Рішення № 88203547, 22.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2019 р. № 400/109/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Западнюк К.А.,

представника позивача: Лопушанського О.І.,

представника відповідача: Мерзлікіна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", пр. Героїв Сталінграду, 113, м. Миколаїв, 54025

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.11.2018 № 00100401411, № 00100391411,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг» (надалі - Товариство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправними та скасувати прийняті 01.11.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) податкові повідомлення-рішення № 00100401411 та № 000100391411.

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало на недоведеність відповідачем факту заниження позивачем податкових зобов`язань зі сплати ввізного мита та зі сплати податку на додану вартість. Позивач зазначив, що висновки Управління про те, що Товариство допустило невірну класифікацію товару, в результаті чого застосувало ставку ввізного мита 0% замість 5%, є помилковими.

У відзиві (т. спр. 1, арк. 104-106) Управління, з посиланням на технічні та експлуатаційні характеристики задекларованого Товариством товару, послалось на правильність віднесення товару до товарної підкатегорії, що передбачає ставку ввізного мита 5%. Також відповідач вказав, що ним були враховані: наявні в АСМО «Інспектор» рішення Миколаївської митниці ДФС про визначення коду відповідного товару (за іншими деклараціями Товариства); адресований Управлінню лист за підписом директора Департаменту аудиту ДФС від 11.09.2018 № 28144/7/99-99-14-04-02-17 «Для вжиття заходів» (надалі - Лист ДФС); факт ввезення та оформлення позивачем у 2018-2019 роках за окремими митними деклараціями навісного обладнання навантажувачів (вил палетних, ківшів для легких матеріалів).

Товариство подало відповідь на відзив (т. спр. 1, арк. 133-136); Управління - заперечення (т. спр. 1, арк. 146).

Ухвалою від 25.02.2019 (т. спр. 1, арк. 150-151) суд задовольнив клопотання позивача, призначив у справі автотоварознавчу експертизу та зупинив провадження у справі.

Після отримання судом результатів експертизи провадження у справі було поновлено (т. спр. 3, арк. 13).

Відповідач подав заперечення до висновку автотоварознавчої експертизи (т. спр. 3, арк. 39-41); позивач - відповідь на заперечення відповідача (т. спр. 3, арк. 43-45).

В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просив відмовити у його задоволенні.

Як встановлено судом, з 28.09.2018 по 05.10.2018 посадові особи Управління провели документальну невиїзну перевірку Товариства з питань державної митної справив частині правильності класифікації товару «автонавантажувач DIECI AGRI STAR», результати якої оформили актом від 12.10.2018 № 2463/14-29-14-11/30976452 (надалі - Акт, т. спр. 1, арк. 11-25).

Підставою для проведення перевірки в Акті зазначений пункт 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України, відповідно до якого документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

У доданому відповідачем до відзиву Листі ДФС, зокрема, вказано: «… з урахуванням характеристик товару, наявних в мережі Інтернет, відповідно до технічної інформації, представленої на офіційному сайті-виробника, вимог УКТ ЗЕД та пояснень до товарної позиції 8427 УКТ ЗЕД класифікація товару «Телескопічний навантажувач Agri Star 37.7, торгівельної марки «Dieci» повинна здійснюватись у товарній підкатегорії 8427 20 11 00 (ставка ввізного мита - 5%) як «штабелювальні навантажувачі для нерівної місцевості з вилковим та іншими видами захвату». Вищезазначена позиція по класифікації … узгоджується з позицією Департаменту адміністрування митних платежів, яка зазначена у листі від 04.09.2018 № 1721/99-99-19-03-01-18 … з метою повноти нарахування та сплати податків і зборів … доручаю ГУ ДФС у Миколаївській області вжити відповідні контрольно-перевірочні заходи у порядку, визначеному статтями 354 - 354 Митного кодексу України, відносно ТОВ «Техноторг», яке здійснювало митне оформлення товару «Телескопічний навантажувач Agri Star 37.7, торгівельної марки «Dieci», у товарній позиції 8429 … протягом 2015 -2018 років на предмет правильності визначення класифікації імпортованого товару згідно з УКТ ЗЕД …» (т. спр. 1, арк. 124-126).

Інформації щодо навантажувача DIECI AGRI STAR 38.10 Лист ДФС не містить.

