Рішення № 88210546, 11.03.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 березня 2020 року м.Харків Справа № 913/30/20

Провадження №15/913/30/20

За позовом Фізичної особи-підприємця Іванова Павла Сергійовича ( АДРЕСА_1 )

до Марківської селищної ради Марківського району Луганської області (вул.Центральна, буд.18, смт Марківка Луганської області, 92400)

про стягнення 108 989 грн 81 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Селіверстова Н.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Борисенков В.С. – адвокат за ордером від 30.01.2020 серії ЗП №030149;

від відповідача: представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Іванов Павло Сергійович (далі – ФОП Іванов П.С.) 08.01.2020 звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Марківської селищної ради Марківського району Луганської області (далі – Марківська селищна рада) про стягнення заборгованості за договором від 27.12.2018 №130 про закупівлю послуг з інвентаризації та паспортизації зелених насаджень у сумі 49 936 грн 00 коп., інфляційних втрат за період з січня 2019 року по листопад 2019 року в сумі 2 147 грн 25 коп., 3% річних за період з 29.01.2019 по 27.12.2019 у сумі 1 366 грн 74 коп., пені за період з 29.01.2019 по 27.12.2019 у сумі 55 539 грн 82 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що між сторонами 27.12.2018 укладений договір №130 про закупівлю послуг з інвентаризації та паспортизації зелених насаджень.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги з інвентаризації та паспортизації зелених насаджень, які відповідач не оплатив, у зв`язку з чим ФОП Івановим П.С. відповідно до умов п.7.3 договору нарахована пеня та згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою господарського суду від 13.01.2020 позовну заяву ФОП Іванова П.С. залишено без руху, оскільки позивачем не доплачено судовий збір у сумі 286 грн 15 коп.. Надано позивачу строк на усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду.

22.01.2020, тобто у в межах встановленого судом строку на усунення недоліків, позивач звернувся до суду з заявою від 20.01.2020 про усунення недоліків, до якої додана квитанція про сплату судового збору в сумі 286 грн 20 коп.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; розгляд справи по суті призначений на 19.02.2020.

19.02.2020 позивачем подана заява від 18.02.2020, у якій він зазначив про те, що докази щодо реального розміру понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу разом з відповідною заявою про вирішення питання про судові витрати будуть надані протягом п?яти днів після ухвалення рішення у справі.

В обґрунтування заяви позивач послався на те, що після подання заяви до суду позивач звернувся до адвоката за професійною правовою допомогою та 30.01.2020 підписаний відповідний договір.

У заяві наведено орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000 грн 00 коп.

До заяви позивача додані копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія ордеру, копія договору про надання правової допомоги, копія прибуткового касового ордеру від 30.01.2020 №30.01/20.

Відповідач відзивом від 07.02.2020 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що в ході виконання робіт позивач надіслав на адресу Марківської селищної ради в електронному вигляді скановані листи (далі – паспорт №1) за своїм підписом та в графі «Паспорт складено» проставлена дата 20.12.2018, тобто паспорт №1 виготовлено до підписання договору на виконання робіт з відповідачем.

В паспорті №1 викладена недостовірна інформація, а саме: в розділі 1 «загальні відомості» вказано, що загальна кількість дерев, яка знаходиться в парку по вул.Парковка в смт Марківка – 203, балансовою вартістю 286 800 грн 00 коп., хоча в розділі 2 «Розподіл насаджень за породами в розрізі груп діаметрів, груп віку та якісного стану» при підрахунку шляхом додавання сума всіх дерев складає – 441, при підрахунку шляхом додавання балансова вартість становить – 660 558 грн 10 коп. Зазначив, що у парку по вул.Паркова відсутні такі дерева: 2 сосни, 2 кипариса, 4 граба звичайних, 1 ель, 1 модрина, хоча вони зазначені в паспорті №1.

Виявлені недоліки в паспорті №1 спеціалістом 2-ої категорії з питань благоустрою Марківської селищної ради Семенченко В.О. були викладені в доповідній записці та в телефонному режимі доведені позивачу.

05.01.2019 на адресу Марківської селищної ради через послугу «Укрпошта експрес» в паперовому вигляді надійшов оригінал «Паспорт парк вулиця Паркова в смт Марківка Луганської області» (далі – паспорт №2) разом з СD диском. В паспорті №2 в графі «Паспорт складено» проставлена дата 26.12.2018 та поставлено підпис, хоча датою відправлення є 30.12.2018.

