Рішення № 88210231, 11.03.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.2020 Справа № 910/8481/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Новікової К.Ю розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення 41.265,62 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача – не з`явились;

від відповідача – не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" 41.265,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 20.01.2006 № 521395. На виконання цього договору 27.04.2018 позивач здійснив оплату в розмірі 60.000,00 грн. (шістдесят тисяч гривень) за платіжним дорученням № 299, але з 01.05.2018 ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м.Києва, тому, на переконання позивача, має місце переплата за постачання теплової енергії за цим договором на суму 41.265,62 грн. (сорок одна тисяча гривень 62 коп.). Позивач вказує, що пред`явлені претензії про повернення сум переплати з боку відповідача залишились без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення з відповідача переплати за постачання теплової енергії за договором від 20.01.2006 № 521395 на суму 41.265,62 грн. (сорок одна тисяча гривень 62 коп.) на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2019 по справі № 910/8481/19 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" передано за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 19.07.2019 справу прийнято до свого провадження, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.08.2019, встановлено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру, явка представників сторін визнана не обов`язковою.

29.07.2019 від господарського суду міста Києва надійшов лист від 24.07.2019 №910/8481/19, яким повідомлено господарський суд Донецької області про надходження до відділу діловодства господарського суду міста Києва апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства “Інститут Паперу” на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.07.2019 та необхідність отримання від господарського суду Донецької області у найкоротший термін матеріалів справи № 910/8481/19 для подальшого їх скерування до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 30.07.2019 зупинено провадження по справі №910/8481/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" до відповідача Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" про стягнення 41.265,62 грн. до усунення обставин, що зумовили його зупинення; скеровано матеріали справи №910/8481/19 до господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.07.2019 у справі 910/8481/19 залишено без задоволення; ухвалу господарського суду міста Києва від 05.07.2019 у справі №910/8481/19 залишено без змін.

28.10.2019 до господарського суду Донецької області повернулись матеріали справи №910/8481/19.

Ухвалою суду від 05.11.2019 поновлено провадження у справі 910/8481/19; підготовче засідання призначено на 26.11.2019; визнано явку уповноважених представників сторін в судове засідання не обов`язковою.

21.11.2019 від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання б/н від 18.11.2019 (вх.№23691/19) про зміну відомостей позивача та відповідача по справі №910/8481/19, а саме: змінити назву відповідача у справі з Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 00131305) на Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 00131305); під час розгляду справи та винесення рішення посилатися на нові реквізити (рахунок) позивача.

Також на адресу суду через канцелярію від позивача надійшло клопотання б/н від 18.11.2019 (вх.№23691/19) про розгляд справи без участі його представника.

26.11.2019 від відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання б/н від 25.11.2019 (вх.№23992/19) про надсилання матеріалів справи до суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.11.2019 вирішено передати справу №910/8481/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" до Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО" про стягнення 41.265,62 грн., для подальшого розгляду Господарським судом Донецької області в межах справи №905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 00131305).

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 17.12.2019 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв`язку з відкриттям суддею Зекуновим Е.В. провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «К.Енерго», враховуючи ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.12.2019, справа №910/8481/19 передана для розгляду судді Зекунову Е.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.12.2019 прийнято до провадження справу № 910/8481/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче судове засідання призначено на 21.01.2020 року.

13.01.2020 до господарського суду Донецької області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

21.01.2020 до господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.01.2020 відкладено підготовче засідання на 20.02.2020 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.02.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті на 11.03.2020.

У судове засівання 11.03.2020 представник позивача та відповідача не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз`яснено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2006 між відповідачем (енергопостачальна організація) та позивачем (абонент) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №521395, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

Згідно п.2.2.1 договору енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання – протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

В додатку №4 до договору сторони передбачили порядок розрахунків за теплову енергію.

Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України “Про заставу”, як засіб гарантії спожитої теплової енергії. в разі якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку. (додаток №4 до договору).

Відповідно до додатку №4 до договору Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районі теплозбуту №5 за адресою: вул. Товарна б.1: табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Відповідно до п.8.1 договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2006.

Договір припиняє свою дію в випадках: закінчення строку на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення Арбітражним судом; передбачених п.6.4.1.договору; ліквідації сторін (п.8.2 договору).

У п.8.4 договору сторонами встановлено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1693 від 27.12.2017р. комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго” визначено підприємством, за яким буде закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що буде повернуте з володіння та користування публічного акціонерного товариства “Київенерго” після припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва від 27.09.2001р., укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго”; комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго” зобов`язано забезпечити здійснення усіх необхідних заходів, пов`язаних з прийманням-передачею майна.

Рішенням Київської міської ради від 24.04.2018р. №517/4581 для забезпечення неперервності технологічного процесу виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Києва та недопущення виникнення позаштатних ситуацій під час опалювального сезону 2018/2019 років вирішено продовжити дію Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2000 № 128/1105, від 21.12.2000 № 129/1106, від 21.12.2000 № 131/1108 (зі змінами, внесеними додатковими угодами від 25.11.2002, від 28.09.2006, від 29.12.2006, від 30.04.2007, від 07.11.2013, від 30.11.2016, від 19.12.2017 відповідно до рішень Київської міської ради від 28.09.2006 № 31/88, від 28.09.2006 № 102/159, від 26.04.2007 № 474/1135, від 23.10.2013 № 274/9762, від 28.07.2016 № 854/854, від 20.06.2017 № 439/2661, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2006 № 1868) (далі - Угода), щодо:

- користування майном ТЕЦ № 5 та ТЕЦ № 6, електроенергетичним майном, необхідним для передачі та постачання електричної енергії, майном сміттєспалювального заводу, розташованого на вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва (завод “Енергія”), що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ “Київенерго”, до 31 липня 2018 року включно;

- користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ “Київенерго”, крім майна, зазначеного у підпункті 1.1 пункту 1 цього рішення, до 30 квітня 2018 року включно.

