Рішення № 88207409, 05.03.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8388/19

2/296/2506/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

"05" березня 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

при секретарі судових засідань Тузенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, про зняття з реєстрації,-

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до суду та просить визнати відповідача таким, що втратив користування жилим приміщенням.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказала, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 .

Крім неї у вказаному будинку зареєстрований та вже більше п`яти років не проживає відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач проживав за вказаною адресою до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після одруження ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач переїхав жити до дружини. У квітні 2015р. відповідач забрав свої речі, не спілкується з позивачем. Реєстрація відповідача порушує право позивача на повноцінне користування власністю, впливає на оплату комунальних послуг, у зв`язку з чим позивач просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з”явилася.

Адвокат позивача Остапчук В.О. в заяві від 03.02.2020р. просив розгляд справи здійснювати у його відсутність та у відсутність позивача (а.с.31).

Третя особа в заяві від 11.10.2019р. просила здійснювати розгляд справи за відсутності представника Управління ведення реєстру територіальної громади ЖМР, при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а.с.19).

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав, про дату та місце судового розгляду, повідомлений належним чином, в тому числі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Державної судової адміністрації України щодо оголошень про виклик у суд учасників процесу, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що позивач є власником частини будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 22.02.1978р. (а.с.9), інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо об”єкта нерухомого майна (а.с.43-44).

За вказаною адресою крім позивача зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою КП «Виробниче житлове ремнтно-експлуатаційне підприємство №9» Житомирської міської ради (а.с.8).

Разом з тим, акт КП «Виробниче житлове ремнтно-експлуатаційне підприємство №9» Житомирської міської ради від 20.08.2019р. (а.с. 17) свідчить про те, що відповідач ОСОБА_2 за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , не проживає з 31 серпня 2013р.

У відповідності до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону (ч.1 ст. 319 ЦК України).

Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном передбачено ст.391 ЦК України.

Реєстрація відповідача у квартирі належній позивачу порушує його право, передбачене ст. 317 ЦК України.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, якими закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач втратив право на користування квартирою, що належить позивачу у зв`язку із відсутністю без поважних причин станом на дату прийнятя рішення майже шість років, а тому позов в частині визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням підлягає задоволенню.

Разом з цим відповідно до ст..7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням є підставою для знаття з реєстрації місця проживання особи.

Таким чином, вимога позову про зняття відповідача з реєстраційного обліку задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати у сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст.7,10,76,81,133,141,223,244,245,259,263-265,268,280-284,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, про зняття з реєстрації - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач

ОСОБА_1

адреса реєстирації та проживання: АДРЕСА_2 ,

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач

ОСОБА_2

зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

РНОКПП НОМЕР_2

третя особа

Управління ведення реєстру територіальної громади ЖМР

місцезнаходження: 10014, м.Житомир, м-н Корольова,6

код ЄДРПОУ 13576954

Головуючий суддя В. П. Маслак