В Акті (зміст якого фактично дублює зміст Листа ДФС) зазначено, що Товариство здійснило декларування «… товару «Автонавантажувачі колісні фронтальні, одноковшові, навантажувач DIECI AGRI STAR 37.7, AGRI STAR 38.10» … за кодом згідно УКТ ЗЕД 8429519900 (ставка ввізного мита 0%). Митне оформлення зазначеного товару в митному режимі імпорту ІМ « 40» оформлено за МД від 13.03.2017 №UA504170/2017/2115, від 09.06.2017 №UA504170/2017/5049, від 07.08.2017 №UA504170/2017/6747, від 08.08.2017 №UA504170/2017/6806, від 08.08.2017 №UA504170/2017/6809, від 12.09.2017 №UA504170/2017/7795, від 19.09.2017 №UA504170/2017/7998, від 23.10.2017 №UA504170/2017/8987, від 06.11.2017 №UA504170/2017/9369, від 19.12.2017 №UA504170/2017/10779, від 19.12.2017№UA504170/2017/10781, від 26.12.2017 №UA504170/2017/10921, від 18.01.2018 №UA504170/2018/359, від 02.05.2018 №UA504170/2018/3457, від 05.05.2018 №UA504170/2018/3675, від 25.05.2018 №UA504170/2018/4316, від 29.05.2018 №UA504170/2018/4319, від 18.06.2018 №UA504170/2018/5061, від 01.08.2018 №UA504170/2018/6670, від 02.08.2018 №UA504170/2018/6703, від 03.08.2018 №UA504170/2018/6761, від 06.08.2018 №UA504170/2018/6796, від 07.08.2018 №UA504170/2018/6879 … з урахуванням характерних особливостей «навантажувача DIECI AGRI STAR 37.7 та AGRI STAR 38.10», наявних в мережі Інтернет, відповідно до технічної інформації, представленої на офіційному сайті виробника, вимог УКТ ЗЕД та пояснень до товарної позиції 8427 УКТ ЗЕД є телескопічним навантажувачем, класифікація якого повинна здійснюватися у товарній підкатегорії 8427 20 11 00 ... (ставка ввізного мита - 5%) …».

Згідно з чинною у жовтні 2018 року редакцією частини четвертої статті 69 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до частини 14 статті 354 Митного кодексу України, рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

У висновках Акта посадові особи Управління вказали, що Товариство порушило:

вимоги статті 69 Митного кодексу України, Закону України від 19.09.2013 № 584-VII «Про Митний тариф України», правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про Митний тариф України», що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 3 169 265,95 грн.;

пункт 187.8 статті 187 та пункт 190.1 статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість на суму мита, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 633 853,18 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 01.11.2018 № 00100401411 (надалі - Рішення 1, т. спр. 1, арк. 26-28) Управління збільшило суму грошового зобов`язання Товариства за платежем «мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності» на 3 961 582,44 грн., з яких 3 169 265,95 грн. - за податковими зобов`язаннями, 792 316,49 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковим повідомленням-рішенням від 01.11.2018 № 00100391411 (надалі - Рішення 2, т. спр. 1, арк. 29-31) Управління збільшило суму грошового зобов`язання Товариства за платежем «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання» на 792 316,48 грн., з яких 633 853,18 грн. - за податковими зобов`язаннями, 158 463,30 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до абзацу першого пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно з абзацом першим пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Отже, Рішення 2 є похідним від Рішення 1, яке, в свою чергу, є результатом прийнятого відповідачем та викладеного у тексті Акта рішення про неправильне визначення Товариством заявленого у митних деклараціях коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з «Висновком № 19-298 судової автотоварознавчої експертизи транспортного засобу» (т. спр. 3, арк. 8-10), навантажувач AGRI STAR 37.7 FTP та навантажувач AGRI STAR 38.10 FTP «… за сукупністю вищезазначених параметрів, відсутність пристроїв для забезпечення роботи в умовах нерівної місцевості, наявність обладнання для навантаження ґрунту, слід віднести до навантажувачів, основне призначення яких використання для роботи з ґрунтом, а саме машини з фронтальною установкою ковша, який зачерпує матеріал у процесі пересування машини, транспортує та вивантажує його. Тож його класифікація у відповідності до УКТ ЗЕД найбільшим чином буде відповідати коду 8429 51 99 00 …».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до чинної у 2017-2018 роках (період оформлення вказаних в Акті митних декларацій) редакції статті 67 Митного кодексу України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коли яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Як вказано у частині першій статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ним кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після цього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частини друга - четверта статті 69 Митного кодексу України в редакції, що була чинною в період проведення відповідачем перевірки позивача).

Товарна позиція 8429, зазначена позивачем, - самохідні бульдозери з неповоротним та поворотним відвалом, грейдери, планувальники, скрепери, механічні лопати, екскаватори, одноківшові навантажувачі, машини трамбувальні та дорожні котки.

В Акті відсутні аргументи щодо неправильного визначення позивачем коду 8429, при тому, що назва товару, згідно з митними деклараціями, - автонавантажувач фронтальний колісний одноківшовий (автонавантажувач фронтальний одноківшовий, призначений для землерийних і транспортних робіт, в комунальному, сільському і складському господарстві; автонавантажувач колісний фронтальний одноківшовий, не призначений для підземних робіт для рівної місцевості, призначений для землерийних і транспортних робіт, в комунальному, сільському і складському господарстві).

Товарна підпозиція, зазначена позивачем, 8429 51 - одноківшові фронтальні навантажувачі, що відповідає інформації, викладеній у графі 31 митних декларацій.

