Рішення № 88203035, 16.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року Справа № 280/6536/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, 69057) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправними дії Мелітопольського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) відповідача від 07.10.2019 №99, викладене в формі повідомлення, про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, скасувавши рішення Мелітопольського відділу обслуговування громадян відповідача №99 від 07.10.2019, викладене у формі повідомлення, про відмову позивачу пенсії; зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, передбачену п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 25.07.2019, зарахувавши періоди роботи майстром, виконробом з 19.10.1983 по 10.02.1988 в ПМК 132 Мелітопольського сільського будівельного комбінату та у Мелітопольському «Райагробуд» з 11.02.1988 по 21.05.1991 до пільгового стажу за Списком №2.

Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні періодів роботи майстром, виконробом з 19.10.1983 по 10.02.1988 в ПМК 132 Мелітопольського сільського будівельного комбінату та у Мелітопольському «Райагробуд» з 11.02.1988 по 21.05.1991 до пільгового стажу за Списком №2 є протиправними, оскільки вищезазначені періоди роботи підтверджуються записами в трудовій книжці. Посилається на те, що уточнюючі довідки, про які зазначав відповідач у спірному рішенні, мають прийматися як підтвердження спеціального трудового стажу лише за відсутності відповідних записів у трудовій книжці, а у його трудовій книжці наявні відомості та записи, що повністю підтверджують пільговий стаж за Списком №2, а тому вважає, що вимоги відповідача щодо уточнюючих довідок є противоправними та безпідставними. Також зазначає, що відсутність відомостей про його роботу на будівництві нових споруд у архівному відділу, у зв`язку з ліквідацією підприємства, де він працював і неможливість одержати вказаної інформації, не може обмежувати право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах. Зазначає, що має право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 3 роки у зв`язку із наявністю стажу роботи за Списком №2 7 років 7 місяців та 2 дні та загального стажу більше 40 років. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/6536/19. Судове засідання призначено на 28.01.2020 без виклику сторін.

28.01.2020 від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№4218) в якому зазначено, що в період зазначений позивачем застосовувались Списки виробництв, робіт, професій, посаді показників, затверджених постановою Ради Міністрів від 22.08.1956 №1173, у яких посада майстра та виконроба, передбачена розділом XXIX «Строительство зданий и сооружений: промышленных, энергетических, гидротехнических, дорожно-мостовых, транспорта, связи, жилых и культурно - бытовых, а также наземных зданий и сооружений шахт, рудников и коммуникаций» Списку 2 та давала право на призначення пільгової пенсії тільки за умови зайнятості на новому будівництві, крім споруд сільськогосподарського значення. Оскільки в архівних довідках, наданих позивачем, була відсутня інформація про зайнятість ОСОБА_1 повний робочий день на будівництві саме нових споруд, то підстави для прийняття рішення щодо зарахування періоду з 19.10.1983 по 21.05.1991 до пільгового стажу за Списком №2 були відсутні. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

11.02.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що у відзиві відповідача зазначені інші підстави для відмови у призначенні пенсії позивачу, ніж ті які зазначені в повідомленні відповідача від 07.10.2019.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, 25.07.2019 позивач звернувся до Мелітопольського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Запорізької області із заявою при призначення пенсії на пільгових умовах.

23.07.2019 співробітником відповідача були складені акти №585/03 про результати перевірки достовірності даних довідки про трудовий стаж для обчислення пенсії, виданої архівним відділом Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, та №6762/03 про результати перевірки достовірності даних довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої архівним відділом Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області.

Відповідно до висновків акту №585/03 встановлено, що при перевірці довідок від 01.07.2016 №06-14/60-2 та №06-14/60-1 на ім`я позивача встановлена розбіжність в зазначенні кількості відпрацьованих днів, через що визначено довідку від 01.07.2016 №06-14/60-2 вважати недійсною, рекомендовано установі надати оновлену довідку про трудовий стаж позивача з урахуванням виявлених розбіжностей.

Відповідно до висновків акту №6762/03 встановлено, що при перевірці довідок від 01.07.2016 №06-1460-4 та №06-14/60-3 на ім`я позивача встановлено, що в 09.1984 вказана заробітна плата іншого працівника, через що визначено довідку від 01.07.2016 №06-14/60-4 на ім`я позивача вважати недійсною, рекомендовано установі надати оновлену довідку про заробітну плату позивача з урахуванням виявлених розбіжностей.

24.07.2019 архівним відділом Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області були видані на ім`я позивача довідки №08-16/86-3 про кількість відпрацьованих днів за жовтень 1983 року - травень 1991 року, №08-16/86-2 щодо заробітної плати з січня 1989 року по травень 1991 року та №08-16/86-1 щодо заробітної плати з жовтня 1983 року по грудень 1988 року.

Повідомленням Мелітопольського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Запорізької області від 07.10.2019 №99 позивача було поінформовано про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 (а.с. 16-17).

Підставами для відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах зазначено те, що в архівних довідках відсутня інформація щодо зайнятості ОСОБА_1 повний робочий день на будівництві нових споруд, зазначених у найменуванні розділу ХХІХ (без ремонтних робіт та будівництва об`єктів сільськогосподарського призначення) (а.с. 17).

Як вбачається з зазначеного повідомлення, до Списку №2 не були зараховані періоди роботи позивача виконробом з 19.10.1983 по 10.02.1988 в ПМК 132 Мелітопольського сільського будівельного комбінату та у Мелітопольському «Райагробуд» з 11.02.1988 по 21.05.1991 (а.с. 16 зворотній бік).

Не погодившись з діями відповідача, щодо відмови у включенні періоду з 19.10.1983 по 21.05.1991 до пільгового стажу за Списком №2, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи спір по суті, суд керується наступним.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 зі змінами та доповненнями, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Частиною 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 зі змінами та доповненнями (далі - Закон №1058) передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Також, відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 зі змінами та доповненнями (далі - Закон №1788) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Таким чином для призначення пенсії за віком за Списком №2, для чоловіків, необхідно досягнути 55 річного віку, мати загальний трудовий стаж роботи 30 років з них не менше 12,6 років на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці.

Позивач досяг 55-річного віку 30.04.2017, що підтверджується копією його паспорту серії НОМЕР_1 (а.с. 9-10). За призначенням пенсії позивач звернувся після досягнення 57-річного віку (25.07.2019) та мав страховий страж більше 30 років. Проти того, що позивач має зазначений трудовий стаж відповідач не заперечував.

Також відповідач не заперечує, що в період з 19.10.1983 по 10.02.1988 позивач працював в пересувній механізованій колоні (ПМК) 132 Мелітопольського сільського будівельного комбінату (з травня 1986 року ПМК 132 будівельно-монтажного тресту «Мелітополь-агробуд»), а в період з 11.02.1988 по 21.05.1991 в Мелітопольському районному міжгосподарському будівельно-монтажному об`єднанні «Райагробуд» на посадах майстра та виконроба.

Для призначення пенсії у віці 57 років позивачу до досягнення віку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону №1058 (60 років), необхідно підтвердити наявність у нього пільгового стажу за Списком №2 не менше 7 років та 6 місяців.

Отже, для вирішення даної справи необхідно встановити наявність у позивача стажу за Списком №2 не менше 7 років та 6 місяців.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає про не підтвердження архівними довідками інформації про зайнятість позивача повний робочий день на будівництві нових споруд, зазначених у найменуванні розділу ХХІХ Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

Судом встановлено, що п. «б» розділу ХХІХ «Будівництво будівель та споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту, зв`язку, жилих та культурно-побутових, а також наземних будівель та споруд шахт, рудників, та комунікацій» Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, передбачені посади інженерно-технічних працівників - майстра (десятника) та виконроба.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 1 ст. 48 КЗпП України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також, відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, відомості про наявність у позивача стажу роботи за п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058, в першу чергу, підтверджуються записами в трудовій книжці, і лише за відсутності таких записів - відповідними довідками з місця роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Також, згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

В період з 19.10.1983 по 10.02.1988 позивач працював на посаді майстра та виконроба, що підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_2 (а.с. 11-12).

