Ухвала суду № 88215921, 13.03.2020, Волноваський районний суд Донецької області

221/2856/15-ц

6/221/25/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Писанець Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Гурової Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Волноваха заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, пояснюючи, що рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 02.10.2015 р. по справі № 221/2856/15-ц задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 111519,57 грн. та судового збору в сумі 1672,79 грн.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 24.07.2019 року замінено стягувача у виконавчому провадженні ПАТ «Дельта Банк» правонаступником - ТзОВ «Вердикт Капітал», яке набуло статусу стягувача лише після постановлення судом ухвали від 24.07.2019 року, тому можливість користуватися правами стягувача, передбаченими Законом України «Про виконавче провадження», виникли у неї після набрання чинності ухвалою суду. При цьому, строк пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі сплинув у зв`язку із перебуванням банку в стадії ліквідації, скорочення штату працівників відділу повернення проблемної заборгованості. Заявник отримав від попереднього кредитора наявні процесуальні документи по справі, однак, серед них був відсутній виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 111519,57 грн., що підтверджується актом перевірки матеріалів кредитної справи, через що відсутня можливість виконання рішення суду. Враховуючи зазначені причини пропуску строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, просив видати дублікат виконавчого листа по справі № 221/2856/15-ц, виданого Волноваським районним судом Донецької області, поновити строк пред`явлення його до виконання.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, у заяві просив розгляд заяви проводити без його участі, заявлені вимоги підтримав.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи №221/2856/15-ц, встановив, що заочним рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 02.10.2015 р. позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» 111519,57 грн. заборгованості за кредитним договором та 1672,79 грн. судового збору.

З матеріалів справи вбачається що ПАТ «Дельта Банк» з моменту набрання рішенням законної сили не звертався до суду із заявою про видачу виконавчого листа по справі, а відтак і не скористався своїм правом на подачу до виконання виконавчого листа.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 24.07.2019 року замінено сторону стягувача за вищевказаним рішенням з ПАТ «Дельта Банк» на ТзОВ «Вердикт Капітал».

З акту про втрату виконавчих документів в результаті матеріалів кредитної справи №11.3ДС/0094/2006-АКЛН щодо ОСОБА_1 від 27.12.2019 року вбачається, що проведеною перевіркою наявних оригіналів матеріалів кредитної справи щодо ОСОБА_1 , перевіркою з ПАТ «Дельта Банк» та органами виконавчої служби, перевіркою вхідної кореспонденції встановлено факт втрати/відсутності оригіналів виконавчих листів №2-1666, виданих на підставі рішення Волноваського районного суду Донецької області від 02.10.2015 року.

Відповідно до п.17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», що діяв в редакції, чинній на день набрання законної сили рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 12.03.2014 року, виконавчі документи, крім посвідчень комісій по трудових спорах, постанов судів у спорах про адміністративне правопорушення та постанов органів (посадових осіб) уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, могли пред`являтися до виконання протягом року, якщо іншого не було передбачено законом.

Пунктом 1 ч.2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» в тій же редакції було передбачено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлювалися для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Частиною 1 ст.58 Конституції України закріплено принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року № З-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-УІІІ «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Зі змісту пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-УІІІ «Про виконавче провадження» вбачається, що положення цього закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим законом. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону до виконавчих документів, пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження», що діяв на час видачі виконавчого листа, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання по справі 221/2856/15-цбув визначений у три роки. Заявник звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа за спливом строку, в межах якого виконавчий документ мав бути пред`явлений до виконання, тому суд вважає, що вимоги в частині видачі дублікату виконавчого листа задоволенню не підлягають.

Окрім того, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивач звертався із заявою про видачу дубліката виконавчого листа. Заявник також просить видати дублікат виконавчого листа у справі №2-1666. Однак, згідно даних Автоматизованої системи документообігу суду справа за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 зареєстрована за іншим номером, а саме №221/2856/15-ц.

Стосовно вимог щодо поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання суд зазначає таке.

Частиною 6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися з заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заявник вказує, що ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого він є, пропустив строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання, не скориставшись своїм правом на подачу виконавчого документу до виконання.

Набувши статусу стягувача у виконавчому провадженні стосовно боржника, заявник визнає, що не отримував виконавчий документ, що підтверджується вищевказаним актом.

Згідно роз`яснень Верховного Суду, викладених у постанові від 06.02.2019 року по справі 2-961/10, постанові від 01.10.2019 року по справі 2-1499/11, підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувана отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає і з загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

У справі «Пономарьов проти України» (03 квітня 2008 року) Європейський суд з прав людини, встановив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом встановлено, що рішення Волноваського районного суду Донецької області від 02.10.2015 р. у цивільній справі № 221/2856/15-ц набрало законної сили і позивач не звертався із заявою про видачу виконавчого документу, а відтак не скористався своїм правом на пред`явлення його до виконання.

Набувши у липні 2019 р. статусу стягувача у виконавчому провадженні, лише у лютому 2020 року заявник звернувся до суду із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Враховуючи тривалість періоду, у який заявник, будучи обізнаним про пропущений строк, не звертався до суду із заявою про його поновлення, з урахуванням встановлених у справі обставин та досліджених доказів, суд вважає, що заявником не наведено поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та судом не встановлено обставин, які б вказували про наявність об`єктивних перешкод, що були на заваді для звернення до суду із заявою про поновлення строку та отримання дублікату виконавчого листа протягом тривалого часу.

У справі «Пономарьов проти України» (03 квітня 2008 року) Європейський суд з прав людини, встановив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Згідно з положеннями ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.78 цього Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.79 цього Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.80 цього Кодексу достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як випливає з матеріалів справи, заявником не наведено достатніх доказів та поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, тому суд вважає, що заявлені вимоги в частині його поновлення задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.77, 78, 80, 258-263 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в Донецький апеляційний суд протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня її вручення.

Суддя Н.В. Писанець