Рішення № 88205549, 16.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року м. Київ № 640/17217/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., при секретарі судового засідання Кравченку Я.В.,

за участю:

представників позивача - Кур`ян К.І., Ярмоленко Г.В., Сахневич Н.І.,

представника відповідача - Бабченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак"

до Головного управління Держпраці у Київській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" звернулося до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови від 15.08.2019 №КВ1353/1359/АВ/ТД/ФС-507 про накладення уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області штрафу в розмірі 1 126 710 грн.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, Кодекс законів про працю України, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері здійснення господарської діяльності», Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013, та зазначає про протиправність постанови про накладення штрафу від 15.08.2019 №КВ1353/1359/АВ/ТД/ФС-507, оскільки Головним управлінням Держпраці у Київській області порушено порядок проведення інспекційного відвідування.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІV, № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифіковану Законом України від 08.09.2004 № 1986-ІV, Конституції України, Кодексу законів про працю України, законів України «Про охорону праці», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84, та зазначає про правомірність постанови про накладення штрафу від 15.08.2019 №КВ1353/1359/АВ/ТД/ФС-507, оскільки проведення інспекційного відвідування передбачено конвенціями. Також відповідач зазначає, що під час інспекційного відвідування встановлено допущення Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" працівників до роботи без належним чином оформлених трудових відносин.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Постановою Головного управління Держпраці у Київській області від 15.08.2019 №КВ1353/1359/АВ/ТД/ФС-507 накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" штраф у розмірі 1 126 710 грн.

Вказана постанова прийнята на підставі акту інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" від 25.07.2019 № КВ 1353/1359/АВ та наступних виявлених порушень:

1) у порушення вимог частини першої статті 24 Кодексу законів про працю України роботодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" не укладено у письмовій формі трудові договори з працівниками: ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;

2) у порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України працівників - ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_3, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - допущено до роботи без укладення трудового договору, не оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

3) повідомлення про прийняття працівників на роботу не подано роботодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівників: ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Щодо підстав проведення інспекційного відвідування, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2019 до Головного управління Держпраці у Київській області звернулися ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які повідомили, що наприкінці червня 2019 року працювали на Товаристві з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 9-в, проте їх не було працевлаштовано та не виплачено грошові кошти.

Начальником Головного управління Держпраці у Київській області відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1986-ІV, статті 259 Кодексу законів про працю України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 № 1338, Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84, на підставі заяв ОСОБА_11 від 22.07.2019 та ОСОБА_13 від 20.07.2019 прийнято наказ від 22.07.2019 № 3672 про проведення з 24.07.2019 по 25.07.2019 інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" на предмет додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин.

На підставі наказу про проведення інспекційного відвідування, направлення на проведення інспекційного відвідування від 23.07.2019 № 1353, службового посвідчення №1359 в період з 24.07.2019 по 25.07.2019 інспектором праці проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак".

Відносно доводів позивача щодо проведення інспекційного відвідування за відсутності правових підстав для його проведення, суд зазначає наступне.

У відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 877-V).

За визначенням статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

В свою чергу, за змістом частини четвертої статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина третя статті 2 Закону № 877-V).

Статтею 3 цього ж Закону визначені основні принципи державного нагляду (контролю) та встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Крім того, частиною четвертою статті 4 Закону №877-V передбачено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Підставами для здійснення позапланових заходів, у розумінні частини першої статті 6 Закону №877-V є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Частиною другою-четвертою статті 6 Закону № 877-V визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Конструкція частини першої статті 6 Закону №877-V свідчить про те, що наведений у ній перелік підстав для здійснення позапланових заходів є вичерпним.

В той же час, частина друга названої правової норми передбачає можливість, у випадках, визначених частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V, здійснювати проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених статтею 6 цього Закону.

Разом з тим, відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

При цьому, відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці.

Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 вказаного Положення № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що до обов`язків територіальних органів Держпраці належить забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи суд приходить до висновку про наявність права у відповідача на проведення інспекційних відвідувань на підставі звернень фізичних осіб.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до статті 8 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Як вбачається із звернень ОСОБА_11 від 22.07.2019 та ОСОБА_13 від 20.07.2019, в них відсутня інформація про місце проживання.

За таких обставин, суд приймає до уваги позицію позивача відносно того, що вказані звернення є анонімними, а відтак не можуть бути підставою для проведення перевірки.

Відносно доводів позивача щодо відсутності повноважень у відповідача на проведення інспекційного відвідування, оскільки Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено проведення перевірок, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, зазначені у частині четвертій статті 2 Закону № 877-V органи здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Одночасно статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІV визначено, що кожний член Міжнародної організації праці, для якого ця Конвенція є чинною, повинен забезпечувати систему інспекції праці на промислових підприємствах.

Згідно із статтею 2 Конвенції система інспекції праці на промислових підприємствах застосовується до всіх підприємств, щодо яких інспектори зобов`язані забезпечити застосування правових норм щодо умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи.

Статтею 12 Конвенції встановлено, що Інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:

а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та

c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема:

i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм;

ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги;

iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами;

iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Таким чином, проведення інспекційного відвідування передбачене Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІV, а тому суд приходить до висновку про проведення відповідачем інспекційного відвідування в межах наданих йому повноважень.

Відносно доводів позивача про недотримання Головним управлінням Держпраці у Київській області обов`язку щодо проведення інспекційного відвідування у присутності керівника юридичної особи, суд зазначає наступне.

