Вирок № 88215063, 13.03.2020, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1989/17

провадження №1-кп/136/59/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець обвинувальні акти в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020200000271 від 04.10.2017 та кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019021240000018 від 14.02.2019, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта неповна середня, неодруженого, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз:

– 18.01.2017 Липовецьким районним судом Вінницької області за ч.1 ст.162 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- 02.10.2017 Липовецьким районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі та на підставі ст.71, ч. 3 ст. 72 КК України вирок Липовецького районного суду від 18.01.2017 прийнято до самостійного виконання,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.389 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення:

за участю прокурора Міхаілідіса М.В.

з боку захисту:

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

10.01.2017 в період часу з 19:00 по 20:00 годину, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне особисте збагачення через крадіжку чужого майна, повторно, діючи із корисливих мотивів, прийшов до домогосподарства, яке знаходяться по АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 . Реалізовуючи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_3 шляхом завдання удару ногою, вибив двері до підсобного приміщення даного домогосподарства, куди таємно проник та виявив в середині 6 рулонів сітки оцинкованої типу «Рябиця» та шляхом перенесення її по 2 рулони за один раз, упродовж 3 разів підряд перемістив їх до будинку, у якому проживає ОСОБА_4 , який не був обізнаний із злочинним умислом ОСОБА_1 , та у подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 1849 грн. 50 коп.

Такі умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючою ознакою вчинена повторно та поєднана із проникненням у інше приміщення.

04.09.2017 біля 10:00 години, ОСОБА_1 , маючи умисел на крадіжку чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, діючи із корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, взявши за місцем свого проживання поліетиленовий мішок на своєму велосипеді поїхав до залізничної колії перегону Калинівка-1-Турбів, де на ділянці 14, 15, 17, 19 кілометра ПАТ «Укрзалізниця» Вінницької дистанції колії здійснив крадіжку матеріалів верхньої будови колії: 46-ти підкладок Д-38 старопридатних вартість яких становить 3565 грн. 92 коп.; 230-ти старопридатних костилів колійних до них, вартість яких становить 1299 грн. 96 коп., 7 - ми підкладок Д-43 старопридатних вартість яких становить 572 грн. 12 коп., 3-ох підкладок Д-50 старопридатних вартість яких становить 289 грн. 37 коп., 2-ох накладок Р-38 6 отв. старопридатних вартість яких становить 739 грн. 19 коп., 6-ох болтів стикових в зборі Р-38 старопридатних вартість яких становить 60 грн. 84 коп., і тим самим завдав ПАТ «Укрзалізниця» Вінницької дистанції колії матеріальної шкоди на загальну суму 6 527 грн. 70 коп.

Такі умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючою ознакою вчинена повторно.

15.09.2017 біля 12:00 години, ОСОБА_1 , маючи умисел на крадіжку чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, діючи із корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, взявши за місцем свого проживання поліетиленовий мішок на своєму велосипеді поїхав до залізничної колії перегону Калинівка-1-Турбів, де на ділянці 14, 19 кілометра ПАТ «Укрзалізниця» Вінницької дистанції колії здійснив крадіжку матеріалів верхньої будови колії: 1-єї підкладки КБ-65 старопридатної вартість якої становить 108 грн. 60 коп., 4-ох старопридатних костилів колійних до них, вартість яких становить 22 грн. 61 коп., 1-єї підкладки Д-50 старопридатної вартість якої становить 96 грн. 45 коп., 33-ох клем проміжних старопридатних вартість яких становить 388 грн. 08 коп., 33-ох болтів клемних із гайкою старопридатних вартість яких становить 243 грн. 54 коп., 17-ох болтів закладних з гайкою старопридатних вартість яких становить 189 грн. 31 коп., 50-ох шайб 2 виткових старопридатних вартість яких становить 304 грн. 80 коп., 17-ох шайб плоских старопридатних вартість яких становить 54 грн. 47 коп., 17-ох втулок ізолюючих КБ вартість яких становить 83 грн. 64 коп., і тим самим завдав ПАТ «Укрзалізниця» Вінницької дистанції колії матеріальної шкоди на загальну суму 1491 грн. 50 коп.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючою ознакою вчинена повторно.

03.10.2017 біля 11:00 години, ОСОБА_1 , маючи умисел на крадіжку чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, діючи із корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, взявши за місцем свого проживання поліетиленовий мішок на своєму велосипеді поїхав до залізничної колії перегону Калинівка-1-Турбів, де на ділянці 18,19 кілометра ПАЇ «Укрзалізниця» Вінницької дистанції колії здійснив крадіжку матеріалів верхньої будови колії: 2-ох підкладок Д-43 старопридатних вартість яких становить 155 грн. 04 коп., 8-ми старопридатних костилів колійних до них, вартість становить 45 грн. 22 коп., 20-ти накладок Р-38 6 отв. старопридатних вартість яких становить 5009 грн. 52 коп., 60-ох болтів стикових в зборі Р- 38 старопридатних вартість яких становить 569 грн. 52 коп., і тим самим завдав ПАТ «Укрзалізниця» Вінницької дистанції колії матеріальної шкоди на загальну суму 5779 грн. 30 коп.

