Рішення № 88210495, 05.03.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2799/19

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Бориспільської місцевої прокуратури Київської області (08300, м. Бориспіль, вул. Небесної Сотні, 21) в інтересах держави в особі Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 72)

до Фізичної особи-підприємця Умряєвої Альони Алієвни ( АДРЕСА_1 ),

за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 72),

2) Виконавчого комітету Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 72),

про стягнення 82725,29 грн. заборгованості з орендної плати згідно договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Борисполя № 315 від 01.03.2011 р. та розірвання вказаного договору.

секретар судового засідання: Демідова А.А.

прокурор: Івашин О.Є. (посвідчення № 031867);

від позивача: Прокопчук Л.П. (довіреність № 02-10-35 від 23.01.2020 р.);

від відповідача: не з`явився;

від третіх осіб 1, 2: не з`явився.

Обставини справи:

Бориспільська місцева прокуратура Київської області (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Умряєвої Альони Алієвни (далі - відповідач), за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Бориспільської міської ради (третя особа 1) та Виконавчого комітету Бориспільської міської ради (третя особа 2), про стягнення 82725,29 грн. заборгованості з орендної плати згідно договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Борисполя № 315 від 01.03.2011 р. та розірвання вказаного договору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на істотні порушення відповідачем умов договору оренди № 315 від 01.03.2011 р., зокрема, щодо своєчасного здійснення орендних платежів та страхування орендованого майна, у зв`язку з чим просить суд розірвати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Борисполя № 315 від 01.03.2011 р. та стягнути 82725,29 грн. заборгованості з орендної плати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2019 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.12.2019 р.

Підготовче засідання відкладалось.

14.01.2020 р. до господарського суду Київської області від Бориспільської місцевої прокуратури надійшла заява № 34-45вих20 від 09.01.2020 р. (вх. № 828/20 від 14.01.2020 р.) про уточнення позовних вимог, за змістом якої прокурор зазначає, що у зв`язку з допущенням технічної помилки при складанні позовної заяви в прохальній частині позову відсутній пункт щодо вирішення питання про стягнення судового збору. З огляду на вищезазначене, прокурор просить суд врахувати у прохальній частині пункт 6, за яким прокурор просить стягнути з відповідача судові витрати, понесені прокуратурою Київської області за подання даного позову.

У судовому засіданні 03.02.2020 р. прокурор підтримувала подану заяву № 34-45вих20 від 09.01.2020 р. (вх. № 828/20 від 14.01.2020 р.) про уточнення позовних вимог.

Також у судовому засіданні 03.02.2020 р. прокурор та представник позивача позов підтримували та заявили про надання суду всіх наявних у Бориспільської місцевої прокуратури Київської області та Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради доказів, що мають значення для вирішення спору. Представники відповідача та третіх осіб 1, 2 у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

З приводу заяви № 34-45вих20 від 09.01.2020 р. (вх. № 828/20 від 14.01.2020 р.) про уточнення позовних вимог слід зазначити наступне.

Статтею 169 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Водночас, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому, в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань), останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК.

Ознайомившись із змістом поданої прокурором заяви № 34-45вих20 від 09.01.2020 р. (вх. № 828/20 від 14.01.2020 р.) про уточнення позовних вимог, а також враховуючи зміст раніше поданої позовної заяви у даній справі, суд дійшов висновку, що така заява містить дублювання позовних вимог, заявлених прокурором при зверненні з даним позовом до суду. Водночас, прокурором було зазначено про вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду позову у даній справі.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

З огляду на зазначене, позовні вимоги у даній справі розглядаються судом з урахуванням заяви прокурора № 34-45вих20 від 09.01.2020 р. (вх. № 828/20 від 14.01.2020 р.) про уточнення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2020 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2020 р.

У судовому засіданні 05.03.2020 р. прокурор та представник позивача позов підтримували. Представники відповідача та третіх осіб 1, 2 у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Поряд з цим, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 05.03.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.03.2011 р. між Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Умряєвою Альоною Алієвною (орендар) було укладено договір оренди № 315 індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя.

У подальшому між сторонами було укладено додаткові угоди до договору, а саме - додатковий договір від 04.03.2015 р., додатковий договір № 2 від 30.10.2015 р., додатковий договір № 3 від 08.02.2016 р., додатковий договір № 4 від 10.02.2017 р., додатковий договір № 5 від 01.02.2018 р., додатковий договір № 6 від 20.12.2018 р.

