Рішення № 88216568, 16.03.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/258/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

за участю секретаря Кюсєвої Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

17 січня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області помер її батько ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді жилого будинку АДРЕСА_1 , що належав померлому на підставі договору купівлі-продажу від 17 лютого 1970 року, посвідченого Костянтинівською ДНК за реєстровим № 960, зареєстрованого Костянтинівським БТІ 01 квітня 1970 року. На місці цього будинку на підставі рішень Костянтинівського міськвиконкому на виділеній для цих цілей земельній ділянці, наданій у безстрокове користування для будівництва індивідуального жилого будинку, у 1978 році ОСОБА_2 побудував новий будинок з господарськими будівлями, однак право власності на нього належним чином зареєстроване не було. Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 була його дружина ОСОБА_3 , батьки перебували у шлюбі з 05 березня 1970 року. ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину, вступила у права володіння шляхом проживання у будинку та користування спадковим майном, про відмову від спадщини ОСОБА_3 не заявляла, при цьому свідоцтво про право на спадщину не отримувала.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла у м. Костянтинівка Донецької області. Спадщину після смерті матері фактично прийняв ОСОБА_4 , брат позивачки, як спадкоємець першої черги за законом, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Про відмову від спадщини ОСОБА_4 не заявляв.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер у м. Костянтинівка Донецької області. Брат позивачки не був одружений, дітей не мав, заповіту не склав. Осіб, які прийняли спадщину як такі, що постійно проживали разом із ним на час відкриття спадщини немає.

Позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено з причини відсутності необхідних документів щодо підтвердження права власності на спадкове майно за спадкодавцем. Позивачка ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати спадкові права оскільки її батьком за життя не було оформлено право власності на новозбудований жилий будинок. У зв*язку із викладеним позивачка просить визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на жилий будинок с господарськими будівлями АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що підтримує заявлені позовні вимоги (а.с. 95).

Представник відповідача - Костянтинівської міської ради Донецької області у судове засідання не з`явився, надав письмовий відзив по суті позову, у якому позовні вимоги не визнав (а.с. 100), вказуючи, що ОСОБА_2 отримавши дозвіл на будівництво об*єктів нерухомості, не оформив право власності у встановленому законом порядку, побудовані об*єкти не були прийняті до експлуатації по теперішній час згідно вимог законодавства. Вважає, що спадкоємці в силу вимог закону не спадкують об*єкти самочинного будівництва, так як до складу спадщини входять права та обов*язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Крім того, не згоден із правовою підставою, яку обрала позивач при зверненні до суду із позовом - ст. 392 ЦК України. Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, розгляд справи провести за відсутності представника відповідача.

З`ясувавши позицію учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Костянтинівка Донецької області (а.с. 6-10), її батьками згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 10), які перебували у шлюбі між собою, зареєстрованому 05 березня 1970 року Костянтинівським міським ЗАГС, актовий запис № 170 (а.с. 14).

Зміна позивачкою дівочого прізвища " ОСОБА_1 " на шлюбне " ОСОБА_1 " підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу із ОСОБА_8 НОМЕР_2 (а.с. 11), свідоцтвом про розірвання шлюбу із ОСОБА_8 НОМЕР_3 (а.с. 12). Зміна шлюбного прізвища " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 " позивачкою підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу із ОСОБА_5 НОМЕР_4 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 (а.с.15).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 17 лютого 1970 року, посвідченого нотаріусом Костянтинівської ДНК Бакаєвою Л.М., зареєстрованого у реєстрі за № 960, зареєстрованого у Костянтинівському міському БТІ 01 квітня 1970 року, р.кн. № 2705 (а.с. 28-31), ОСОБА_2 придбав жилий будинок жилою площею 12,39 кв.м, з усіма надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням виконкому Костянтинівської міської ради від 03 березня 1971 року пр. №5 за заявою ОСОБА_2 дозволено будівництво нового будинку за адресою АДРЕСА_1 , старий будинок знести у строк до 18 лютого 1971 року (а.с. 32). ОСОБА_2 одержано розроблену технічну документацію, план газифікації будинку (а.с. 35-38). Згідно довідки МКП "Комунтранс" від 13 березня 2019 року за № 35 (а.с. 39) адресою будинку ОСОБА_2 згідно рішення Костянтинівської міської ради від 22 жовтня 2015 року № 6/61-108 є АДРЕСА_1.

Згідно витягу з протоколу № 18 засідання планово-технічної комісії виконкому Костянтинівської міської ради від 23 травня 1989 року, затвердженого рішенням виконкому від 14 червня 1989 року № 231 (а.с. 33), ОСОБА_2 дозволено оформити документи на прибудову до будинку, літню кухню, сіни, сарай, тощо, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з протоколу № 27 засідання планово-технічної комісії виконкому Костянтинівської міської ради від 28 серпня 1990 року, затвердженого рішенням виконкому від 05 вересня 1990 року № 325 (а.с. 34), ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , дозволено оформити документи на прибудову до будинку, літню кухню, сіни, дозволено будівництво гаражу.

Відповідно до заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Борисевич В.А. 29 березня 2000 року, р/№ 839 (а.с. 19), спадкоємцем майна ОСОБА_2 , належного останньому на день його смерті, в чому б воно не заключалося та де би не знаходилося, є ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Костянтинівка Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 (а.с.16).

Як вбачається з витягу домової книги (а.с. 23-24), довідок КП "Служба єдиного замовника" від 23 жовтня 2019 року (а.с. 20-21), за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку, належному ОСОБА_2 , станом на 24 вересня 2012 року значився зареєстрованим ОСОБА_4 , 1954 р.н. Особи, раніше зареєстровані, зняті з реєстрації у зв*язку зі смертю: - ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Костянтинівка Донецької області помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 (а.с.17).

Згідно довідки КП "Служба єдиного замовника" від 23 жовтня 2019 року (а.с. 22), за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку станом на 02 червня 2016 року значився зареєстрованим ОСОБА_4 , інші зареєстровані особи відсутні.

Як вбачається з копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , складеного Костянтинівським БТІ 17 липня 2013 р. (а.с. 40-46), власником даного будинку вказано ОСОБА_2 (св-во про смерть 03.05.2001), підстава - договір купівлі-продажу, посвідчений Костянтинівською ДНК 17 лютого 1970 року, р/№ 960 (а.с. 41).

До складу будівель та споруд входить: - житловий будинок, літ. А-1, 1978 рік побудови; - літня кухня, літ. Б-1, 1972 рік побудови; - сіни, літ. б-1, 1972 рік побудови; - вбиральня, літ. к, 1974 рік побудови; - водопровід, літ. Г; - огорожа, № 1-2.

Згідно позначки у технічній документації будівництво житлового будинку та побудовані будівлі затверджені рішеннями виконкомів від 03.03.1971 №5, 05.09.1990 № 325 (а.с. 42).

Оціночна вартість житлового будинку з господарчими будівлями, загальною площею 100,70 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 58 482,0 грн., що підтверджується висновком про оцінку майна від 15 серпня 2019 року (а.с. 47-52).

Можливість безпечної та надійної експлуатації житлового будинку "А-1", прибудови "а-2", літньої кухні "Б-1", по АДРЕСА_1 встановлена згідно Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж № 7695,00 від 17 грудня 2019 року, за замовленням позивачки (а.с. 53-84).

Позивачка ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження № НОМЕР_1 , № НОМЕР_8 (а.с. 11, 18), свідоцтвами про укладення та розірвання шлюбу позивачкою (а.с. 11-13).

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 квітня 2019 року (а.с. 26-27), державним нотаріусом Костянтинівської ДНК Сівяковою Г.П. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за АДРЕСА_1 , після померлого ОСОБА_4 , оскільки спадкоємцем за законом на підставі ст. 1262 ЦК України не надано підтвердження реєстрації права власності спадкового майна за спадкодавцем ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ).