Вказав, що позивачем були порушені строки виконання робіт.

Під час перевірки наданої документації спеціалістом 2-ої категорії з питань благоустрою Марківської селищної ради Семенченко В.О. виявлені невідповідності в паспорті №2. Позивач у розділі 2 «Розподіл насаджень за породами в розрізі груп діаметрів, груп віку та якісного стану» вказує, що в парку знаходиться 1 модрина, хоча такого дерева в парку по вул.Паркова в смт Марківка Луганської області немає. В інвентаризаційному плані об`єкту благоустрою зеленого господарства нумерація дерев повторюється неодноразово та є дерево, позначене номером 480, і це означає що в парку повинно знаходитись 480 дерев, хоча їх загальна кількість вказана 197.

08.01.2019 Марківська рада направила позивачу лист №6, у якому зазначила про виявлені недоліки та обґрунтувала непідписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду від 19.02.2020 розгляд справи по суті відкладено на 11.03.2020.

У відповіді на відзив від 17.02.2020 позивач зазначив, що аргументи відповідача про те, що надані послуги (виконані роботи) ФОП Івановим П.С. надані неякісно не можуть прийматися до уваги, оскільки відповідач не скористався своїм правом відповідно до умов п.4.3 договору та не надав позивачу мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі наданих послуг.

Зазначив, що передаючи 30.12.2018 відповідачу результати наданих послуг (виконаних робіт) позивач діяв в межах строку, передбаченого умовами договору та у відповідності до ст.255 Цивільного кодексу України.

Вказав, що зміна та розірвання господарських договорів та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку.

06.03.2020 від відповідача надійшло клопотання від 02.03.2020 №368 про проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням.

06.03.2020 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 02.03.2020 №367, у яких Марківська селищна рада Луганської області зазначила наступне.

27.12.2018 між сторонами був укладений договір №130 про надання послуг з інвентаризації та паспортизації зелених насаджень на суму 49 936 грн 00 коп.

Відповідно до п.5.1 договору строк надання послуг до 31.12.2018 з правом дострокового виконання.

В ході виконання робіт позивач надіслав на адресу Марківської селищної ради в електронному вигляді скановані листи «Паспорта сквер площа Соборна в смт Марківка Луганської області» за своїм підписом та в графі «Пасопрт складено» проставлена дата 20.12.2018 (далі – паспорт №1). При цьому в паспорті №1 була вказана загальна кількість дерев 147, балансова вартість яких складає 203 600 грн 00 коп. Але позивач в паспорті №1 вказав недостовірну інформацію, а саме: наявність в сквері площа Соборна в смт Марківка Луганської області дерев загальною кількістю 147 дерев, хоча реальна їх кількість – 145; наявність в сквері площа Соборна в смт Марківка Луганської області дерев: 1 віьха сіра, 1 іва, 5 кипарисів, 7 слив домашніх, 43 іва біла, 6 груш звичайних, 3 берези бородавчасті – а фактично такі дерева в сквері площа Соборна в смт Марківка Луганської області не знаходяться. Крім того, кипарис росте в тропічному та субтропічному поясі північної півкулі та на території Марківського району рости не можуть. На території скверу ростуть 9 дерев туї, а їх взагалі немає в паспорті №1, наданого позивачем.

Виявлені недоліки в паспорті №1 спеціалістом 2 категорії з питань благоустрою Марківської селищної ради Семенченко В.О. були викладені в доповідній записці та в телефонному режимі доведені позивачу.

05.01.2019 на адресу Марківської селищної ради через послугу «Укрпошта Експрес» в паперовому вигляді надійшов оригінал «Паспорт сквер площа Соборна в смт Марківка Луганської області» (далі – паспорт №2) разом з СD диском. При цьому в паспорті №2 в графі «Паспорт складено» проставлена дата 26.12.2018 та поставлений підпис. Хоча відповідно до інформації листа-повідомлення «Укрпошта Експрес» дата оформлення відправлення позивачем є 30.12.2018. Таким чином позивачем були порушені строки виконання робіт відповідно до п.5.1 договору до 31.12.2018.

