Ухвала суду № 88201894, 06.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 березня 2020 року Справа №160/170/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, стягнення суддівської винагороди за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області. в якому позивач просить:

- визнати дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті позивачу суддівської винагороди за період з 27.07.2013 року по 31.12.2018 рік, та дії відповідача щодо виплати винагороди за період з 01.01.2019 року по 17.09.2019 року у меншому розмірі, ніж це встановлено діючим законодавством - неправомірними;

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на мою користь суддівську винагороду за час вимушеного прогулу за період з 27.07.2013 року по 17.09.2019 рік.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи в якій позивач зазначає, що вона не зазначила ціну позову, оскільки не може самостійно обрахувати суму виплат, яку заборгував відповідач. На вирішення якої просить поставити наступні питання:

- чи відповідає сума суддівської винагороди за час вимушеного прогулу з 01.01.2019 року по 17.09.2019 року, нарахована відповідачем у розмірі 345 780 грн. зазначена у довідці (табелеграма), приписам абз.7, 8 п.2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100;

- яка сума грошової винагороди належна до сплати ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 27.07.2013 року по 17.09.2019 року, з урахуванням приписів абз. 7, 8 п. 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в т.ч. висновками експертів.

Згідно з ч.2 ст.101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 р. №4038-XII визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Із аналізу вказаної норми, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Предметом оскарження у даній справі є оскарження дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті позивачу суддівської винагороди за період з 27.07.2013 року по 31.12.2018 рік, та дії відповідача щодо виплати винагороди за період з 01.01.2019 року по 17.09.2019 року у меншому розмірі, на думку позивача, ніж це встановлено діючим законодавством.

Обов`язковою передумовою призначення судової експертизи є необхідність з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з`ясовані судом самостійно, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Одним із різновидів експертизи є судово-економічна експертиза.

Згідно пп.1.1 п.1 розділу III "Економічна експертиза" Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/4, основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є визначення: документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення; документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг; документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Наведене у своїй сукупності не дає підстав вважати, що для дослідження обставин, які входять до предмета доказування є потреба у спеціальних знаннях якими володіє експерт, при цьому позивач наділений правом зміни позовних вимог та обрання способу захисту порушеного права, а питання поставлені позивачем на вирішення експарту свідчать про намагання позивача вирішити питання у сфері права, що суперечить ч.2 ст.101 КАС України.

Також слід зазначити, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування.

Крім того, ст. 104 КАС України передбачено право учасника справи подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Частина перша статті 108 КАС України вказує, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.

Таким чином, клопотання позивача про призначення експертизи є безпідставним та необґрунтованим, а тому, є таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-економічної експертизи в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, стягнення суддівської винагороди за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Суддя Н.В. Турлакова