Ухвала суду № 88208388, 26.02.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2024/19

Провадження №2-п/369/4/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2020 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мазурик Д.С.,

за участю представника заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області – Громадського В.В.,

прокурора Вакуленка М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором пайової участі, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.10.2019 року позовні вимоги Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором пайової участі – задоволено.

Стягнуто з з ОСОБА_2 на користь Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 35 365 782,25 грн. (з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних, штрафних санкцій) коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Петропавлівська-Борщагівка.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області судовий збір в розмірі 530 486,73 грн.

Разом з тим, 26.12.2019 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про перегляд вказаного заочного рішення, в якій зазначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про календарну дату проведення судового засідання, в якому було постановлено оскаржуване рішення, а суд, в свою чергу, вирішуючи даний спір, не дослідив всіх обставин справи, які прямо впливають на правову оцінку спору між сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 26.02.2020 року, у відповідності до вимог ч.2 ст. 287 ЦПК України щодо порядку розгляду заяви про перегляд заочного рішення, головуючий відкрив судове засідання і з`ясував, хто з учасників справи з`явився, встановив їх особу, перевірив повноваження, після чого повідомив зміст заяви і з`ясував думку сторін та інших учасників справи щодо вимог про перегляд заочного рішення.

Представник заінтересованої особи Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Громадський В.В. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні вказаної заяви.

Представник заявника Правдюк ОСОБА_3 М. підтримав в повному обсязі вимоги заяви, просив суд задовольнити із наведених в заяві підстав.

Прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Вакуленко М.Г. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні вказаної заяви.

Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про перегляд заочного рішення та додані до неї матеріали, суд прийшов до наступного.

Так, відповідно до положень ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Водночас, як передбачено вимогами ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, виходячи з вищенаведених положень ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено одночасну сукупність трьох обставин, а саме: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки; не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В даному випадку слід зазначити, що відповідач повідомлявся про час та місце слухання справи, як це передбачено положеннями ЦПК України. При цьому, на доводи представника заявника, що відповідач він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, слід зазначити, що вся поштова кореспонденція направлялась за адресою вказаною в позові та підтвердженим у встановленому процесуальним законом порядку місцем реєстрації проживання відповідача: АДРЕСА_1 .

Крім того, у відповідність до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов"язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п.61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що заявник не навів доводів про поважність причин пропуску строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення. Суд, також не вбачає посилань відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішення по суті, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.287, 288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором пайової участі – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2020 року.

Суддя Дубас Т.В.