівельного сміття на прибудинкової території є адміністративним правопорушенням відповідно до ст. 152 КУпАП, отже шкода завдана позивачу невідомою особою. оскільки суду не надано доказів притягнення будь-кого до відповідальності за наслідками події що сталася 11.06.2018 року. Крім того, обов`язок щодо прибирання прибудинкової території лежить саме відповідачеві, отже відповідач повинен відповідно реагувати у випадку порушення правил благоустрою та вживати заходів щодо притягнення винних осіб.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Також у відповідності до ч. 1 ст. 140 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати в сумі 43,20 грн., які сплачені позивачем за виготовлення фотокарток приєднаних до матеріалів справи (а.с. 80)

За правилами частини 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. ст.ст.12,13,76-81,83, 95,141, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 1, 3, 11, 12, 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , до комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс», адреса місцезнаходження юридичної особи: вул.Болградська,98, м.Ізмаїл Одеської області, 68600, про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс», адреса місцезнаходження юридичної особи: вул.Болградська,98, м.Ізмаїл Одеської області, 68600, ідентифікаційний код юридичної особи – «21009324», на користь ОСОБА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 11 грудня 2003 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків – « НОМЕР_5 », матеріальну шкоду у розмірі 5097,78 (п`ять тисяч дев`яносто сім гривень 78 копійок) та моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі гривень) грн.

Стягнути з комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс», адреса місцезнаходження юридичної особи: вул.Болградська,98, м.Ізмаїл Одеської області, 68600, ідентифікаційний код юридичної особи – «21009324», на користь ОСОБА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 11 грудня 2003 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків – « НОМЕР_5 », судові витрати у розмірі 43,20 (сорок три гривні 20 копійок) грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс», адреса місцезнаходження юридичної особи: вул.Болградська,98, м.Ізмаїл Одеської області, 68600, ідентифікаційний код юридичної особи – «21009324», в дохід держави суму судового збору у розмірі 359,69 (триста п`ятдесят дев`ять гривень 69 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 березня 2020 року.

Суддя: Т.П.Пащенко