Під час перевірки наданої документації спеціалістом 2-ої категорії з питань благоустрою Семенченко В.О. виявлені суттєві невідповідності в паспорті №2, а саме: вказано, що загальна кількість дерев, яка знаходиться в сквері площа Соборна в смт Марківка Луганської області – 133, хоча в наявності в сквері знаходиться – 145 дерев; в паспорті №2 позивач вказує, що в сквері знаходиться 5 дерев кипарису (під номерами АДРЕСА_2 , 72, 80, 81, 97), хоча таких дерев взагалі немає в сквері площа Соборна в смт Марківка Луганської області, а знадиться 9 дерев туї, які взагалі в паспорті №2 не обліковуються.

Виявлена невідповідність балансової вартості дерев в розділі 1 «Загальні відомості» паспорта №2, де вказана сума 207 500 грн 00 коп., а в розділі 2 «Розподіл насаджень за породами в розрізі груп діаметрів груп віку та якісного стану» паспорта №2 при складанні всіх сум балансова вартість становить 214 473 грн 25 коп.

Виявлена невідповідність загальної кількості дерев в розділі 1 «Загальні відомості» паспорта №2 вказана кількість 133, а в розділі 2 «Розподіл насаджень за породами в розрізі груп діаметрів груп віку та якісного стану» паспорта №2 при складанні всієї кількості дерев сума складає 136 дерев. В робочому щоденнику обліку зелених насаджень до паспорта №2 також при складанні всієї кількості дерев сума складає 133 дерева. В розділі 2 «Розподіл насаджень за породами в розрізі груп діаметрів груп віку та якісного стану» паспорта №2 при складанні виходить 99 дерев клена, а в робочому щоденнику обліку зелених насаджень до паспорта №2 при складанні виходить 97 дерев клена.

В інвентаризаційному плані об`єкту благоустрою зеленого господарства «Сквер» нумерація дерев повторюється неодноразово та є дерево позначене номером 193, що означає, що в сквері повинно знаходитись 193 дерева, хоча в сквері площа Соборна в смт Марківка Луганської області всього знаходиться 145 дерев.

На аркуші «Перелік документів, що додаються до паспорту» паспорта №2 в графі «паспорт складено» проставлена дата « 26 грудня 2018 року» в «Переліку документів, що додаються до паспорту» значиться «жовтень-листопад 2018».

Зазначив, що позивач змінюючи дані про кількість дерев, які знаходяться в сквері площа Соборна в смт Марківка Луганської області, їх види та балансову вартість, допустив невідповідність даних в паспорті №1 та паспорті №2 дійсним, реальним даним щодо кількості, виду дерев, які знаходяться в сквері площа Соборна в смт Марківка Луганської області.

Вказав, що ніяким чином взимку, у зв`язку з відсутністю листового покрову на деревах, не можна достовірно встановити їх вид, вартість, цінність, визнати їх детальний стан, отже не можна проводити інвентаризацію зелених насаджень.

Після вивчення наданих позивачем технічної документації паспорту №2 та виявлення недоліків 08.01.2019 Марківська селищна рада направила на адресу позивача лист від 08.01.2019 №6, у якому виклала обґрунтування не підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, що передбачено п.4.3 договору.

06.03.2020 від відповідача надійшло клопотання від 02.03.2020 №369, у якому він просив долучити до матеріалів справи в якості доказів письмову заяву свідка Золотарьової А.В.

10.03.2020 від позивача надійшли заперечення від 10.03.2020 проти доводів та міркувань Марківської селищної ради, у яких він зазначив, що в силу приписів ст.255 Цивільного кодексу України передання відповідачеві наданих послуг (виконаних робіт) відбулось 30.12.2018 шляхом направлення поштовим відправленням з оголошеною цінністю.

Вказав, що не заслуговують на увагу посилання відповідача на начебто наведення у паспорті сквер площа Соборна в смт Марківка Луганської області від 20.12.2018 недостовірної інформації, оскільки результати виконаної позивачем роботи знайшли своє відображення саме в паспорті Сквер площа Соборна в смт Марківка Луганської області від 26.12.2018, який є дійсним результатом робіт, виконаних позивачем за договором та переданим відповідачу.

Відповідачем не наведено жодної норми законодавства, яка б була порушена позивачем під час виконання робіт або передавання їх результатів відповідачу.

Позивачем на свій ризик провів польові роботи зі збору матеріалів для проведення камеральних робіт в межах строку, передбаченого п.1.4 Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, зібравши відповідні матеріали до жовтня 2018 року включно, про що свідчить зміст робочого щоденника обліку зелених насаджень.

Доповідні записки відповідача, на думку позивача, є сфальсифікованими та складеними вже після звернення позивача з позовом до суду.

Зазначив, що відповідач не скористався приписами п.3.4 Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.2001 за №226, у відповідності до якого проведення робіт з інвентаризації об`єктів зеленого господарства перевіряється в натурі, а також під час виконання камеральних робіт представниками замовника і виконавця робіт з інвентаризації зелених насаджень. У разі виявлення в процесі перевірки значних дефектів або недоробок складається акт, який зберігається у справі.

До заперечень були додані копії фотографій, скріншоти та роздруківки з мережі Інтернет.

У судове засідання 11.03.2020 відповідач не прибув, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

27.12.2018 між ФОП Івановим П.С. як виконавцем та Марківською селищною радою як замовником укладений договір №130 про закупівлю послуг з інвентаризації та паспортизації зелених насаджень, за умовами якого виконавець зобов`язується надати послуги, зазначені в п.1.2 даного договору, а замовник прийняти і оплатити надані послуги (п.1.1 договору).

Найменування послуг: ДК 021:2015:71350000-6 – Науково-технічні послуги в галузі інженерії (Послуги з інвентаризації та паспортизації зелених насаджень) (п.1.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору його ціна становить 49 936 грн 00 коп. без ПДВ.

Згідно з п.4.2 договору оплата наданих послуг здійснюється за фактом їх надання після підписання сторонами акту на протязі 10 банківських днів.

Після завершення надання послуги виконавець складає та направляє замовнику два примірника акта з супровідним листом. Протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту замовник зобов`язується розглянути, підписати, скріпити печаткою примірники акту та направити один примірник виконавцю або направити мотивовану відмову від підписання з переліком зауважень. У разі ненадання у вказаний строк замовником підписаного акту або мотивованої відмови, послуги вважаються наданими у повному обсязі та прийнятими (п.4.3 договору).

В п.5.1 договору сторони визначили строк надання послуг: до 31.12.2018 з правом дострокового виконання, а в п.5.3 договору визначили місце надання послуг: смт Марківка Луганська область, Україна, 92400.

Згідно з п.6.1 договору замовник зобов`язаний: надати вихідні дані, необхідні для виконання цього договору згідно Технічного завдання протягом 3 робочих днів з моменту підписання договору (пп.6.1.1 п.6.1 договору); своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги (пп.6.1.2 п.6.1 договору); приймати надані послуги згідно з актом наданих послуг (пп.6.1.3 п.6.1 договору).

У відповідності до п.7.3 договору за порушення строку сплати послуг, визначеного п.4.2 договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 2% від облікової ставки НБУ від суми неоплачених послуг, передбачених умовами цього договору, за кожний день прострочення.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків та фінансових зобов`язань до повного його виконання (п.10.1 договору).

На виконання умов договору позивач 30.12.2020 направив на адресу відповідача, зокрема, лист щодо направлення результатів наданих послуг від 26.12.2018 №12/2, паспорт об`єкта благоустрою зеленого господарства «Сквер за адресою площа Соборна в смт Марківка Луганської області», акт приймання-передачі виконаних робіт у 2-х екземплярах.

Відповідач після отримання вказаних документів акт приймання-передачі виконаних робіт не підписав та не направив мотивовану відмову від підписання.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі – ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.837 ЦК України за договором підряду, до яких відноситься і договір від 27.12.2018 №130, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У матеріалах справи містяться два паспорта по об`єкту «Сквер площа Соборна в смт Марківка Луганської області», які підписані ФОП Івановим П.С. від 20.12.2018 та від 26.12.2018.

Суд зауважує, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

У даному випадку позивач підставою позову визначив паспорт об`єкта благоустрою зеленого господарства «Сквер за адресою площа Соборна в смт Марківка Луганської області», підписаний ФОП Івановим П.С. 26.12.2018.

Крім того, як зазначив відповідач, і це не оспорюється позивачем, паспорт, який підписаний ФОП Івановим П.С. 20.12.2018, був направлений на адресу електронної пошти відповідача, але доказів того, коли саме вказаний паспорт був направлений позивачем відповідачу сторонами суду не надано.

У той же час супровідним листом від 26.12.2018 №12/26 (а.с.121) позивачем направлені на адресу відповідача, зокрема, паспорт об`єкта благоустрою зеленого господарства «Сквер за адресою площа Соборна в смт Марківка Луганської області» в 3-х екземплярах, підписаний ФОП Івановим П.С. 26.12.2018, та акт приймання-передачі виконаних послуг за договором №130. Вказаний лист направлений відповідачеві засобами поштового зв`язку 30.12.2019, про що свідчить фіскальний чек та опис вкладення (а.с.17).

Суд бере до уваги, договір №130 укладений між сторонами 27.12.018.

Відповідно до умов п.4.3 договору після завершення надання послуги виконавець складає та направляє замовнику два примірними акту з супровідним листом.

Відповідачем не оспорюється, що паспорт по об`єкту «Сквер площа Соборна в смт Марківка Луганської області», який підписаний ФОП Івановим П.С. 26.12.2018, був отриманий ним 05.01.2019.

Таким чином, судом як доказ виконання робіт за договором №130 приймається до уваги паспорт по об`єкту «Сквер площа Соборна в смт Марківка Луганської області», який підписаний ФОП Івановим П.С. 26.12.2018.

Відносно доводів відповідача про те, що позивачем були порушені строки виконання робіт за договором суд зазначає наступне.

Згідно з п.5.1 строк надання послуг: до 31.12.2018 з правом дострокового виконання.

Як вже зазначалось судом, супровідний лист від 26.12.2018 №12/26 з паспортом об`єкта благоустрою та актом приймання-передачі виконаних робіт направлений відповідачеві 30.12.2019 (а.с.17) засобами поштового зв`язку.

Відповідно до ч.2 ст.255 ЦК України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

З огляду на те що супровідний лист від 26.12.2018 №12/26 був зданий позивачем до установи зв`язку 30.12.2018, тобто до закінчення строку, встановленого п.5.1 договору, доводи відповідача в цій частині судом відхиляються.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Після завершення надання послуги виконавець складає та направляє замовнику два примірника акта з супровідним листом. Протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту замовник зобов`язується розглянути, підписати, скріпити печаткою примірники акту та направити один примірник виконавцю або направити мотивовану відмову від підписання з переліком зауважень. У разі ненадання у вказаний строк замовником підписаного акту або мотивованої відмови, послуги вважаються наданими у повному обсязі та прийнятими (п.4.3 договору).

Відповідач, отримавши 05.01.2019 від позивача паспорт об`єкта благоустрою зеленого господарства «Сквер за адресою площа Соборна в смт Марківка Луганської області» в 3-х екземплярах та акт приймання-передачі виконаних послуг за договором №130, повинен був підписати їх протягом 5 робочих днів, тобто по 14.01.2019 включно або надати мотивовану відмову від підписання акта.

Відносно посилань Марківської селищної ради на лист від 08.01.2019 №6 суд зазначає наступне.

По-перше, у вказаному листі відповідачем конкретно з посиланням на умови договору та норми діючого законодавства не зазначено, які саме недоліки має паспорт об`єкта благоустрою зеленого господарства «Сквер за адресою площа Соборна в смт Марківка Луганської області», та взагалі не містить відмови від підписання акта приймання-передачі виконаних послуг за договором №130.

По-друге, відповідачем не надано суду належних доказів направлення вказаного листа від 08.01.2019 позивачу.

Відносно посилань Марківської селищної ради як на доказ направлення листа від 08.01.2019 №6 позивачу на копію витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції суд зазначає наступне.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Правилами надання послуг поштового зв`язку (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 передбачено, що ці Правила визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Відповідно до п.2 Правил приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення, поштового переказу, що подаються для пересилання.

Також у вказаному пункті дається визначення розрахунковий документ - це документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Таким чином, копія витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції в розумінні приписів Правил не є доказом надання послуг поштового зв`язку, не підтверджує факту направлення вказаного листа позивачеві, з огляду на що зазначені доводи відповідача судом відхиляються.

Згідно з п.4.2 договору оплата наданих послуг здійснюється за фактом їх надання після підписання сторонами акту на протязі 10 банківських днів.

Ураховуючи те, що відповідачем не надано мотивованої відмови від підписання акту –приймання-передачі наданих послуг за договором від 27.12.2018 №130, він повинен був оплатити надані послуг у строк до 28.01.2019 (включно).

