Рішення № 88214194, 16.03.2020, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

справа № 198/61/20

провадження № 2-з/0198/1/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт Юр`ївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якого зазначив таке.

05.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис за № 29142 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 16 305,80 грн.

На підставі заяви товариства про примусове виконання виконавчого напису постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. від 18.12.2019 відкрито виконавче провадження ВП № 60906079, а 14.01.2020 – звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 , яку він отримує у відділі освіти, соціального захисту, культури, сім`ї, молоді та спорту Варварівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області.

Однак, позивач вважає виконавчий напис № 29142 від 05.12.2019, вчинений приватним нотаріусом Харою Н.С., незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки він ніколи не укладав будь-яких договорів з відповідачем, а нотаріус не перевірив у встановленому законом порядку безспірність вимог стягувача. Окрім того, ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» раніше не зверталась до позивача з вимогами про повернення кредитних коштів.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 05.12.2019 № 29142, вчинений приватним нотаріусом Харою Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 16 305,80 грн.

10.02.2020 у справі відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 02.03.2020.

02.03.2020 та 16.03.2020 позивач в судові засідання не з`явився, але надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, а також просив залучити до матеріалів справи докази.

Відповідач 02.03.2020 та 16.03.2020 у судові засідання не з`явився, судові повістки про виклик до суду на вказані дати отримав особисто та завчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав (а.с. 49, 74).

.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 02.03.2020 та 16.03.2020 в судові засідання не з`явилась, але надала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності в судових засіданнях, пояснень щодо позову не надала.

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. 02.03.2020 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, пояснень не надавав (а.с. 50). Відомості про вручення йому судової повістки на 16.03.2020 у суду відсутні.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.07.2012 між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» укладено договір про надання споживчого кредиту № 2000242012, за умовами якого банк надав позивачу кредит у сумі 6 720,00 грн. строком на 24 місяці, тобто до 24.07.2014, з відсотковою ставкою 19% річних. В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язався повертати кредитні кошти шляхом сплати щомісячних платежів згідно з Графіком (а.с. 61-63).

Відповідно до договору відступлення прав вимоги № 02/10/2019- КА від 02.10.2019 ТОВ «ФК «Аланд» набуло права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 2000242012 від 24.07.2012, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» (а.с.60).

05.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис за № 29142 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 16 305,80 грн. за період з 25.09.2017 до 23.10.2019, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 11 398,87 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 4 606,93 грн., плата за вчинення виконавчого напису – 300,00 грн. (а.с. 55).

18.12.2019 постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. відкрито виконавче провадження ВП № 60906079, а 14.01.2020 – звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 , яку він отримує у відділі освіти, соціального захисту, культури, сім`ї, молоді та спорту Варварівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області (а.с. 19-21).

Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 15, статей 16, 18 ЦК України кожна особа має право на судовий захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорення. Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Главою 14 Закону України «Про нотаріат», Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) врегульовано процедуру вчинення нотаріусами виконавчих написів.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Оцінюючи правильність дій нотаріуса та достатність і належність поданих останньому для вчинення виконавчого напису документів, суд звертає увагу на таке.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа №826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Як виходить з матеріалів справи, на підтвердження своїх вимог про стягнення з позивача кредитної заборгованості відповідач подав приватному нотаріусу виписку з рахунку ОСОБА_2 .В. із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором № 2000242012 від 24.07.2012, витяг з договору про відступлення права вимоги № 2/10/2019- КА від 02.10.2019, договір про надання споживчого кредиту № 2000242012 від 24.07.2012 та документи на підтвердження направлення ОСОБА_1 письмової вимоги про погашення заборгованості від 23.10.2019 № 1615 (а.с. 55-68).

Виходячи із рішення КААС, оригінал кредитного договору та виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості не входять до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та не можуть підтвердити безспірність заборгованості позивача перед відповідачем.

