Рішення № 88216509, 25.02.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/7830/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.

за участі секретаря судового засідання Ліман С.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулося Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 надмірно виплачену суму щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 27103,32 грн. та судових витрат в розмірі 1921,00 грн. В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що відповідач у період з 03.11.2014 року по 02.05.2015 року, з 10.08.2015 року по 09.02.2016 року та з 25.02.2016 року по 24.08.2016 року перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Костянтинівської міської ради як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 , та згідно із заявою одержувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМ України №505 від 01.10.2014 року. Під час проведення перевірки документів відповідача 09.06.2016 року було встановлено, що відповдіач має житлове приміщення, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Про вказані обставини ОСОБА_1 в порушення п. 11 вищезазначеного Порядку позивача не повідомила. Вказане призвело до зайвого нарахування та виплати щомісячної адресної грошової допомоги за рахунок коштів державного бюджету у вказаному розміру. Відповідачу неодноразово направлялись повідомлення про необхідність повернення кошті, однак, на даний час кошти не повернуті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності та відзив на позов не надала.

Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 25.02.2020 року постановлено провести заочний розгляд зазначеної справи.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Костянтинівської міської ради як внутрішньо переміщена особа з м. Горлівки Донецької області за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою, наданою Донецьким обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 22.11.2019 року. На підставі заяв ОСОБА_1 від 03.11.2014 року, 10.08.2015 року, 23.02.2016 року їй була призначена щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання на сім`ю на періоди з 03.11.2014 року по 02.05.2015 року, з 10.08.2015 року по 09.02.2016 року та з 25.02.2016 року по 24.08.2016 року, яку відповідач отримала в сукупному розмірі 27933,32 грн. У вказаних заявах відповідач не вказала про наявність у її власності квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані обставини були встановлені позивачем 09.06.2016 року, в зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути вказані грошові кошти як безпідставно набуті. На виконання вимог позивача відповідач частково повернула грошові кошти в розмірі 830 грн.

Вказані обставини підтверджується матеріалами справи, заведеної Управлінням соціального захисту населення Костянтинівської міської ради на підставі заяв ОСОБА_1 про виплату щомісячної адресної грошової допомоги, копія якої долучена до позову.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору довічного утримання від 05.11.2004 року, укладеного між нею та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області.

Вказані обставини підтверджуються відповідним договором, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане Костнятинівським міським бюро технічної інвентаризації від 02.12.2004 року, інформаційною довідкою з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №61007916 від 09.06.2016 року. Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданого 14.06.2016 року Костянтинівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Донецькій області (актовий запис № 774 від 14 червня 2016 року), копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, (далі - грошова допомога) визначений Порядком № 505 (пункт 1).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (в редакції на час звернення з заявою) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім`ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї). Загальна сума допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 2400 гривень. Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Пункт 8 Порядку № 505 передбачає, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавством передбачено право позивача, як внутрішньо переміщеної особи яка стоїть на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення отримати грошову допомогу з дня звернення з заявою за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно.

Відповідно до п.6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

З вищенаведеної норми вбачається, що вказаним Порядком встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні грошової допомоги, зокрема, наявності у власності будь-якого з членів родини житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Зазначена норма не містить будь-яких додаткових умов, як то здійснення своїх повноважень органами державної влади на території проведення антитерористичної операції.

Тобто, вказана норма передбачає, що наявність у власності житлового приміщення розташованого, зокрема, на території проведення антитерористичної операції, не є підставою для відмови у призначенні допомоги.

Наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 7 жовтня 2014 року № 33/6/а визначено такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07 квітня 2014 року; Харківська область - з 07 квітня 2014 року до 14 вересня 2014 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. До вказаного переліку включено м. Костянтинівка Донецької області.

З наведеного випливає, що та обставина, що відповідач має у власності житло розташоване на території, на якій здійснюється антитерористична операція, а саме за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до п.6 Порядку № 505 не могло бути підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги.

Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05 грудня 2018 року у справі №265/4675/17.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 , як власник житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , правомірно отримала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання на сім`ю у періоди з 03.11.2014 року по 02.05.2015 року, з 10.08.2015 року по 09.02.2016 року та з 25.02.2016 року по 24.08.2016 року в сукупному розмірі 27933,32 грн, що виключає можливість повернення як безпідставно набутих грошових коштів позивачу в розмірі 27103,32 грн, в зв`язку з чим у задоволені позовних вимог Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 273, 279,280 - 289, 354-355, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,–

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, буд. 14, ЄРДПОУ 03197428; відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя