Ухвала суду № 88215409, 20.02.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/4354/20

Провадження №1-кс/127/2133/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:слідчого судді Вишара І.Ю.,

при секретарі Федоровій С.М.,

за участю прокурора Лисенка В.О.,

слідчого Головко К.П.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного Коваля С.Є.,

законного представника підозрюваного ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції Головко К.П.про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якомуповідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції Головко К.П.про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

Клопотання мотивовано тим, що Слідчим відділенням Вишенського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні 12019020030001637 відомості про яке внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2019 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , маючи не зняті та не погашені судимості за вчинення умисних злочинів, передбачених: ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України за вироком Чернівецького районного суду Вінницької області від 06.09.2019; ч. 3 ст. 185 КК України за вироком Чернівецького районного суду Вінницької області від 04.11.2019; ч. 2 ст. 185 КК України за вироком Чернівецького районного суду Вінницької області від 19.11.2019; попередньо вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України (обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні цього злочину 31.10.2019 передано до Вінницького міського суду Вінницької області), в нічну пору доби 20.12.2019, точного часу не встановлено, перебуваючи в м. Вінниці у дворі будинку № 21 по вул. Стельмаха, побачив автомобіль марки «ВАЗ 21063», жовтого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 та вартість якого становить близько 50 000 грн. У цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння вказаним транспортним засобом, реалізовуючи який, ОСОБА_1 , діючи умисно, таємно, повторно, підійшов до вказаного автомобіля, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів, шляхом підбору ключа відчинив водійські дверцята та проник до салону автомобіля. У подальшому, ОСОБА_1 , не маючи на те законних підстав, без відома і всупереч волі власника автомобіля, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи на меті довести свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом до кінця, шляхом підбору ключа до замка запалення завів транспортний засіб та почав рух у напрямку вул. Андрія Первозванного в м. Вінниці, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом.

Після цього, ОСОБА_1 , продовжуючи рухатись на вказаному автомобілі, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, а саме, поїхав на даному автомобілі в с. Мазурівка, Чернівецького р-ну, Вінницької обл., де автомобіль продав ОСОБА_4 за грошові кошти в сумі 4000 грн., повідомивши останнього, що він продає свій автомобіль.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_1 , маючи не зняті та не погашені судимості за вчинення умисних злочинів, передбачених: ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України за вироком Чернівецького районного суду Вінницької області від 06.09.2019; ч. 3 ст. 185 КК України за вироком Чернівецького районного суду Вінницької області від 04.11.2019; ч. 2 ст. 185 КК України за вироком Чернівецького районного суду Вінницької області від 19.11.2019; попередньо вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України (обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні цього злочину 31.10.2019 передано до Вінницького міського суду Вінницької області), в нічну пору доби 14.02.2020, точного часу не встановлено, перебуваючи в м. Вінниці у дворі будинку № 23 по просп. Юності, побачив автомобіль марки «ВАЗ 21063», бежевого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 та вартість якого становить близько 28 000 грн. У цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння вказаним транспортним засобом, реалізовуючи який, ОСОБА_1 , діючи умисно, таємно, повторно, підійшов до вказаного автомобіля, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів, шляхом розбиття скла передніх правих дверцят проник до салону вказаного автомобіля. У подальшому, ОСОБА_1 , не маючи на те законних підстав, без відома і всупереч волі власника автомобіля, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи на меті довести свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом до кінця, шляхом замикання кабелів замка запалення, завів транспортний засіб та почав рух у напрямку просп. Космонавтів у м. Вінниці, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом.

Після цього, ОСОБА_1 , продовжуючи рухатись на вказаному автомобілі, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, а саме, поїхав на даному автомобілі в смт. Вапнярка, Томашпільського р-ну, Вінницької обл., де автомобіль продав на металобрухт до ПП «Вінсплав» за грошові кошти в сумі 2300 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно

У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, тому, слідчий вважає, що підозрюваному ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, які визначені ст. 177 КПК України, а саме в даному випадку: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення клопотання.

Прокурор клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин; незаконно впливати на свідків у вказаного кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення а тому необхідно застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання

Захисник та законний представник підозрюваного в судовому засіданні заперечували проти клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пункт 5 ч.2 ст. 183 КПК України регламентує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З оглянутих матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 є особою раніше судимою, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що дає підстави для вирішення питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 саме у вигляді взяття під варту.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, на час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення обґрунтована, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_5 , протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_3 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , протокол ОМП від 20.12.2019, протокол ОМП від 20.12.2019, Протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 , протокол ОМП від 19.02.2020, повідомленням про підозру ОСОБА_1 , іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, не одружений; а також слідчий суддя враховує матеріальний стан, стан здоров`я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

В судовому засіданні прокурором було доведено ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні корисливого умисного тяжкого кримінального правопорушення, не має постійного місця роботи та джерела доходів, не має стійких соціальних зв`язків, не має постійного місця проживання на території м. Вінниці, тому є всі підстави вважати, що останній перебуваючи на волі з метою уникнення відповідальності за вчинене може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також може здійснювати незаконний вплив на свідків події.

Таким чином, слідчий суддя переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за №12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч.3 ст.5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується».

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Ч. 4 ст. 183 КПК України, визначено вичерпний перелік обставин за яких суд має право не визначити розмір застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на викладене слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, тому вважає, що підозрюваному ОСОБА_1 необхідно визначити заставу в розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 63060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції Головко К.П.про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_1 , тобто з 12.45 год 20.02.2020 р. до 12.45 год 19.04.2020р.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 63060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (Одержувач коштів - ТУ ДСАУ в Вінницькій області, Рахунок UA 688201720355219002000000401, код ЄДРПОУ 26286152, Банк ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницкій області , МФО 820 172).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 будуть покладені наступні обов`язки:

прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

Якщо ОСОБА_1 не виконає покладені на нього обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, і до останнього буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя