Рішення № 88203906, 10.03.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2020 року м. Рівне №460/569/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: ОСОБА_1 , відповідача: представник Разін Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 11.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №460/569/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення №0000523200 від 21.01.2020 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн., згідно з абз.5 ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження 10.03.2020 з викликом сторін.

В судовому засіданні 10.03.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з позовною заявою та поясненнями позивача в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що роздрібну торгівлю алкогольними напоями 23.11.2019 він здійснював на підставі ліцензії, реєстраційний №17070312201800047 від 22.11.2018, терміном дії з «23.11.2018 до 23.11.2019». Посилаючись на статті 253, 254 Цивільного кодексу України, позивач доводив, що останнім днем дії ліцензії є 23.11.2019 включно, а тому він правомірно здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями 23.11.2019, в останній день строку дії ліцензії. За наведених підстав просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача №0000523200 від 21.01.2020 про застосування до нього фінансових санкцій за торгівлю алкогольними напоями 23.11.2019, як протиправне, необґрунтоване та безпідставне.

Згідно з відзивом на позов та поясненнями представника в судовому засіданні, відповідач позов не визнає. В обґрунтування заперечень сторона відповідача покликається на те, що термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями закінчився 22.11.2019, з огляду на сплив річного терміну дії ліцензії, а саме 365 днів. Відповідно реалізація алкогольних напоїв 23.11.2019 вважається такою, що відбулася без ліцензії, що є порушенням вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». У зв`язку із цим сторона відповідача доводила, що правомірно застосувала до позивача фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

21.12.2019 ревізорами-інспекторами ГУ ДПС у Рівненській області на підставі наказу №984 від 20.12.2019 та направлень на перевірку №№166,167 від 20.12.2019 (а.с.49-51) проведено фактичну перевірку кафетерію « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . Предметом перевірки були питання додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Як слідує з матеріалів справи, на місце торгівлі у вищезазначеному кафетерії позивачу було видано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) реєстраційний номер 17070312201800047, дата реєстрації 22.11.2018, з терміном дії: «з 23.11.2018 до 23.11.2019». Усі квартальні періоди дії ліцензії позивачем оплачено, про що свідчать відмітки на зворотному боці ліцензії (а.с.20).

Разом з тим, на час проведення перевірки, позивачу на підставі його заяви від 18.11.2019 (а.с.24) та оплати за перший квартал (а.с.25) було видано нову ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) реєстраційний номер 17070312201900201, дата реєстрації 25.11.2019, з терміном дії: «з 27.11.2019 до 27.11.2020» (а.с.26).

За результатами фактичної перевірки складено акт №261/17-00-32-01/ НОМЕР_1 від 21.12.2019, згідно якого, під час перевірки встановлено факт реалізації алкогольних напоїв 23.11.2019, а саме згідно АІС «Податковий блок» - «Аналітична система» - «Чеки» (фіскальні чеки зазначені в додатку до акту), реалізовано 11 пляшок алкогольних напоїв на суму 518,00 грн. Зазначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (пивом) здійснена без наявності відповідної ліцензії, що є порушенням статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (а.с.47-48).

На акт перевірки 26.12.2019 позивач подавав письмові заперечення (а.с.12-14), які відповідачем 10.01.2020 відхилені (а.с.15-19).

На підставі акту перевірки №261/17-00-32-01/ НОМЕР_1 від 21.12.2019 Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято рішення №0000523200 від 21.01.2020, яким до позивача застосовано фінансові санкції за роздрібну торгівлю алкогольним напоями без ліцензії у розмірі 17000,00 грн. згідно з абз.5 ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (а.с.52-53).

Вказане рішення позивачем отримано 29.01.2020 (а.с.54).

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зауважує на такому.

За нормою статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. В свою чергу, пиво, як напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об`ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203, віднесено до алкогольних напоїв згідно із статтею 1 цього Закону, а також згідно із пп.14.1.144 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України.