Однак, приватний нотаріус Хара Н.С. всупереч вимогам закону прийняла на підтвердження безспірності заборгованості позивача виписку з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором № 2000242012 від 24.07.2012, договір про надання споживчого кредиту № 2000242012 від 24.07.2012 та вчинила на підставі вказаних документів спірний виконавчий напис.

Також нотаріусом вчинено виконавчий напис без урахування імперативних правил обчислення строків давності, визначених пунктами 3.1. та 3.4. глави 16 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, протягом яких заборгованість може вважатись безспірною.

Так, за умовами кредитного договору № 2000242012 від 24.07.2012 погашення кредиту мало здійснюватися шляхом сплати позичальником щомісячних платежів згідно з графіком, а датою повернення кредиту в повному обсязі визначено 24.07.2014.

Згідно із статтею 253 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється строком в три роки ( ст. 257 ЦК України), ст. 258 ЦКУ встановлює спеціальну позовну давність в один рік щодо вимог про стягнення неустойки, штрафу, пені.

У Постанові Великої палати Верховного суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12 суд дійшов висновку, що в разі, якщо повернення кредиту передбачено частинами, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Так як останній платіж згідно з Графіком платежів ОСОБА_1 мав сплатити 24.07.2014, трирічний строк позовної давності до вимог кредитора сплив 24.07.2017, а спірний виконавчий напис вчинено нотаріусом 05.12.2019, тобто після спливу строку давності за вимогами ТОВ ФК «Алланд» про стягнення боргу за кредитним договором № 2000242012 від 24.07.2012. Натомість нотаріус має право вчинити нотаріальну дію виключно за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, при цьому в такому випадку не має значення, які строки позовної давності визначені сторонами в кредитному договорі, а в силу статті 262 ЦК України заміна сторони у зобов`язанні (укладення договору про відступлення права вимоги) не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Окрім того, як виходить з кредитного договору № 2000242012 від 24.07.2012 відповідач отримав кредит у сумі 6 720,00 грн. та у встановлений строк зобов`язався повернути кредитні кошти у зазначеній сумі, а також сплатити відсотки в розмірі 1 414,29 грн., комісію у сумі 2 661,12 грн. Сторони обумовили абсолютне значення здорожчання кредиту у сумі 4 075,41 грн. Будь-яких інших умов щодо збільшення суми кредиту та інших платежів кредитний договір не містить. Між тим, за спірним виконавчим написом запропоновано стягнути з позивача заборгованість в розмірі 16 305,80 грн. за період з 25.09.2017 до 23.10.2019, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 11 398,87 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 4 606,93 грн.

З огляду на викладене, надані стягувачем приватному нотаріусу документи містять істотні протиріччя між встановленою кредитним договором сумою боргу, яку мав повернути відповідач, та сумами, заявленими відповідачем до стягнення, що свідчить про відсутність умов для визначення заборгованості як безспірної.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на момент видачі виконавчого напису № 29142 від 05.12.2019 запропонована до стягнення з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором не була безспірною, оскільки її розмір не відповідав умовам самого договору № 2000242012 від 24.07.2012.

За статтею 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Підсумовуючи все вищезазначене, суд доходить висновку, що спірний виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушеннями вимог закону, оскільки приватний нотаріус Хара Н.С. на підтвердження безспірності вимог відповідача прийняла документи, які не передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, станом на день видання виконавчого напису - 05.12.2019 сплив трирічний строк з дня виникнення права вимоги у ТОВ «ФК «Аланд» за кредитним договором, а надані останнім документи на підтвердження вимог про стягнення боргу містять протиріччя між встановленою кредитним договором сумою боргу, яку мав повернути відповідач, та сумами, заявленими відповідачем до стягнення.

На підставі викладеного суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з ТОВ «ФК «Аланд» на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви до суду у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (адреса місцезнаходження: 01033, м. Київ, Шевченківський район, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301, ЄДРПОУ 42642578) треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович (адреса місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, приміщення АДРЕСА_3 ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 05 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною та зареєстрований в реєстрі за № 29142, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 16 305,80 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 16 березня 2020 року.

Суддя І. О. Гайдар