Рішення № 88210179, 16.03.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2020м. ДніпроСправа № 904/260/20

за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "КРАЇНА", м. Київ

до Приватного підприємства "ТРАНС ЛОГІСТИК", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

про стягнення франшизи та матеріальної шкоди у розмірі 7 614,18 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "КРАЇНА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного підприємства "Транс Логістик" про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 7 614,18 грн, з яких: франшиза у розмірі 1 000,00 грн та матеріальна шкода у розмірі 6 614,18 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2020 була надіслана всім учасникам справи завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи №904/260/20, але відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив позивачу грошові кошти страхового відшкодування в порядку регресу.

13.01.2017 о 22:51 год в м. Дніпро на проспекті Івана Мазепи, 1, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки MAN TGM18.240, державний номер НОМЕР_1 та участю ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки ЗАЗ TF48YP, державний номер НОМЕР_2 . В результаті чого автомобілі отримали пошкодження.

На підставі страхового акту на користь страхувальника позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 44 869,45 грн.

Відповідачем цивільно–правова відповідальність транспортного засобу марки MAN TGM18.240, державний номер НОМЕР_1 була застрахована у НОМЕР_3 « НОМЕР_4 «АХА Страхування».

АТ «СК «АХА Страхування» перерахувало позивачу грошові кошти у розмірі 37 255,27 грн.

Позивач зазначає, що сума матеріальної шкоди у розмірі 7 614,18 грн відповідачем не оплачена.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки ЗАЗ TF48YP, державник номер НОМЕР_2 , власником цього транспортного засобу є ОСОБА_3 (арк.с.9).

19.05.2016 між ОСОБА_3 (страхувальник) та ПАТ "Страхова компанія "КРАЇНА" (страховик) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №УА 127735 (арк.с.7), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки ЗАЗ TF48YP, державний номер НОМЕР_2 .

13.01.2017 о 22:51 год в м. Дніпро на проспекті Івана ОСОБА_4 , 1, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки MAN TGM18.240, державний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки ЗАЗ TF48YP, державний номер НОМЕР_2 . В результаті чого автомобілі отримали пошкодження, що підтверджується довідкою Управлінням патрульної поліції у м. Дніпропетровськ про дорожньо-транспортну пригоду № 3017014484371336 від 31.01.2017 (арк.с.12).

17.01.2017 ОСОБА_3 звернувся до позивача з повідомленням про настання страхового випадку (арк.с.11).

Представником позивача було складено акт огляду транспортного засобу від 30.01.2017 (арк.с.15).

24.02.2017 ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування (арк.с.26).

Відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.03.2017, винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1 (арк.с.14).

Позивачем було складено страховий акт № 07/43256/2.1.5.1 від 20.03.2017, в якому зазначено, що розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті становить 44 869,45 грн (арк.27).

Позивачем було виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 44 869,45 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3722 від 21.03.2017 (арк.с.28).

Відповідно до полісу АІ 9653453 Приватне підприємство "ТРАНС ЛОГІСТИК" застрахувало транспортний засіб марки MAN TGM18.240, державний номер НОМЕР_1 у АТ «СК «АХА Страхування». Франшиза становить 1 000,00 грн (арк.с.29).

Позивачем на адресу АТ СК “АХА Страхування” було направлено претензію № 2170 від 28.03.2017, в якій просив здійснити оплату страхового відшкодування у розмірі 44 869,45 грн (арк.с.30).

Відповідачем було подано АТ «СК «АХА Страхування» заяву про страхове відшкодування (арк.с.32), в якій зазначено, що розмір страхового відшкодування складає 38 255,27 грн, за вирахуванням безумовної франшизи складає 37 255,27 грн.

Позивач зазначає, що АТ СК “АХА Страхування” на адресу позивача були перераховані грошові кошти у розмірі 37 255,27 грн, що підтверджується довідкою №17906 від 08.01.2020 (арк.с.33).

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № АБ1401 від 22.12.2019, в якій просив здійснити оплату матеріальної шкоди у розмірі 7 614,18 грн (арк.с.30).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено підстави для подачі регресного позову.

Приписами вказаної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтею 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їх співробітником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

В матеріалах справи наявна постанова Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.03.2017, згідно з якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, яке спричинило пошкодження транспортних засобів.

Також, матеріалами справи встановлено, що на момент настання дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ТОВ "Транс Логістик".

Відтак, до ПАТ "Страхова компанія "КРАЇНА" у порядку регресу перейшло право на отримання від ТОВ "Транс Логістик", компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП.

На підставі звернення позивача до АТ СК “АХА Страхування” йому виплачено страхове відшкодування у розмірі 37 255,27 грн.

Згідно частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки, витрати позивача на виплату страхового відшкодування склали суму 44 869,45 грн, невідшкодованою залишається сума у розмірі 7 614,18 грн.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Враховуючи встановлені судом обставини, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір позивача у розмірі 2 102,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Транс Логістик" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд. 27-С; ідентифікаційний код 34307753) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "КРАЇНА" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А; ідентифікаційний код 20842474) матеріальну шкоду у розмірі 7 614,18 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст складено 16.03.2020

Суддя Я.С. Золотарьова