Ухвала суду № 88208183, 13.03.2020, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/576/20

Провадження № 1-кс/366/113/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року смт.Іванків

Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченка Ю.В., при секретарі Євтушенко В.Д., за участю прокурора Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Калюша І.М., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника – Семака А.Я., а також сторони кримінального провадження – слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області Скотаренка Б.В., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області Скотаренка Б.В., погоджене прокурором Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Сопільником А.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Підгайці Тернопільської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ :

13 березня 2020 року до слідчого судді Іванківського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області Скотаренка Б.В., погоджене прокурором Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Сопільником А.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч.1 ст.190 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що групою слідчих СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12020110180000115 від 11.03.2020, за фактами таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у сховище, та фактом вчинення заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайства), за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст. 185 та ч. 1 ст. 190 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, останній раз 21.02.2019 Тернопільським міським судом Тернопільської області, за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді 100 годин громадських робіт, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, здійснив новий умисний, корисливий злочин.

11 березня 2020 року в смт. Димер Вишгородського району Київської області встановлено місцезнаходження ОСОБА_1 , та проведено його затримання за підозрою у вчинення ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

12 березня 2020 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, поєднаному із проникненням до іншого приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, покарання за яке передбачене у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом оперативного чергового щодо отримання повідомлення по лінії 102; протоколом огляду місця скоєння правопорушення від 11.03.2020, - в якому зафіксована матеріальна обстановка на місці події, виявленні пошкодження на дверях через які здійснюється доступ до складського приміщення; протокол огляду добровільної виданих речей від 11.03.2020, - якому зафіксовані індивідуальні ознаки виявлення речей; показами зафіксованими в протоколі допиту потерпілої ОСОБА_2 від 11.03.2020, в яких остання вказує відомі їй обставини крадіжки, опис викраденого майна, тощо; показами зафіксованими в протоколах допитів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , залучених понятих, в присутності яких здійснювалося вилучення майна, яке знаходилось при ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; показами зафіксованими в протоколах допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , - осіб який підозрювані пропонували придбати викрадені речі, тощо; протоколами пред`явлення осіб та речей для впізнання по фото; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; та іншими матеріалами кримінального провадження, в їх сукупності.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 раніше судимий, останній раз 21.02.2019 Тернопільським міським судом Тернопільської області, за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді 100 годин громадських робіт, та у зв`язку з ухиленням від відбування вказаного покарання на даний час Тернопільським ВП УНП в Тернопільській області оголошений в розшук; на території Іванківського району Київської області постійного місця проживання не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У кримінальному провадженні існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, оскільки на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, не одружений, немає на території Іванківського району Київської області постійного місця проживання та роботи, не має стійких соціальних зв`язків, на даний час рахується оголошеним в розшук від 16.07.2019 у зв`язку з ухиленням, від відбування призначеного йому покарання, а тому під тяжбою отримання покарання, останній може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, чим унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України.

- відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний ОСОБА_1 , у зв`язку з вчиненням інкримінованих йому кримінальних правопорушень, може негативно впливати на свідків та потерпілих, та в кримінальному провадженні вже встановлено, що ОСОБА_1 , наносив тілесні ушкодження ОСОБА_10 , а тому під тяжбою отримання покарання підозрюваний може здійснювати тиск на свідків та потерпілих, що негативно вплине на повне та неупереджене досудове розслідування.

- відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення, а також той факт, що останній не має джерела доходів, також засуджений 21.02.2019 Тернопільським міським судом Тернопільської області, за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді 100 годин громадських робіт, та у зв`язку з ухиленням від відбування вказаного покарання з 16.07.2019 Тернопільським ВП УНП в Тернопільській області оголошений в розшук; на території Іванківського району Київської області постійного місця проживання не має.

Таким чином, для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сукупність вказаних обставин є достатньою для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти наявним ризикам і досягти мети, передбаченої ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим стосовно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наполягав на його задоволенні, з підстав викладених в ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а обрати відносно нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Крім того, вину свою у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав, розкаюється.

Захисник Семак А.Я. просив суд не застосовувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а передати його на поруки потерпілій ОСОБА_2 .

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засідання просила суд ОСОБА_1 передати їй на поруки.

Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив суд задовольнити його.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, прокурора, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.

Згідно санкції ч.3 ст.185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Згідно санкції ч.1 ст.190 КК України передбачено покарання у виді штрафу до 50 неоподартковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеження волі на строк до 3 років.

Частиною 8 ст.194 КПК України до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених главою 18 КПК.

Громадянину ОСОБА_1 органом досудового розслідування повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред`явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Також, Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, офіційно не працює, а також враховуючи, що існує реальний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення і можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

У відповідності до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, особу обвинуваченого, тяжкість правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, те, що він не має постійного місця роботи, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі (20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

· прибувати до слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП України в Київській області із встановленою періодичністю;

· повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

· здати на зберігання слідчому СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП України в Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395, 492 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області Скотаренка Б.В., погоджене прокурором Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Сопільником А.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст.190 КК України, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Підгайці Тернопільської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання від вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 11 березня 2020 року.

Строк дії ухвали – до 09 травня 2020 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області: отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м.Київ, рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

прибувати до слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП України в Київській області із встановленою періодичністю;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання слідчому СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП України в Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09 травня 2020 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ Державної судової адміністрації в Київській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятора.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Іванківський районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 13 березня 2020 року

Слідчий суддя Ю.В. Ткаченко