Ухвала суду № 88201347, 28.02.2020, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/429/20

Провадження № 2/316/469/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2020 р. м. Енергодар

Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Бульба О.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шовкопляс Юрій Васильович до Енергодарської міської ради, Благодійної організації бджолярів «Медовик», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Відділ реєстрації Енергодарської міської ради, Міськрайонне управління у Кам`янсько-Дніпровському районі та м.Енергодар Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання незаконним і скасування рішенняЕнергодарської міської ради та державної реєстрації земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

26.02.2020 р. ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Шовкопляс Юрія Васильовича, звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до Енергодарської міської ради, Благодійної організації бджолярів «Медовик», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Відділ реєстрації Енергодарської міської ради, Міськрайонне управління у Кам`янсько-Дніпровському районі та м.Енергодар Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якій просить суд: визнати незаконним і скасувати рішення №435 Енергодарської міської ради від 17 лютого 2019 року «Про приватизацію земельної ділянки фізичної особи на території БОБ «Медовик» та скасувати в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2312500000:11:051:0028, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .

Вивчивши позовну заяву та додані матеріали, вважаю, що у відкритті провадження у цивільній справі за даним позовом слід відмовити з наступних підстав.

Згідно приписів ч.5 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), одержавши позовну заяву, суддя з`ясовує, чи належить її розглядати за правилами цивільного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»№3 від 01.03.2013, суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Правила підсудності встановлені у Главі 2 ЦПК України, зокрема, щодо предметної, інстанційної та територіальної юрисдикцій.

Відповідно до положень ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.Публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 4 цього Кодексу).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Із наведених норм права вбачається, що до адміністративної юрисдикції належить справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує її права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі №902/517/17).

Проте, спір у цій справі не має ознак приватноправового, а отже, він підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а також, відповідно до ч.1 ст.20 КАС України, справа за даним позовом не підсудна Енергодарському міському суду Запорізької області як адміністративному суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.5 ст.186 ЦПК України, суд роз`яснює заявнику, що даний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та за предметною підсудністю відноситься до компетенції Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

На дату постановлення даної ухвали, зазначені підстави для повернення судового збору сплаченого стороною позивача відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 19, 20, 185, 186, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шовкопляс Юрій Васильович до Енергодарської міської ради, Благодійної організації бджолярів «Медовик», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Відділ реєстрації Енергодарської міської ради, Міськрайонне управління у Кам`янсько-Дніпровському районі та м.Енергодар Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання незаконним і скасування рішення Енергодарської міської ради та державної реєстрації земельної ділянки.

Роз`яснити, що даний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та за предметною підсудністю відноситься до компетенції Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 р. із змінами).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Бульба