Як зазначено судом, вказані у частині четвертій статті 2 Закону № 877-V органи здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Таким чином, положення частини п`ятої статті 7 Закону № 877-V, яка передбачає, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення), не підлягає обов"язковому дотриманню при проведенні інспекційних відвідувань територіальними органами Держпраці.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Статтею 10 Закону № 877-V встановлено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

бути поінформованим про свої права та обов`язки;

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);

тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання;

одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;

отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення;

вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі:

перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу;

використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів;

з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про наявність права у керівника позивача ознайомитися з підставами проведення інспекційного відвідування та бути присутнім під час проведення інспекційного відвідування, яке може бути реалізовано виключно у разі належного повідомлення суб`єкта господарювання про проведення перевірки.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи (копії опису вкладення та копії фіскального чека), направлення на перевірку надіслано на юридичну адресу позивача 24.07.2017 о 20:04 год., тобто вже після того як інспектором праці розпочато інспекційне відвідування та отримання пояснень працівників позивача. Одночасно, надсилаючи позивачу 24.07.2017 о 20:04 год. вимогу про надання документів у строк до 25.07.2019 до 17:00 год., відповідач усвідомлював неможливість виконання позивачем даної вимоги.

За таких обставин суд приймає до уваги позицію позивача щодо проведення відповідачем інспекційного відвідування на підставі анонімного звернення та за відсутності належного повідомлення позивача про проведення перевірки, що свідчить про порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування.

При цьому, суд приймає до уваги доводи позивача, що в акті інспекційного відвідування зазначено про проведення перевірки відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, яка визнана нечинною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17.

Відносно доводів позивача про порушення порядку розгляду справи про накладення штрафу, суд зазначає наступне.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.

Згідно з пунктами 2-8 Порядку № 509 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд зазначає, що постанова про накладення штрафу складається за результатами розгляду справи про порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення. При цьому, про розгляд справи уповноважена посадова особа зобов`язана повідомити суб`єкта господарювання та роботодавця не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду.

Разом з тим, як зазначив позивач та не спростовано відповідачем, керівника або уповноважену особу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" не було повідомлено про розгляд справи 15.08.2019, що позбавило позивача права на участь під час розгляду справи, надання пояснень щодо виявлених інспектором порушень.

Таким чином, суд приймає до уваги позицію позивача щодо порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення та прийняття постанови про накладення штрафу.

Відносно виявлених Головним управлінням Держпраці у Київській області порушень вимог Кодексу законів про працю України, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, під час проведення інспекційного відвідування інспектором зроблений висновок про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України з тих підстав, що під час інспекційного відвідування виявлено, що роботодавцем не було укладено трудових договорів з працівниками ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20. , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та не подано повідомлення про прийняття зазначених працівників на роботу.

На підтвердження правомірності висновків щодо порушення позивачем вимог Кодексу законів про працю України представником відповідача надано пояснення ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19. , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які повідомили, що офіційно не працевлаштовані та трудові книжки знаходяться у них.

Разом з тим, представник позивача під час розгляду справи зазначив, що ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не знаходились у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" та зазначив, що між ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" укладено цивільно-правові угоди.

На підтвердження своєї позиції позивачем надано копії договорів про надання послуг (виконання робіт) укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" та ОСОБА_4 (договір № 06/ЦПХ/2019 від 26.06.2019), ОСОБА_3 (договір № 04/ЦПХ/2019 від 25.06.2019), ОСОБА_2 (договір № 07/ЦПХ/2019 від 26.06.2019), ОСОБА_8 (договір № 05/ЦПХ/2019 від 26.06.2019), за умовами якого на умовах та в порядку, встановлених договором, виконавець надає замовнику послуги з виконання робіт, обсяг яких визначено в додатку № 1 до договору («Технічне завдання»). На відносини між замовником і виконавцем не поширюється трудове законодавство України, оскільки дані відносини є цивільно-правовими і регулюються виключно Цивільним кодексом України.

При цьому, суд зазначає наступне.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 Кодексу законів про працю України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 Кодексу законів про працю).

Одночасно, в окремих випадках робота може виконуватися не за трудовим договором, а на іншій юридичній підставі. Зокрема, можливе виконання роботи за договорами цивільно-правового характеру.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 820/1432/17.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що зі змісту договорів про надання послуг (виконання робіт) вбачається, що вони не мають ознак трудового характеру, суд зазначає про необгрунтованість висновків відповідача щодо використання позивачем праці найманих робітників без оформлення трудових відносин, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини щодо виконання ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 робіт за договорами про надання послуг.

На підтвердження нарахування доходу ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 позивачем надано витяг з електронного кабінету платника з відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам.

При цьому, суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження укладання договорів про надання послуг з ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 .

Позивач під час розгляду справи зазначив про вилучення певних документів в межах досудового розслідування. На підтвердження своєї позиції позивачем надано протокол обшуку від 18.07.2019, проте суд не бере його до уваги як такий, що неможливо прочитати.

Таким чином, в межах даної справи документально не підтверджено укладання договорів цивільно-правового характеру із зазначеними особами.

Разом з тим, з огляду на наведене та враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини щодо проведення Головним управлінням Держпраці у Київській області інспекційного відвідування на підставі анонімних звернень, порушено порядок проведення інспекційного відвідування та порядок накладення штрафу, суд приходить до висновку про протиправність постанови від 15.08.2019 №КВ1353/1359/АВ/ТД/ФС-507 про накладення уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області штрафу в розмірі 1 126 710 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" (вул. Тампере, 13-Б, м. Київ, 02105, ідентифікаційний код 41142363) до Головного управління Держпраці у Київській області (вул. Вавілових, 10, м. Київ, 04060, код ЄДРПОУ 39794214) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 15.08.2019 № КВ1353/1359/АВ/ТД/ФС-507 про накладення уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області штрафу в розмірі 1 126 710 (один мільйон сто двадцять шість тисяч сімсот десять) грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" (вул. Тампере, 13-Б, м. Київ, 02105, ідентифікаційний код 41142363) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 18 836 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 39794214).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева

Повний текст рішення складений 16.03.2020.