Як вказано вище, відповідач стверджує, що ввезений позивачем товар мав бути класифікований у товарній позиції 8427 - автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням, у товарній підпозиції 8427 20 - інші навантажувачі самохідні, у товарній підкатегорії 8427 20 11 00 - штабелювальні навантажувачі для нерівної місцевості з вилковим та іншими видами захвату.

На думку суду, ці твердження є безпідставними.

Як вказано у правилі 1 «Основних правил інтерпретації УКТЗЕД» (додаток до Закону України від 19.09.2013 № 584-VII «Про Митний тариф України», надалі - ОПІ), назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів у УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Відповідно до правила 6 ОПІ, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

В чому полягає порушення Товариством вказаних норм, в Акті не вказано.

Інформації про те, що позивач неправильно заповнив графу 31 митних декларацій, Акт не містить.

Оскільки спірним є класифікація товару саме за товарними позиціями (перші чотири знаки коду), то застосуванню підлягає правило 1 ОПІ.

Як вказано вище, у товарній позиції 8429 зазначений товар «одноківшові навантажувачі», у товарній позиції 8427 - «автонавантажувачі з вилковим захватом».

В Акті є зображення навантажувача, обладнаного вилами.

До відзиву Управління додало зображення навантажувачів, обладнаних як вилами, та і ківшом.

Суд зауважив, що відповідач здійснив невиїзну документальну перевірку, для якої використав митні декларації, «пояснення до коду товару згідно УКТЗЕД 8429519900», «пояснення до коду товару згідно УКТЗЕД 8427201100», лист ДФС від 04.09.2019 № 1721/99-99-19-03-01-18 (т. спр. 1, арк. 127-128), Лист ДФС (додаток № 1 до Акта, т. спр. 1, арк. 21-22).

На підставі цих документів Управлінням був зроблений висновок про те, що Товариство ввезло автонавантажувачі саме з вилковим захватом.

Проте, будь-яких доказів на підтвердження цьому відповідач не подав.

При цьому, Товариство надало керівництво з експлуатації навантажувачів (т. спр. 1, арк. 166-258, т. спр. 2, арк. 1-274), в якому вказано, що навантажувачі DIECI AGRI STAR 37.7 та DIECI AGRI STAR 38.10 можуть бути обладнані як вилами, так і ківшом (і перше, і друге, є видами навісного обладнання, т. спр. 1, арк. 177).

За урахуванням викладеного, суд визнав, що відповідач не довів факту ввезення за вказаними в Акті митними деклараціями автонавантажувачів з вилковим захватом.

Стосовно викладених у відзиві (стор. 5) інших доводів Управління суд зазначив таке.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу прийнятого рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Управління прийняло Рішення на підставі інформації, що викладена в Акті, і саме в Акті вказані докази, що, на думку відповідача, свідчать про порушення позивачем вимог законодавства.

У відзиві відповідач повідомив, що у серпні-грудні 2018 року та у лютому 2019 року Товариство ввезло та оформило навісне обладнання навантажувачів (вили палетні та ківши для легких матеріалів) виробництва DIECI S.R.L.

Виходячи з тексту відзиву, Управління вважало, що цей факт підтверджує правильність висновку про те, що навантажувачі мали бути класифіковані за кодом 8427 20 11 00 (штабелювальні навантажувачі для нерівної місцевості з вилковим та іншими видами захвату).

З цього приводу суд зазначив, що Акт, з урахуванням дати його оформлення, не містить і не може містити інформації про прийняті у листопаді-грудні 2018 року та у лютому 2019 року Миколаївською митницею ДФС рішення про визначення коду товару та про факт ввезення та оформлення Товариством у жовтні-грудні 2018 року та у лютому 2019 року навісного обладнання навантажувачів (вил палетних та ківшів для легких матеріалів).

Факт подачі Товариством 07.08.2018 та 28.09.2018 митних декларацій №UA504170/2018/6874 та № UA504170/2018/8306 на навісне обладнання навантажувачів в Акті не відображений.

Таким чином, доводячи правомірність Рішень, Управління послалось у відзиві на адміністративний позов на фактичні обставини, які не були досліджені під час перевірки Товариства, та, відповідно, враховані при прийнятті цих рішень.

З урахуванням цього, суд відхилив ці доводи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що у відповідача не було підстав для прийняття рішення про неправильне визначення позивачем коду товару та, відповідно, рішень про збільшення грошових зобов`язань Товариства.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати (судовий збір та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в сумі 1 884 грн.) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (пр. Героїв Сталінграду, 113, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 30976452) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 01.11.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00100401411.

3. Визнати протиправним та скасувати прийняте 01.11.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00100391411.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (пр. Героїв Сталінграду, 113, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 30976452) судовий збір у сумі 19 210 грн. сплачений платіжним дорученням від 14.01.2019 № 3115 та витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 1884 грн., сплачені платіжним дорученням від 25.03.2019 № 5795.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення повного судового рішення - 16 березня 2020 року.

Суддя В.В. Птичкіна