Відповідно до п. 1.1 договору (в останній редакції) у строкове платне користування орендареві передається окреме індивідуально визначене майно комунальної власності територіальної громади м. Борисполя, площею 118,4 кв.м, на першому поверсі житлового будинку за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, 15, що перебуває на балансі Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - 1», ринкова вартість якого визначена приватним підприємством «Авто-експрес» станом на 01.03.2015 р. і становить 504400,00 грн.

Пунктом 3.1 договору (в останній редакції) передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за комунальне майна та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням міської ради від 08.09.2015 р. № 5463-66-VІ «Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Борисполя в новій редакції» і рішенням міської ради від 18.10.2018 р. № 3663-46-VII, та становить без ПДВ за базовий місяць оренди грудень 2018 року 8320,00 грн. і підлягає, в подальшому, щомісячній індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України.

Умовами п. 3.6 договору встановлено, що орендна плата перераховується до Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету у розмірі 100% щомісяця, не пізніше 5 числа, наступного за звітним.

У відповідності з п. 5.7 договору орендар зобов`язується протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно не менше, ніж на його вартість за звітом про оцінку, на користь орендодавця, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб весь строк оренди майно було застрахованим.

Згідно з п. 10.1 договору (в останній редакції) строк дії договору встановлено до 26 березня 2021 року.

Відповідно до п. 10.7 договору, договір може бути розірваний з ініціативи орендодавця, зокрема, у разі не укладення договору страхування комунального майна на користь орендодавця протягом терміну дії договору оренди та у випадку не внесення орендної плати протягом двох місяців.

Згідно з актом передачі-приймання від 01.03.2011 р. зазначене вище майно було передано орендодавцем орендарю.

Проте, в порушення умов договору, орендарем вказане майно не було застраховане та систематично не сплачувались належні орендні платежі, передбачені договором.

Так, ФОП Умряєва А.А., зокрема, порушила зобов`язання за договором по сплаті орендної плати, і заборгованість за період з грудня 2018 року по липень 2019 року становить 82725,29 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками-фактурами та розрахунком заборгованості станом на 01.08.2019 р.

Окрім того, ФОП Умряєва А.А. не застрахувала майно у порядку, визначеному чинним законодавством України, чим порушила умови п. 5.7 договору та ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради з метою погашення зазначеної заборгованості з орендної плати 10.10.2018 р. було направлено на адресу ФОП Умряєвої А.А. претензію № 031/2018 про стягнення заборгованості та пені.

Також Головним управлінням житлово-комунальним господарством виконавчого комітету Бориспільської міської ради з метою погашення заборгованості з орендної плати було направлено на адресу ФОП Умряєвої А.А. лист № 02-10-169 від 20.02.2019 р. щодо сплати орендної плати, в якому було повідомлено відповідача про те, що станом на 01.02.2019 р. за договором оренди № 315 від 01.03.2011 р. наявний борг в сумі 26672,47 грн.

Однак, відповіді на вказані претензію та лист від ФОП Умряєвої А.А. на адресу Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради не надходило.

Таким чином, за твердженням прокурора, відповідачем були порушені інтереси держави у зв`язку з ненадходженням коштів з орендної плати за користування комунальним майном, що спричинило безпідставні втрати місцевого бюджету. Суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо управлінням комунальним майном, у даному спорі є Головне управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Виходячи із змісту рішення Конституційного суду України у справі № 3-рп/99 від 08.04.1999 р., прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. При цьому, інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, звертаючись до суду з позовною заявою, прокурор реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави в суді.

06.08.2019 р. Бориспільською місцевою прокуратурою на адресу ГУ ЖКГ виконавчого комітету Бориспільської міської ради було скеровано лист, в якому поставлено питання, чи зверталось останнє з позовом до суду до ФОП Умряєвої А.А. про зобов`язання виконати умови договору. Листом № 02-10-782 від 14.08.2019 р. ГУ ЖКГ виконавчого комітету Бориспільської міської ради не повідомило про причини самостійного не звернення до суду з позовом до ФОП Умряєвої А.А. Натомість, управління повідомило, що 18.03.2019 р. зверталось до Бориспільської місцевої прокуратури з проханням здійснити представництво його інтересів в суді щодо стягнення заборгованості з орендної плати, яка виникла у ФОП Умряєвої А.А. та на даний час збільшується.