Зазначені посади відносились до розділу XXIX «Строительство зданий и сооружений: промышленных, энергетических, гидротехнических, дорожно-мостовых, транспорта, связи, жилых и культурно - бытовых, а также наземных зданий и сооружений шахт, рудников и коммуникаций» Списків виробництв, робіт, професій, посаді показників, затверджених постановою Ради Міністрів від 22.08.1956 №1173, тобто до Списку №2, в разі залучення особи, яка працювала за такою професією, до будівництва об`єктів зазначених у найменуванні розділу XXIX.

Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до списків, що діяли в період такої роботи. Вимоги щодо обов`язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.

У зв`язку з припиненням діяльності підприємств, де працював позивач на посадах, які внесені до Списку №2, позивач надавав до заяви про призначення пенсії архівні довідки, в яких відомості про фактично відпрацьований час, та заробітну плату за період роботи майстром та виконробом з 19.10.1983 по 10.02.1988, а також в ПМК - 132 Мелітопольського сільського будівельного комбінату, та у Мелітопольському «Райагробуд» з 11.02.1988 по 21.05.1991, що також підтверджується записами в його трудової книжки. Аналіз інформації, що вказана в архівних довідках свідчить про те, що він працював повний робочий день (розмір нарахованої заробітної плати), у відпустці без збереження заробітної плати не перебував (а.с. 20-24).

Стосовно будівництва нових будівель та споруд, то суд зазначає, що позивач звертався в архівний відділ Мелітопольської райдержадміністрації з заявою щодо питання будівництва нових будівель підприємств на яких працював (а.с. 18).

На вказаний запит, він отримав відповідь, в якій вказано, що до архівного відділу документів з питань будівництва нових будівель на зберігання від підприємств, де позивач працював, не надходило (а.с. 19).

Між тим, відсутність відомостей про роботу позивача на будівництві нових споруд у архівному відділу, у зв`язку з ліквідацією підприємства, де працював ОСОБА_1 і неможливість одержати вказану інформацію, не може обмежувати його право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеній нормі відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що позивач у спірний період не залучався до нового будівництва об`єктів, зазначених у найменуванні розділу XXIX.

Разом з тим, суд зазначає, що повідомлення відповідача, про скасування якого просить позивач, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не відповідає ознакам такого. А тому суд не має повноважень скасовувати такі повідомлення.

Що стосується вимоги позивача: зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, передбачену п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 25.07.2019, зарахувавши періоди роботи майстром, виконробом з 19.10.1983 по 10.02.1988 в ПМК 132 Мелітопольського сільського будівельного комбінату та у Мелітопольському «Райагробуд» з 11.02.1988 по 21.05.1991 до пільгового стажу за Списком №2, то суд зазначає наступне.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Призначення, нарахування (перерахування) та виплата пенсії відносить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії.

Таким чином, належним способом захисту буде зобов`язання відповідача повторно розглянути питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду.

Частиною 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже в даному випадку суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.

Стосовно дати, з якої має бути призначена пільгова пенсія (у разі наявності у позивача відповідного стажу) суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.

Таким чином, порушені права позивача мають бути відновлені саме з дня подання позивачем заяви про призначення пільгової пенсії з 25 липня 2019 року.

Аналогічну правову позицію щодо дати призначення пенсії висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справа № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, за Списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути питання щодо призначення з 25.07.2019 ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, за Списком №2, передбачену п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених в описовій частині даного рішення.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривен 00 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль