Рішення № 88209464, 12.03.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.03.2020 Справа № 554/2018/20

Провадження № 2-о/554/66/2020

Рішення

іменем України

12 березня 2020 року місто Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Тімошенко Н.В.

участю секретаря судових засідань Колесніченко О.П.,

заявника – ОСОБА_1 ,

її представника – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Благодійна організація «Світло надії», про видачу обмежувального припису,

встановив:

06.03.2020 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису.

Заява обґрунтована тим, що вона з 13.02.2020 року разом з двома своїми малолітніми дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває в Притулку для жінок Благодійної організації «Світло надії» за адресою: АДРЕСА_1 , як жінка, яка разом з дітьми постраждала від домашнього насильства з боку чоловіка ОСОБА_3 , з яким вона з 09.07.2019 року перебуває в зареєстрованому шлюбі.

ОСОБА_3 під час спільного проживання постійно застосовував до заявника психологічне та економічне насильство, висловлювався нецензурною лайкою, ображав, внаслідок чого ІНФОРМАЦІЯ_3 його сестра, ОСОБА_6 , викликала поліцію. Крім того, кривдник постійно бив та ображав її сина ОСОБА_7 . Постійні образи та погрози з боку ОСОБА_3 стали підставою розриву їх відносин, втім він все рівно не залишає її у спокої: весь час її переслідує, погрожує їй та всім її рідним.

Таким чином, заявник вважає, що вона є особою, яка зазнала домашнього насильства.

З метою забезпечення дієвого та ефективного способу захисту від повторного вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_3 необхідно застосувати обмежувальний припис.

У судовому засіданні заявник та її представник позовну заяву підтримали, просили її задовольнити.

Представники заінтересованих осіб повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явилися.

Заслухавши пояснення заявника, її представника, свідка ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 липня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який був зареєстрований у Подільському районному у місті Полтаві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 49.

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає разом із заявником та перебуває на її утриманні.

З 13.02.2020 року заявник разом із двома своїми малолітніми дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває в Притулку для жінок Благодійної організації «Світло надії» за адресою: АДРЕСА_1 , як жінка, яка разом з дітьми постраждала від домашнього насильства з боку чоловіка.

ОСОБА_3 під час спільного проживання постійно застосовував до заявника психологічне та економічне насильство, висловлювався нецензурною лайкою, ображав, внаслідок чого ІНФОРМАЦІЯ_3 його сестра, ОСОБА_6 , викликала поліцію, що зафіксовано в протоколі про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.02.2020 року.

Викладене підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_6 .

Порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису визначений главою 13 розділу ІV «Окреме провадження» ЦПК України.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до правил ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», визначено перелік осіб на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання серед яких - колишнє подружжя, батьків (мати, батько) і дитину (дітей).

Предметом доказування є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.

Відповідно до п. п. 3, 7, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Враховуючи положення Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству",обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Наявність чи відсутність ризиків в поєднанні з доведеним фактом вчинення особою домашнього насильства є основною і фактично єдиною підставою для застосування чи не застосування обмежувального припису.

«Оцінка ризиків» та «наявність ризиків» - є основними обставинами, які повинні бути встановленні судом для ухвалення законного та обґрунтованого рішення в справах про видачу обмежувального припису.

Так, судом встановлено, що учасники справи є колишнім подружжям, мають спільну дитину, проживають окремо, місцем проживання дітей є місце проживання матері.

З досліджених в судовому засіданні доказів убачається наявність конфлікту, неприязного відношення заінтересованої особи до заявника. Стосунки між сторонами напружені і неприязні.

Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" на строк від одного до шести місяців.

Ураховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд, приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства щодо заявниці, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_3 .

У силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. ст. 350-1-350-6,350-8 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Благодійна організація «Світло надії», про видачу обмежувального припису - задовольнити.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на строк шість місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:

1) заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань ближче ніж 10 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 ;

2) заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

3) заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч.4 ст. 350-6 ЦПК України).

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників, які брали участь у справі:

заявник:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_4 , адреса перебування у закладі підтримки постраждалих осіб: АДРЕСА_5 Полтава АДРЕСА_1 32а, РНОКПП: НОМЕР_3 .

заінтересовані особи:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Благодійна організація «Світло надії», м. Полтава, вул. Монастирська, 32а.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В.Тімошенко