Також суд зауважує, що ч.1 ст.853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, суд не приймає до уваги послання відповідача на те, що послуги були надані позивачем з недоліками, а вказані у паспорті дані є недостовірними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що факт виконання позивачем робіт за договором від 27.12.2018 №130 підтверджується матеріалами справи, зокрема, паспортом об`єкта благоустрою зеленого господарства «Сквер за адресою площа Соборна в смт Марківка Луганської області» та актом приймання-передачі виконаних послуг за договором №130 (а.с.122).

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 49 936 грн 00 коп. за договором від 27.12.2018 №130 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 29.01.2019 по 27.12.2019 у сумі 55 539 грн 82 коп. суд зазначає наступне.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.7.3 договору за порушення строку сплати послуг, визначеного п.4.2 договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 2% від облікової ставки НБУ від суми неоплачених послуг, передбачених умовами цього договору, за кожний день прострочення.

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши, наданий позивачем розрахунок пені (а.с.22), суд встановив, що в порушення ч.6 ст.232 ГК України ФОП Івановим П.С. здійснено нарахування пені понад шість місяців та не враховано умов договору щодо розміру пені - 2% від облікової ставки НБУ.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що правильним періодом нарахування пені є - з 29.01.2019 по 29.07.2019. Розмір пені за вказаний період, зроблений судом за допомогою програми «Законодавство» складає 88 грн 19 коп.

Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 29.01.2019 по 29.07.2019 у сумі 88 грн 19 коп.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 29.01.2019 по 27.12.2019 (а.с.22) та встановлено, що він є арифметично правильним, зроблений у відповідності до даних первинних документів, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних за період з 29.01.2019 по 27.12.2019 у сумі 1 366 грн 74 коп.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з січня 2019 року по листопад 2019 року в сумі 2 147 грн 25 коп. суд зазначає наступне.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» передбачено, що згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур`єр». Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат (а.с.22) за період з січня 2019 року по листопад 2019 року, господарський суд вважає його невірним, оскільки позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат за місяць, у якому зобов`язання мало бути виконане (за січень 2019 року), а не з наступного як передбачено діючим законодавством.

Суд наводить власний розрахунок інфляційних втрат за період з лютого 2019 року по листопад 2019 року, зроблений за допомогою програми «Законодавство»:

Сума заборгованості, в грн.Строк оплатиПеріод нарахування Індекс інфляції за весь період простроченняСума інфляції, грн49 936До 28.01.2019 (включно)лютий 2019-листопад 20191,03229949381 612,91

Враховуючи викладене стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати за період з лютого 2019 року по листопад 2019 року в сумі 1 612 грн 91 коп.

Клопотання від 02.03.2020 №368 Марківської селищної ради про проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням відхилене судом у судовому засіданні 11.03.2020 з наступних мотивів.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2020 визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та розгляд справи по суті призначений на 19.02.2020; встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.8 ст.252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Частинами 4, 5, 8 ст.80 ГПК України передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідачем у клопотанні від 02.03.2020 №368 не обґрунтовано неможливості своєчасного подання доказів та причин, які цьому завадили.

Також суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.82 ГПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.

Частиною 1 ст.93 ГПК України встановлено, що речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дозволяють встановити обставини, що мають значення для справи.

У даному випадку відповідач в обґрунтування своїх заперечень щодо позову вказує на те, що кількість дерев в Сквері на площі Соборна в смт Марківка Луганської області, їх вид, які вказані в паспорті №1 та паспорті №2, наданими позивачем, не відповідають дійсним обставинам та їх немає в наявності.

Суд зауважує, що заперечення відповідача по суті зводяться до того, що позивачем послуги з інвентаризації та паспортизації зелених насаджень за договором від 27.12.2018 №130 виконані неякісно, зазначені в паспорті по об`єкту дані щодо кількості дерев та їх виду не відповідають дійсності.

У той же час суд звертає увагу відповідача на те, що предметом спору у даному випадку є стягнення заборгованості за надані послуги за договором від 27.12.2018 №130 та стягнення 3% річних, інфляційних нарахувань та пені за несвоєчасну оплату наданих послуг.

Згідно з п.4.1 договору від 27.12.2018 №130 оплата послуг за цим договором здійснюється в національній валюті в безготівковій формі на підставі підписаних сторонами акту приймання-передачі виконаних послуг (далі – акт) шляхом перерахування коштів замовником на безготівковий рахунок виконавця.

