Рішення № 88203238, 16.03.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року № 320/4025/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірною відмову Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо поновлення їй виплати пенсії згідно довідки Сквирського районного споживчого товариства про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 17.06.2004 року № 108;

- зобов`язати Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області поновити виплати та здійснити подальше нарахування і виплату їй пенсії, виходячи з розміру заробітної плати за період виконання нею робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 417 крб. 14 коп. на підставі довідки Сквирського районного споживчого товариства №108 від 17.06.2004 року відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 24.01.2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 24 липня 1979 року по 17 травня 2004 року перебувала у трудових відносинах з об`єднанням громадського харчування Сквирської райспоживспілки, правонаступником якого стало Сквирське районне споживче товариство, на посаді товарознавця. У період з 08.08.1986 по 11.08.1986 її було відряджено до зони відчуження для участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивачка зазначає, що з 29 жовтня 2003 вона втратила професійну здатність на 50%, внаслідок чого стала інвалідом 3 групи, захворювання пов`язано із роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 26 лютого 2004 року у справі № 2-39/2004р встановлено факт її перебування у період з 08 серпня 1986 року по 11 серпня 1986 року у відрядженні в м. Прип`ять Київської області та м. Чорнобиль Київської області, і тривалість її робочого часу за час цього відрядження щоденно становила 20 годин в зоні відчуження.

Сквирським районним споживчим товариством видано позивачці довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 17.06.2004 №108. Відповідно до довідки з 08.08.1986 по 11.08.1986 їй за роботу в зоні відчуження ЧАЕС було нараховано та виплачено 417 крб. 14 коп.

Позивачка звернулась до відповідача з вимогою про поновлення їй пенсійних виплат, нарахованих відповідно до довідки Сквирського районного споживчого товариства від 17.06.2004 №108.

Однак, листом від 15.03.2019 № 22/Г-01 позивачці відмовлено у перерахунку пенсії за її вимогою.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки оплату праці, відповідно до довідки від 17.06.2004 №108 Сквирське районне споживче товариство фактично не проводило, і позивачка такі кошти не отримувала.

Пояснює, що відомості в довідці не підтверджено первинними документами.

На думку відповідача, оскільки сума заробітної плати, зазначена в довідці від 17.06.2004 №108, фактично не була виплачена позивачці, перерахунок пенсії не може проводитися на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.

Представник позивача надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням від 10.12.2003 року категорія 1, серія НОМЕР_1 .

Згідно із вкладкою № НОМЕР_2 до вказаного посвідчення позивачка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З 24.07.1979 по 17.05.2004 позивачка перебувала у трудових відносинах з об`єднанням громадського харчування Сквирської райспоживспілки, правонаступником, якого стало Сквирське районне споживче товариство, на посаді товарознавця.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 26.02.2004 у справі №2-39/2004 встановлено факт перебування позивачки у період з 08 серпня 1986 року по 11 серпня 1986 року у відрядженні в м. Прип`ять Київської області та м. Чорнобиль Київської області, і тривалість її робочого часу за час цього відрядження щоденно становила 20 годин в зоні відчуження.

На підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 26.02.2004 у справі №2-39/2004 позивачці Сквирським районним споживчим товариством видано довідку від 17.06.2004 №108 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, згідно якої їй було нараховано 417 крб. 14 коп.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачці протягом кількох років здійснювалося нарахування та виплата відповідачем пенсії з урахуванням довідки Сквирського районного споживчого товариства від 17.06.2004 №108.

Проте, в подальшому розрахунок пенсії на підставі цієї довідки було припинено та проведено перерахунок пенсії, що призвів до зменшення розміру пенсійних виплат.

Позивачка 19.02.2019 звернулась до відповідача із письмовою вимогою, в якій просила повідомити, коли та на якій підставі було проведено перерахунок її пенсії, що призвело до значного її зменшення.

Також позивачка у вказаній вимозі просила поновити виплату пенсії із заробітку згідно довідки Сквирського районного споживчого товариства № 108 від 17.06.2004, починаючи з дня, коли було припинено виплату пенсії за вказаною довідкою і по день отримання даної заяви, з урахуванням уже виплачених сум.

Листом від 15.03.2019 № 22/Г-01 відповідач відмовив позивачці у поновленні виплати пенсії, посилаючись на те, що призначена їй пенсія обчислюється у відповідності до чинного законодавства. Також вказав, що згідно із роз`ясненням Міністерства соціального захисту населення України від 08 серпня 1996 року №02-105-013 рішення судів про встановлення факту перебування на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не дають права на підвищену оплату правці в зоні відчуження та визначення розміру пенсії.

Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» тою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Згідно ч. 3 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 1 цього Порядку визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно п.п. 4 п. 3 даного Порядку, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Листом Мінсоцполітики від 09.06.1995 №224/8.13 передбачено, що підприємства і організації в разі неправильної оплати праці в зоні відчуження повинні зробити перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Беручи до уваги наведене, суд зазначає, що головною підставою для здійснення перерахунку пенсії особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, є довідка про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка видається підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Частиною 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Позивачка для підтвердження факту тривалості робочого часу та місця виконання робіт в зоні відчуження звернулася до Сквирського районного суду Київської області із відповідною заявою, адже облік робочого часу на той момент в зоні аварії на ЧАЕС не вівся, внаслідок чого табелі обліку робочого часу на підприємстві були відсутні. Іншого способу встановлення реальності кількості відпрацьованого часу, аніж в судовому порядку, не було. Рішенням суду від 26.02.2004 у справі №2-39/2004 було встановлено факт перебування позивачки у відрядженні 08.08.1986 в м. Чорнобилі, 09.08.1986 - 11.08.1986 в м. Прип`яті Київської області, і тривалість її робочого часу за час цього відрядження щоденно становила 20 годин.

На підставі рішення суду від 26.02.2004 позивачці Сквирським районним споживчим товариством видано довідку від 17.06.2004 №108.

Згідно даної довідки позивачці за роботу в зоні відчуження ЧАЕС була нарахована заробітна плата в розмірі 417 крб. 14 коп., що відображено у розрахунку суми, що наведений на зворотному боці цієї довідки.

Однак, відповідач відмовився приймати до розгляду зазначену довідку.

Суд погоджується з тим, що рішення Сквирського районного суду Київської області від 26.02.2004 у справі №2-39/2004 не є підставою для розрахунку пенсії позивачки, оскільки підставою для цього безпосередньо є довідка Сквирського районного споживчого товариства від 17.06.2004 №108, дані якої, у свою чергу, підтверджуються зазначеним вище рішенням суду та наявними в матеріалах справи первинними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд відхиляє посилання відповідача на роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 08.08.1996 №02-105-013, оскільки це суперечить статтям 78 та 370 КАС України.

Суд звертає увагу, що відповідач не має права надавати оцінку рішенню Сквирського районного суду Київської області та змісту довідки, яка видана з врахуванням фактів, встановлених даним судовим рішенням, враховуючи те, що цим рішенням встановлено факт перебування позивачки у відрядженні в м. Прип`ять Київської області та м. Чорнобиль Київської області з 08 серпня 1986 по 11 серпня 1986, де тривалість її робочого дня щоденно становила 20 годин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі №376/2353/16-а, від 15.08.2018 у справі №376/127/18, від 16.08.2018 у справі №376/147/18 та від 29.08.2018 у справі №376/126/18.

Більш того, суд наголошує на тому, що у рішенні від 09 листопада 2004 року у справі «Науменко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що обставини даної справи схожі з обставинами справи «Рябих проти Росії» (заява №52854/99, рішення від 24 липня 2003 року), де у відповідній частині було вирішено: «право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи».

У справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України (рішення Європейського Суду з прав людини від 25 липня 2002 року) Європейський Суд наголосив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Суд також наголошує на тому, що відповідач, відмовляючи позивачці у перерахунку пенсії на підставі відповідної довідки, зазначав, що працівниками управління була проведена перевірка, якою не підтверджено місце проведення позивачкою робіт та кількість відпрацьованих нею годин. Слід зауважити, що зазначені обставини встановлено рішенням Сквирського районного суду Київської області, а відповідач не надав жодних доказів, які б ставили під сумнів встановлені даним судовим рішенням обставини.

При цьому суд враховує, що відповідач, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України, не надав суду будь-яких доказів, які б спростовували факт того, що Сквирським районним споживчим товариством не було проведено доплату позивачці коштів згідно рішення Сквирського районного суду Київської області від 26.02.2004 у справі № 2-39/2004.

До того ж, матеріали справи містять витяг з книги по рахунку №70 «Рахунки по оплаті праці» перерахунки зарплати працівникам, які працювали в зоні відчуження в 1986 році, відповідно до якого ОСОБА_1 у 2004 році за відпрацьовані в зоні ЧАЕС 3 дні, тривалість відпрацьованого часу - 60 годин, було перераховано заробітну плату на загальну суму 417 крб. 14 коп., що відповідає даним вказаним у довідці Сквирського районного споживчого товариства від 17.06.2004 № 108 про заробітну плату ОСОБА_1 в населених пунктах зони відчуження з 08 серпня 1986 року по 11 серпня 1986 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Як слідує з матеріалів справи, позивач звернувся до Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про перерахунок пенсії 19.02.2019 року.

Отже, в частині позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок позивачці пенсії з урахуванням заробітної плати за період виконання нею робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у сумі 417 (чотириста сімнадцять) крб 14 коп, на підставі довідки Сквирського районного споживчого товариства від 17.06.2004 №108, суд вважає, що перерахунку пенсія підлягає, починаючи з 01.03.2019.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати відмову Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у поновленні виплати пенсії гр. ОСОБА_1 на підставі довідки Сквирського районного споживчого товариства про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 17.06.2004 №108 протиправною.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії гр.. ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період виконання нею робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у сумі 417 (чотириста сімнадцять) крб 14 коп на підставі довідки Сквирського районного споживчого товариства від 17.06.2004 №108 відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.03.2019 року, з урахуванням уже виплачених сум.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.