Такі умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючою ознакою вчинена повторно.

Крім цього, ОСОБА_1 , являючись засудженим 18.01.2017 Липовецьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень; 02.10.2017 Липовецьким районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі та на підставі ст.71, ч. 3 ст. 72 КК України вирок Липовецького районного суду від 18.01.2017 прийнято до самостійного виконання, перебуваючи згідно ухвали Липовецького районного суду від 07.02.2018 у ДУ «Крижопільський виправний центр (№113)», де будучи офіційно працевлаштованим різноробочим на контрагентському об`єкті ТОВ «Вінницька птахофабрика» та отримуючи доходи у вигляді заробітної плати на загальну суму 14924,98 грн., незважаючи на неодноразові повідомлення Липовецького районного суду та Липовецького PC філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області про необхідність сплати штрафу, про що повідомити орган пробації шляхом пред`явлення квитанції, жодних дій спрямованих на виконання вищевказаного рішення суду не вжив та свідомо ухилявся від сплати призначеного судом основного покарання у виді штрафу.

Такі умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 389 КК України як ухилення від покарання, не пов`язаного із позбавленням волі, а саме ухиленні засудженого від сплати штрафу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав за обставин вказаних в обвинувальному акті, які підтвердив суду, погодившись з кваліфікацією вчинених ним діянь, у вчиненому щиро розкаявся.

Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Ураховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою винуватість та, беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом також встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не має сумніву у добровільності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, що узгоджується з положеннями ч.3 ст.349 КПК України.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні таємної крадіжки майна по епізоду від 10.01.2017, а тому його дії вірно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та поєднана з проникненням у інше приміщення.

Також доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні таємних крадіжок чужого майна по епізодах від 04.09.2017, 15.09.2017, 03.10.2017, а тому його дії вірно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючою ознакою вчинена повторно.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає доведеною в ухиленні від покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, а саме ухиленні засудженого від сплати штрафу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.389 КК України.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, у відповідності до ст.12 КК України, одне з яких є тяжким злочином (ч.3 ст.185 КК України), три середньої тяжкості (ч.2 ст.185 КК України), та одне невеликої тяжкості (ч.1 ст.389 КК України), особу винного, а саме: ОСОБА_1 за місцем проживання характеризуються з негативної сторони, на що вказують довідки видані органом місцевого самоврядування; непрацюючий; на обліку в лікаря психіатра та в наркологічному кабінеті не перебуває; раніше неодноразово судимий, останній раз: 02.10.2017 Липовецьким районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі, на підставі ст.71, ч. 3 ст. 72 КК України вирок Липовецького районного суду від 18.01.2017 прийнято до самостійного виконання.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючою ознакою вчинена повторно та поєднана із проникненням у інше приміщення ОСОБА_1 вчинено 10.01.2017, тобто до постановлення вказаного вище попереднього вироку.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно із ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно із ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частин статей, за якими кваліфіковано його діяння.

При цьому, судом було встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_1 вчинено 10.01.2017, тобто до постановлення вироку 02.10.2017 Липовецьким районним судом, отож, у даному випадку слід застосувати правила ч.4 ст.70 КК України, та призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі, зарахувавши частково відбуте покарання за даним вироком.

Суд враховує роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України 24.10.2003 року №7, відповідно до якої за окремими епізодами злочинної діяльності кваліфікованими за однією частиною та статтею окремо покарання не призначається.

При сукупності злочинів суд застосовує ч.1 ст. 70 КК України та призначає остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі.

Ураховуючи те, що обвинувачений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком - Липовецького районного суду Вінницької області від 02.10.2017, та призначає покарання на підставі ст..71 КК України, у виді позбавлення волі.

З урахуванням даних про обставини вчинення злочинів та особу винного, суд вважає, що обвинувачений представляє підвищену суспільну небезпеку для суспільства, а тому його виправлення та перевиховання можливе виключно в умовах ізоляції його від суспільства, отож таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарань.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст.100, 124 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 відбуває покарання у виді обмеження волі за вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 02.10.2017, одне із кримінальних правопорушень вчинив до 20.06.2017, тому суд застосовує положення ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VІІІ, зарахувавши строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 05.12.2019 по день набрання даним вироком законної сили (переведений з виправного центру в СІЗО для розгляду справи).

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, ст.ст. 65, 66, 67, 70, 71 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, ураховуючи вирок Липовецького районного суду Вінницької області від 02.10.2017 та вирок Липовецького районного суду від 18.01.2017, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, зарахувавши йому в строк відбуття покарання частково відбуте покарання за вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 02.10.2017 за правилами ст. 72 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.389 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.70 КК України призначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання, шляхом часткового приєднання невідбутої частини призначеного покарання за ч.3 ст.185 КК України з урахуванням покарання за вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 02.10.2017 у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання за даним вироком обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку – 13.03.2020.

Зарахувати у строк відбуття покарання час знаходження в СІЗО УВП № 1 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі - з 05.12.2019 по день набрання вироком законної сили.

Речові докази повернути потерпілим.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення екпертиз в сумі 792, 00 грн.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Д.Т. Кривенко