Відповідно до умов п.4.3 договору після завершення надання послуги виконавець складає та направляє замовнику два примірники акту з супровідним листом. Протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту замовник зобов`язується розглянути, підписати, скріпити печаткою примірники акту та направити один примірник виконавцю або направити мотивовану відмову від писання з переліком зауважень. У разі ненадання у вказаний строк замовником підписаного акту або мотивованої відмови, послуги вважаються наданими у повному обсязі та прийнятими.

З огляду на викладене, у даному випадку відповідач має довести, що він своєчасно направив/вручив позивачеві мотивовану відмову від підписання акту з переліком зауважень.

Огляд речовин доказів, а саме перевірка наявності чи відсутності конкретного виду дерев та їх кількості у сквері на площі Соборна в смт Марківка Луганської області, не доводить, що відповідач своєчасно повідомив позивача про виявлені недоліки у встановлений п.4.3 договору строк.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не доведено, що обставини, які він просить підтвердити обстеженням речових доказів неможливо довести іншими засобами доказування, зокрема, відповідними фотокопіями, складанням акту.

Докази, додані відповідачем до його клопотання від 02.03.2020 №369 про долучення доказів у справі судом відхиляється та не приймаються до уваги з наступних мотивів.

У вказаному клопотанні відповідач просив долучити до справи нотаріально засвідчену письмову заяву провідного спеціаліста-юрисконсульта Марківської селищної ради Золотарьової Анни Сергіївни як свідка, у якій вона вказала про те, що 08 січня 2018 року вона за дорученням в.о. голови Марківської селищної ради підготувала відповідь на лист ФОП Іванова П.С., підписала у в.о. голови Марківської селищної ради, зареєструвала його в журналі реєстрації вихідної кореспонденції та відправила поштою на адресу ФОП Іванова П.С.

Відповідачем в порушення приписів ст.80 ГПК України у вказаному клопотанні не вказано причин неможливості своєчасного подання вказаного доказу, з огляду на що він судом до уваги не приймається.

Також свідок вказує про те, що обставини щодо надання доручення з підготовки відповіді мали місце 08 січня 2018 року, у той час як лист, який доданий відповідачем до справи (а.с.109), складений 08.01.2019.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

У даному випадку, як вже зазначалось судом, належним доказом направлення листа від 08.01.2019 №6 з урахуванням приписів Правил надання послуг поштового зв`язку є відповідний розрахунковий документ, якого відповідачем не надано.

Надані позивачем до заперечення від 10.03.2020 фотографії дерев в Сквері в смт Марківка Луганської області, скріншоти листів з електронної поштової скриньки позивача та роздруківки інформації з мережі Інтернет до уваги судом не приймається, оскільки позивачем їх надано при розгляді справи по суті та необґрунтовано поважності причин їх неподання у строк, встановлений ч.2 ст.80 ГПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір у сумі 1 921 грн 00 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.129 ГПК України.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч.2 ст.161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відповідності до ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

19.02.2020 після подання позовної заяви позивачем подана заява від 18.02.2020, у якій він зазначив про те, що докази щодо реального розміру понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу разом з відповідною заявою про вирішення питання про судові витрати будуть надані протягом п?яти днів після ухвалення рішення у справі.

В обґрунтування заяви позивач послався на те, що після подання заяви до суду він звернувся до адвоката за професійною правовою допомогою та 30.01.2020 підписаний відповідний договір.

У заяві наведено орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000 грн 00 коп.

З огляду на викладене, питання про розподіл судових витрат позивача на надання професійної правничої допомоги буде вирішено судом за наслідками надання позивачем доказів їх понесення.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Іванова Павла Сергійовича до Марківської селищної ради Марківського району Луганської області задовольнити частково.

2. Стягнути з Марківської селищної ради Марківського району Луганської області, вул.Центральна, буд.18, смт Марківка Луганської області, 92400, ідентифікаційний код 37596090, на користь Фізичної особи-підприємця Іванова Павла Сергійовича, АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , заборгованість у сумі 49 936 грн 00 коп., пеню в сумі 88 грн 19 коп., 3% річних у сумі 1 366 грн 74 коп., інфляційні втрати в сумі 1 612 грн 91 коп., судовий збір у сумі 934 грн 22 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

4. Учасники справи:

Позивач: Фізична особа-підприємець Іванов Павло Сергійович, АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Марківська АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код 37596090.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 16.03.2020.

Суддя С. Смола