Ухвала суду № 88209118, 16.03.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №543/966/15-к

Провадження № 1-кп/552/21/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2020 Колегія суддів Київського районного суду м. Полтава в складі:

Головуючого - судді Калько О.С.

суддів Логвінової О.В., Шияна В.М.,

за участю секретаря Масцевої А.П.,

прокурора Плескача О.Ю.

захисника Юхимовича В.Ф.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015170280000128 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оржиця, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей , не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляді Київського районного суду м. Полтави перебувають матеріали кримінального провадження № 12015170280000128 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України.

У ході досудового розслідування було встановлено, що 23.05.2015, близько 20 год. 30 хвл., ОСОБА_1 разом зі своїм двоюрідним братом ОСОБА_2 га власному автомобілі «Москвич-ІЖ-412» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом приїхав на територію колишньої молочно - товарної ферми, що розташована у с. Тарасівка Оржицького району, Полтавської області, де вони стали збирати залишки ракушняка з напівзруйнованого сараю МТФ. У цей момент на територію МТФ прийшли місцеві мешканці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які висловили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своє невдоволення з приводу збирання останніми ракушняка та порушення тиші. Після цього між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязне них стосунків, у ході якого у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення вбивства ОСОБА_3 , тобто умисного протиправного заподіяння смерті останньому. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_3 , та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 завдав ОСОБА_3 два удари обухом сокири у ділянку голови, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: закритою черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню важкості, крововиливу під м`які мозкові оболонки головного мозку, забитої рани лівої скроневої ділянки голови, гематоми правої скронево - тім`яної ділянки голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 208 від 17.07.2015 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Після цього ОСОБА_1 втік з місця вчинення злочину, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_3 був доставлений до лікарняного закладу, де йому було надано своєчасну медичну допомогу. Органами досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Ухвалою колегії суддів від 05.12.2019, за клопотанням прокурора, по зазначеному провадженню обвинуваченому ОСОБА_1 було призначено проведення судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану останнього.

Згідно акту судово-психіатричної експертизи № 553 від 27.12.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час виявляє ознаки недоумства у вигляді помірно вираженої деменції внаслідок органічного ураження головного мозку з поведінковими порушеннями. Ступінь вираженості деменції у ОСОБА_1 є таким, що позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час. ОСОБА_1 підпадає під дію ч.3 ст. 19 КК України та потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Відповідно до ч.3 ст. 19 КК України не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.

Колегія суддів, заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти застосування до обвинуваченого примусових заходів медичного характеру, захисника, який проти застосування до обвинуваченого примусових заходів медичного характеру заперечив, обвинуваченого, який свою думку не висловив, приходить до висновку, що оскільки на даний час обвинувачений ОСОБА_1 не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, до нього необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Керуючись ст. 19 КК України, ст. 372, 515 КПК України коллегія судддів, -

У Х В А Л И Л А :

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом до виходу з хворобливого стану.

Копію ухвали направити до КП «Полтавська обласна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева ПОР» для виконання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Полтавської області Плескача О.Ю.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави.

Головуючий О.С. Калько

Суддя О.В. Логвінова

Суддя В.М. Шиян