За порушення вимог вказаної статті до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції згідно з абзацом 5 частини другої статті 17 цього Закону у вигляді штрафу, зокрема, у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій, у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

В свою чергу, за визначенням статті 1 цього ж 1 Закону, ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

За вимогами пункту 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту, оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №493 від 1996 (яка діяла до 30.08.2019, тобто в період видачі позивачу ліцензії 17070312201800047 від 22.11.2018), форма ліцензії затверджується Мінекономрозвитку, бланки ліцензій виготовляються друкарським способом, повинні мати номер і бути захищені від підробки та несанкціонованого тиражування. У ліцензії зазначається: на лицьовому боці: найменування органу, що її видав; вид товарів (алкогольні напої чи тютюнові вироби), на право реалізації яких видано ліцензію; для юридичних осіб - найменування та місцезнаходження, номер телефону, факс (за їх наявності); для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові, паспортні дані (серія, номер, ким і коли виданий, місце проживання), номер телефону (за його наявності); ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності; місце торгівлі; адреси відокремлених від роздрібної мережі місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; реєстраційний номер ліцензії, дата реєстрації; термін дії; дата видачі ліцензії; посада, прізвище, ім`я, по-батькові уповноваженої особи, яка підписала ліцензію; на зворотному боці: відмітки про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію; відмітка про реєстрацію ліцензії в державній податковій інспекції, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта підприємницької діяльності.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що суб`єкт господарювання, маючи на меті здійснювати роздрібний продаж алкогольних та/або тютюнових виробів, зобов`язаний отримати відповідні ліцензії, які оформлюються на спеціальних бланках та повинні містити необхідні відомості, зокрема, термін дії.

При цьому, ні Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995, ні прийняті на його реалізацію підзаконні нормативно-правові акти, не визначають порядок обчислення терміну дії ліцензії.

Відповідно до цього, застосуванню підлягають визначення, наведені у главі 18 Розділу V Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно із статті 252 вказаного Кодексу строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За статтями 253, 254, 255 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Таким чином, законодавець у Цивільному кодексі України виокремлює поняття «строк» і «термін», які не є тотожними.

В свою чергу, видані на виконання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, передбачають саме «термін дії ліцензії», який, відповідно до частини другої статті 252 Цивільного кодексу України, визначається календарною датою, яка має неминуче настати.

Аналіз наведених правових норм цивільного законодавства дає підстави для висновку, що термін дії дозвільного документу, протягом якого суб`єкт може провадити відповідну господарську діяльність, спливає о 23:59 годині останнього дня відповідного місяця та року, який визначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Як встановлено судом, позивач отримав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольним напоями (пивом) реєстраційний номер 17070312201800047, дата реєстрації 22.11.2018, з терміном дії: «з 23.11.2018 до 23.11.2019».

Отже терміни дії даної ліцензії був чітко встановлений уповноваженим органом шляхом визначення конкретного календарного дня її початку та закінчення. При цьому дата закінчення поєднана з прийменником «до», у зв`язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.

Крім того, згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.

Прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

З урахуванням наведеного, положень Конвенції та Цивільного кодексу України, граматичного аналізу визначення в ліцензії кінцевої дати дії: «до 23.11.2019», суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 під час здійснення роздрібного продажу підакцизного товару (пива) в останній день чинності ліцензії - 23.11.2019.

Такі висновки суду в повній мірі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, наведеною зокрема, у постановах від 25.04.2018 у справі №803/350/17 та у справі №815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі №803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності згідно з абз.5 ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» за факт реалізації у торговій точці алкогольних напоїв 23.11.2019.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що рішення №0000523200 від 21.01.2020 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Vдstberga Taxi Aktiebolag and Vulic проти Швеції» Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Головне управління ДПС у Рівненській області належними і допустимими доказами у справі не довело наявності правових підстав для накладення на ФОП ОСОБА_1 відповідних сум фінансових санкцій.

За усього наведеного, позовні вимоги на ФОП ОСОБА_1 підлягають до повного задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на наведену норму права, на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн. відповідно до квитанції №19 від 31.01.2020, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.6).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449, вулиця Відінська, будинок 12, місто Рівне, 33023) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України в Рівненській області №0000523200 від 21.01.2020 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн., згідно з абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС України в Рівненській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 16 березня 2020 року.

Суддя Друзенко Н.В.