Як зазначає позивач, 27 квітня 2018 року здійснивши оплату по Договору №521395 за постачання теплової енергії у гарячій воді в розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 299 (а.с. 28).

30.04.2018 між сторонами був складений та підписаний Акт звіряння розрахунків на теплову енергію з якого вбачається, що Позивач переплатив за постачання теплової енергії за Договором №521395 від 20.01.2006 на суму 41265,62 грн.

Листом від 24.10.2018 №05-10 позивач звертався до відповідача листом з вимогою про повернення передоплати за теплову енергію за Договором №521395 від 20.01.2006 шляхом перерахування суми грошових коштів у розмірі 41 265,62 грн. Однак, як стверджує позивач станом на подачу позовної заяви відповідь так і не була надана і кошти не були повернуті. Вказаний листи був отриманий відповідачем 30.10.2018 та залишений без відповіді та задоволення.

Листом від 11.04.2019 №08-04 Позивач звернувся до Структурного підрозділу «ЕНЕРГОЗБУТ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» з проханням повернути переплату за теплову енергію. У відповідь на звернення Позивача КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» повідомило, що для вирішення питань стосовно переплати за теплову енергію за період до 01.05.2018 необхідно звертатися до ПАТ "КИЇВЕНЕРГО"

Крім того, Позивач звернувся із заявою від 15.04.2019 № 11-04 до Комунального концерну «Центр комунального сервісу» з проханням повернути переплату у розмірі 41 265, 62 грн.

Листом від 07.05.2019 №02/4035 Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» проінформував, що вимогу Позивача на повернення надмірно сплачених коштів було передано до департаменту продажу СВП КЕК ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».

Позивач повторно звернувся до Відповідача з претензією від 11.04.2019 № 10-04 з проханням повернути переплату за теплову енергію у розмірі 41 265, 62 грн. Проте, станом на сьогоднішній день відповідь не була надана та надходження коштів на рахунок Позивача не відбулось. Вказана претензія була отримана відповідачем 15.04.2018 проте залишені без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №521395 від 20.01.2006 за своєю правовою природою є договором про надання житлово-комунальних послуг.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Судом встановлено, що на виконання умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №521395 від 20.01.2006, позивачем з метою отримання теплової енергії перераховано на рахунок відповідача передплату у розмірі 60000,00грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №299 від 27.04.2018. Водночас, фактично відповідач надав послуги не на всю суму попередньої оплати. Доказів протилежного станом на момент розгляду справи суду надано не було.

Відповідачем не спростовано факт не постачання теплової енергії на суму 41 265, 62грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.4 ст.653 ЦК України).

За приписами частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Водночас, суд зазначає, що оскільки з 30.04.2018 АТ "Київенерго" було позбавлене права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам і у останнього була відсутня можливість в подальшому надавати зазначені послуги, то фактично, починаючи з 01.05.2018р., теплова енергія позивачу відповідачем не поставлялась.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність даного позову полягає у поверненні позивачу грошових коштів, збережених без достатньої правової підстави у розмірі 41 265,62 грн.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч. 3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до змісту ст.1212 Цивільного кодексу України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір, на підставі якого позивачем було сплачено кошти, що позивач просить стягнути, однак зобов`язання за цим договором припинилось у зв`язку з неможливістю виконання та його розірванням за згодою сторін, в тому числі зобов`язання відповідача щодо надання послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді, за яким відповідачем було набуто грошові кошти, зокрема, у надмірному розмірі 41 265,62 грн., суд доходить висновку, що у зв`язку з припиненням зобов`язання за таким договором, правова підстава набуття відповідачем коштів від позивача відпала, а отже майно - грошові кошти - є таким, що збережене відповідачем без достатньої правової підстави.

Положення ст. 1212 Цивільного кодексу України застосовуються за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено внаслідок розірвання договору відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду від 15.02.2019 у справі №910/21154/17.

З огляду на наведене, за відсутності спеціальних норм, які регулюють порядок повернення грошових коштів за договором про надання послуг, правова підстава набуття яких відпала, позивач вправі вимагати повернення йому безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за ст.1212 Цивільного кодексу України, зокрема, у заявленій ним сумі 41 265,62 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов`язання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що листи з вимогою позивача за №05-10 від 24.10.2018, №10-04 від 11.04.2019 про повернення переплати за договором №521395 від 20.01.2016 в сумі 41 265,62 грн. отримані відповідачем 30.10.2018 та 15.04.2019 відповідно.

Доказів повернення відповідачем вказаних грошових коштів позивачу суду не надано.

Таким чином, оскільки ПАТ “Київенерго” припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва, тим самим припинило дію пропозиції (оферти) із надання послуг у сфері теплопостачання, та відповідно позбавлено права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам м. Києва та можливості в подальшому виконувати покладені на нього обов`язки згідно договору №521395 від 20.01.2006 на постачання теплової енергії у гарячій воді, враховуючи, приписи ст.1212 Цивільного кодексу України, позовні вимоги про повернення суми безпідставно набутого майна (грошових коштів) у розмірі 41 265,62 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Акціонерне товариство «К.ЕНЕРГО».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 74, 77, 86, 123, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення 41.265,62 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства “К.ЕНЕРГО” (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Приватного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ПАПЕРУ" (01133, м. Київ, вул.. Кутузова (Генерала Алмазова), буд. 18/7, ідентифікаційний код 31812534) заборгованість у розмірі 41 265,62грн. та витрати з оплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 11 березня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 16.03.2020 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов