Ухвала суду № 88201732, 16.03.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м. Вінниця

16 березня 2020 р. Справа № 120/1058/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21100) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

11.03.2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління ПФУ у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, до 31.08.2015 року отримувала пенсію у Донецькій області, однак починаючи з 01.09.2015 року по 25.09.2017 року пенсійним органом припинено їй виплату пенсії. Вказала, що звернулась до відповідача щодо проведення виплати пенсії за невиплачений період, однак відповідач відмовив у здійсненні такої виплати, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

В силу приписів статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Вирішуючи питання про можливість розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходив з наступного.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, а також враховуючи положення статті 263 КАС України, вважаю, що для даної справи пріоритетним є швидке її вирішення, відтак, вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, позивач просить звільнити її від сплати судового збору. Обґрунтовуючи необхідність звільнення її сплати судового збору вказала, що має скрутне матеріальне становище та є внутрішньо переміщеною особою з території Донецької області, єдиним та суттєвим її джерелом доходів є пенсія. Зазначила, що уразі сплати судового збору не зможе оплатити комунальні послуги, забезпечити себе їжею та ліками.

Визначаючись щодо заявленого клопотання, суд виходить із наступного.

Частиною першою статті 133 КАС України вказано, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до положень статті 8 Законом України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення сторони від його сплати.

Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Європейський Суд неодноразово, зокрема, у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії", наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

Також, Європейський Суд зазначав про необхідність дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.

Тобто, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.

Відповідно до ч.1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, оскільки ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено право суду звільнити позивача від сплати судового збору, беручи до уваги те, що позивач є літньою людиною та внутрішньо переміщеною особою єдиний дохід якої є пенсія, суд доходить висновку про звільнення її від сплати судового збору, оскільки, в іншому разі, буде порушено право позивача у доступі до правосуддя.

На підставі викладеного доходжу висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 171, 248, 256-263 КАС України, -

у х в а л и в :

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Роз`яснити учасникам справи, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 263 КАС України, розгляд справи по суті буде розпочато через 15 днів з дня відкриття провадження в справі. Справа має бути розглянута у межах 30 - денного строку з дня відкриття провадження у справі.

Встановити відповідачу строк для надання відзиву на позов, протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.

Роз`яснити відповідачу, що в силу ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Повідомити відповідача про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню йому як стороні та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Копію ухвали направити особам, що беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дончик Віталій Володимирович