Враховуючи викладене, Бориспільською місцевою прокуратурою було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019111100000161 від 13.09.2019 р. щодо службової недбалості посадових осіб ГУ ЖКГ виконавчого комітету Бориспільської міської ради, у зв`язку з якою спричиняються збитки місцевому бюджету.

З урахуванням зазначеного, оскільки органом, уповноваженим на захист порушених інтересів держави у даному спорі, не вжито належних заходів, спрямованих на усунення наслідків порушення умов договору та стягнення заборгованості з відповідача, то прокурором вживаються заходи, спрямовані на захист майнових інтересів держави в суді.

Зокрема, у зв`язку з тим, що відповідач не виконує умови договору оренди № 315 від 01.03.2011 р., а також з огляду на наявність заборгованості, прокурором було заявлено до суду вимоги про розірвання зазначеного вище договору та стягнення заборгованості з орендної плати.

Відповідач у судові засідання представника не направила, відзиву на позов не надіслала, належних та допустимих доказів, які б заперечували або спростовували викладені прокурором обставини, до суду не надала.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 287 Господарського кодексу України та статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями щодо державного та комунального майна є державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

У відповідності з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на момент подачі позову) істотною умовою договору оренди є, зокрема, страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

За змістом статей 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на момент подачі позову) орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Прокурор стверджує, що у відповідача за період з грудня 2018 року по липень 2019 року утворилась перед позивачем заборгованість по орендним платежам у розмірі 82725,29 грн.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору оренди нерухомого майна оренди № 315 індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 01.03.2011 р. та норм чинного законодавства не виконала взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендних платежів, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла загальна заборгованість за договором у розмірі 82725,29 грн.

Доказів протилежного відповідачем до справи не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач, як зазначалося вище, наявність заборгованості не спростувала, доказів здійснення оплат чи відсутності заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди № 315 від 01.03.2011 р. суду не надала.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що всупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства України відповідач своєчасно не сплачувала орендної плати, борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу (орендної плати) за договором оренди № 315 від 01.03.2011 р. у розмірі 82725,29 грн. є доведеною, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, прокурором було заявлено вимогу про розірвання договору оренди нерухомого майна оренди № 315 індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 01.03.2011 р., укладеного між ГУ ЖКГ виконавчого комітету Бориспільської міської ради та ФОП Умряєвою А.А.

Розглядаючи позовну вимогу про розірвання договору оренди, суд зазначає наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на момент подання позову) договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Орендна плата є однією з істотних умов договору оренди (стаття 284 Господарського кодексу України), і зобов`язання відповідача щодо її сплати встановлено безпосередньо в договорі та закріплено статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Отже, порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є істотним і слугує достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку.

Як вбачається із пункту 10.7 договору, договір може бути розірваний з ініціативи орендодавця, зокрема, у разі не укладення договору страхування комунального майна на користь орендодавця протягом терміну дії договору оренди та у випадку не внесення орендної плати два місяці.

При цьому порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна щодо несплати протягом визначеного строку (два місяці) платежів за користування орендованим нерухомим майном, є істотним, оскільки значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема, надходження відповідних коштів з орендної плати до місцевого бюджету м. Бориспіль із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за змістом статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як невнесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку.

Судом було встановлено, що відповідач істотно порушила умови договору оренди, а саме - не здійснила належним чином сплату орендних платежів протягом грудня 2018 року - липня 2019 року на суму 82725,29 грн. Також матеріалами справи підтверджено, що відповідач не вчинила дій зі страхування орендованого майна, обов`язок щодо якого був покладений на орендаря пунктом 5.7 договору.

Враховуючи, що сплата орендної плати є основним обов`язком орендаря, внаслідок невиконання якого орендодавець значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, а також враховуючи, що можливість дострокового розірвання договору у випадку несплати орендних платежів сторонами передбачено в договорі оренди № 315 від 01.03.2011 р., вимога прокурора про розірвання договору визнається судом обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Бориспільської місцевої прокуратури Київської області у даній справі у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Умряєвої Альони Алієвни ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 72, код 36359583) 82725 (вісімдесят дві тисячі сімсот двадцять п`ять) грн. 29 коп. основного боргу.

3. Розірвати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Борисполя № 315 від 01.03.2011 р., укладений між Фізичною особою-підприємцем Умряєвою Альоною Алієвною ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) та Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 72, код 36359583).

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Умряєвої Альони Алієвни ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Київської області (р/р 35216008015641, МФО 820172, Державне казначейство України, м. Київ, ЄДРПОУ 02909996) 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16.03.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна