Ухвала суду № 88203391, 16.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 березня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1052/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій протиправними, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 11 березня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, з такими вимогами:

1) визнати дії відповідача по відрахуванню необхідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов`язковою у встановленому законом порядку з виплат по середньому заробітку за час затримки видачі трудової книжки за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року по справі № 812/973/17 в сумі 206537,85 грн протиправними, та зобов`язати зробити перерахунок необхідних податків та зборів у відповідності до чинного законодавства, що повинно становити 244382,72 грн;

2) визнати дії відповідача про внесення записів до Пенсійного фонду України про нараховану суму з виплат по середньому заробітку за час затримки видачі трудової книжки за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року по справі № 812/973/17 протиправними, та зобов`язати внести до Пенсіонного фонду України повну суму без вирахування будь-яких внесків, тобто зазначити суму, яку встановлено рішенням суду - 247426,06 грн;

3) стягнути з відповідача на користь позивача недоотримані кошти середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки в сумі 37844,87 грн;

4) стягнути з відповідача на користь позивача недоотримані кошти за невикористану основну і додаткову відпустку при звільненні у сумі 3868,78 грн;

5) стягнути з відповідача на користь позивача недоотриману заробітну плату у грудні 2015 року в сумі 5,28 грн;

6) стягнути з на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 15.01.2016 на день фактичного розрахунку, з розрахунку 6240,00 грн за місяць.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається:

- зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивач в пункті 6 позовних вимог звертає до суду вимогу про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 15.01.2016 на день фактичного розрахунку, з розрахунку 6240,00 грн за місяць.

При цьому позивачем в позовній заяві не наведено орієнтованого розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 15.01.2016 на день фактичного розрахунку, з розрахунку 6240,00 грн за місяць, яку необхідно стягнути на користь позивача.

Вимоги щодо визначення орієнтованого розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є суто формальними, оскільки зазначене перешкоджає суду визначити суму судового збору, яку мав сплатити за звернення до суду з даною позовною вимогою позивач.

Для усунення цих недоліків позивачу необхідно надати уточнений адміністративний позов, оформлений у відповідності з нормами статті 160 КАС України, та його копію для вручення відповідачу.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, збір становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2012,00 грн. Отже, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру у 2020 році сплачується судовий збір у розмірі 840,80 грн.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI).

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору, проте у позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 1 та 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, та звертає до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у зв`язку зі стягненням заробітної плати та порушення його прав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи те, що вимоги позивача, викладені в пунктах 1 - 3 та 6 позовної заяви про визнання дій відповідача по відрахуванню необхідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов`язковою у встановленому законом порядку з виплат по середньому заробітку за час затримки видачі трудової книжки за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року по справі № 812/973/17 в сумі 206537,85 грн протиправними, та зобов`язання зробити перерахунок необхідних податків та зборів у відповідності до чинного законодавства, що повинно становити 244382,72 грн (пункт 1); визнання дій відповідача про внесення записів до Пенсійного фонду України про нараховану суму з виплат по середньому заробітку за час затримки видачі трудової книжки за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року по справі № 812/973/17 протиправними, та зобов`язання внести до Пенсіонного фонду України повну суму без вирахування будь-яких внесків, тобто зазначити суму, яку встановлено рішенням суду - 247426,06 грн (пункт 2); про стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманих коштів середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки в сумі 37844,87 грн (пункт 3); про стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманих коштів за невикористану основну і додаткову відпустку при звільненні у сумі 3868,78 грн (пункт 6), не є вимогами про стягнення заробітної плати, оскільки підпадають під поняття щодо оскарження дій суб`єкта владних повноважень, позивач не звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з такими позовними вимогами.

Що стосується посилання позивача як на підставу звільнення на пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд зазначає таке.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 04.04.2016 серія МВ № 029090.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав;

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і пункту 2 статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про «справи, пов`язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов`язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.

В даному спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, в пунктах 1-3 та 6 позовних вимог просить суд визнати дії відповідача по відрахуванню необхідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов`язковою у встановленому законом порядку з виплат по середньому заробітку за час затримки видачі трудової книжки за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року по справі № 812/973/17 в сумі 206537,85 грн протиправними, та зобов`язання зробити перерахунок необхідних податків та зборів у відповідності до чинного законодавства, що повинно становити 244382,72 грн (пункт 1); визнати дії відповідача про внесення записів до Пенсійного фонду України про нараховану суму з виплат по середньому заробітку за час затримки видачі трудової книжки за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року по справі № 812/973/17 протиправними, та зобов`язання внести до Пенсіонного фонду України повну суму без вирахування будь-яких внесків, тобто зазначити суму, яку встановлено рішенням суду - 247426,06 грн (пункт 2); стягнути з відповідача на його користь недоотримані кошти середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки в сумі 37844,87 грн (пункт 3); стягнути з відповідача на користь позивача недоотримані кошти за невикористану основну і додаткову відпустку при звільненні у сумі 3868,78 грн (пункт 6).

Судом не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цими позовними вимогами заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до суду даної позовної заяви в частини позовних вимог, зазначених в пунктах 1-3 та 6, як фізичною особою за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (№ рішення в ЄДРСР 85412901), від 18 грудня 2019 року у справі № ЗП/9901/4/19 (№ рішення в ЄДРСР 86877196) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (№ рішення в ЄДРСР 87641523).

Отже, підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви в частині позовних вимог, зазначених в пунктах 1-3 та 6, немає.

В позовній заяві позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру та чотири позовні вимоги майнового характеру, одна з яких є похідною (пункт 3 позовної заяви), при цьому лише позовні вимоги зазначені в пунктах 4-5 позовної заяви підпадають під дію пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Враховуючи те, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру (про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні), які не підпадають під дію положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, судовий збір за подання до адміністративного суду даного позову мав становити:

- 1681,60 грн (840,80 грн х 2 вимоги (пункти 1-3 позовних вимог) за позовні вимоги немайнового характеру;

- 1,5% від орієнтованої суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (пункт 6 позовних вимог) за вимогу майнового характеру.

Таким чином, у відповідності до вимог статті 4 Закону № 3674-VI позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 1681,60 грн та 1,5% від орієнтованої суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу протягом семи календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:

- уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статті 160 КАС України, разом з її копією для вручення відповідачу;

- документ про сплату судового збору в загальному розмірі, який складається з суми 1681,60 грн та 1,5% від орієнтованої суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, сплаченого за такими реквізитами:

Отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО) - 899998;

Рахунок отримувача - UA218999980313141206084012080;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяК.О. Пляшкова