Як вбачається з інформації Костянтинівської державної нотаріальної контори від 29 січня 2020 року № 174/01-09 та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 59195855, в провадженні нотаріальної контори спадкової справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 немає (а.с.91, 92-94). Також, в провадженні Костянтинівської ДНК є спадкова справа № 426/2016 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , що була заведена 03 листопада 2016 року за заявою про прийняття спадщини від рідної сестри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Інших заяв у спадковій справі немає. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

В силу ст. 524 ЦК України 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. 529 ЦК України 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до приписів ст. 548 ЦК України 1963 року, відповідно до якої для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменті відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Також, відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов*язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов*язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 15 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 392 ЦК України особа може пред*явити позов про визнання її права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 32 Положення про житлово-будівельні колективи та індивідуальних забудовників у містах і селищах міського типу Української РСР (зі змінами, внесеними згідно з Постановами Ради Міністрів УРСР №941 від 31 серпня 1964 року, №327 від 29 грудня 1989 року, ПКМУ №667 від 27 листопада 1992 року), затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1958 року №514, діючого на час виникнення спірних правовідносин, документом, що підтверджує право особистої власності на одноквартирний будинок, є нотаріально посвідчений договір, укладений між виконкомом міської (районної) Ради депутатів трудящих з індивідуальним забудовником, зареєстрований в органі технічної інвентаризації, а там де такого органу немає - у виконкомі місцевої Ради депутатів трудящих.

Як вбачається з п.п. 3, 4 Постанови КМУ від 9 вересня 2009 року №1035 Про затвердження Тимчасового порядку, підставою для оформлення права власності на приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, споруджені до 5 серпня 1992 року, є висновок про технічних стан будинку (будівлі), укладений між бюро технічної інвентаризації за формою, встановленою Міністерством з питань житлово-комунального господарства за погодженням з Міністерством регіонального розвитку та будівництва, і документ, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані зазначені об`єкти будівництва.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Відповідно до ст. 25 ЦК України здатність мати права та обов`язки (цивільна правоздатність) мають всі фізичні особи, і виникає вона з моменту народження, та припиняється у момент смерті.

В силу ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також, здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати на нести відповідальність у разі їх невиконання.

Таким чином, у випадку смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності, яка не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику і послідуючого його власнику вирішується у судовому порядку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що у ході судового розгляду справи знайшов своє підтвердження факт належності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , що був збудований на місці старого будинку, належного ОСОБА_2 на підставі купівлі-продажу від 17 лютого 1970 року, посвідченого нотаріусом Костянтинівської ДНК Бакаєвою Л.М., зареєстрованого у реєстрі за № 960, зареєстрованого у Костянтинівському міському БТІ 01 квітня 1970 року, р.кн. № 2705 (а.с. 28-31), у відповідності із дозволом, наданим виконкомом Костянтинівської міської ради 05 березня 1971 року №5, інформація про що міститься у технічній документації на будинок. При цьому, право власності на вказаний об`єкт нерухомості забудовником ОСОБА_2 за життя не було належним чином зареєстроване у встановленому законом порядку.

Можливість безпечної та надійної експлуатації житлового будинку "А-1", прибудови "а-2", літньої кухні "Б-1", по АДРЕСА_1 встановлена згідно Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж № 7695,00 від 17 грудня 2019 року (а.с. 53-84).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції Донецької області № 7398058 від 30 жовтня 2013 року (а.с. 25) відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 , з причини звернення неналежної особи.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позивач ОСОБА_1 позбавлена можливості в позасудовому порядку вирішити це питання та реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, оскільки порушене право позивача в даному випадку не може бути захищене в іншій спосіб, окрім як в судовому порядку, та наявності інших спадкоємців встановлено не було, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та про визнання за нею права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на жилий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,5,10-13,76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_9 ) до Костянтинівської міської ради Донецької області (юридична адреса: Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260; ідентифікаційний код 04052790) про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на жилий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 16 березня 2020 року.

Суддя